Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема: УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ДЛЯ ДІТЕЙ.

ЛЕКЦІЯ

Н.р.

Тема: Українські землі під владою Литви, Польщі

та інших держав (ХІУ – перша половина ХУП ст.)

1.Українські землі під владою Литви та інших держав.

2.Люблінська Унія. Становище України в складі Речі Посполитої.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА :

1. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей – К., 1998, с. 75-107

2. Лановик Б.Д. Історія України. – К.,1999, с. 56-84

3. Субтельний О. История Украины.- К.,1994, с. 88-118

4. Савченко Н.Н., Филиппенко Р.И. Учебное пособие "История Украины: конспект лекций" для студентов - X.: Изд-во НФАУ, 2002. – с.22-29

1. Українські землі під владою Литви та інших держав.

В той час, коли землі Русі переживали стан роздробленості, біля їх кордонів з’явились такі централізовані держави, як Литва, Угорщина, Московія, Кримське ханство, Польща. Для України в ХІУ ст. наступив фатальний момент - вона втратила свою незалежність. Трагізм ситуацій полягав в тому, що неволя тривала сотні літ, фактично до кінця ХХ ст.

Активну зовнішню політику проводила Литва , яка з ХІІІ ст. стає королівством. В той час Литва була окраїною Європи, перебувала у стані війни майже з усіма католицькими державами, де хазяйнували хрестоносці. Ресурси Литви були невеликими, тому перспектива оволодіння південними землями для неї була дуже привабливою.

На початку ХІУ ст. Литва завоювала білоруські землі. Князь Ольгерд завоював у 40 - х рр. ХІУ ст. Волинь, у 50-хрр - Брянськ, Чернігівщину, в 60-х - Київщину , Переяславщину і Поділля . Разом з українськими дружинами литовці у 1363 р завдали поразки монголо-татарам на Синіх Водах ( приток Бугу) . Завдяки цій перемозі від монголо-татар були очищені землі аж до гирла Дону, і Ольгерд та його наступники перестали надсилати данину в Золоту Орду.

В 2-й полов. ХІУ ст. Литва стала однією з найбільших країн у Східній Європі , її південні володіння сягали Чорного моря. 9/10 її території складали захоплені українські та білоруські землі.

Що ж дозволило литовцям порівняно легко оволодіти такою величезною територією? Які фактори сприяли швидкому переходу земель Русі до Литовської держави?

1. Литовській експансії сприяли феодальна роздробленість, усобиці в Золотій Орді в 60-70-х рр. ХІУ ст. (в цей час там змінилися 7 ханів, йшла боротьба за владу).

2. Литовські князі надавали допомогу руським землям у боротьбі з Золотою Ордою.

3. Литовці не змінюють українські закони, релігію, навпаки - самі переходили до православної віри.

4. Залишалася попередня адміністративна система – поділ на князівства Київське, Чернігівське, Волинське, Подільське. Князівства, в свою чергу, поділялися на волості і повіти.

5.Ліберальною була і соціально-економічна політика литовців; лишалися в силі руські закони і звичаї. Українська й білоруська мови стали в Литовському князівстві державними.

Деякі історики, в т.ч. М.С.Грушевський, називають ці часи литовсько-руським періодом в історії України.

Польща - в середині ХІУ ст. встановила свою владу в Галичині та Західній Волині.

Наприкінці ХІУ ст. ряд внутрішніх та зовнішніх обставин змусили Литву та Польщу почати процес об’єднання:

- з одного боку посилилось московське князівство, що зміцніло після Куликовської битви й стало претендувати на землі колишньої Київської Русі;

- з іншого (з заходу) - Литві загрожують війська Тевтонського ордену.

У 1385р між Литвою і Польщею було укладено Кревську унію, укладено шлюб між правителями Литви і Польщі – польською королевою Ядвигою та литовським князем Ягайло. Завдяки цій унії спільні литовсько-польсько-українські війська розбили німецьких рицарів у Грюнвальдській битві 1410р.Але ця унія поклала також початок соціально-політичному і культурному впливу Польщі на Литву.

В середині Х1Уст.на землях між Дністром і Дунаєм утворилось Молдавське князівство, до складу якого увійшла Буковина, але згодом сама Молдавія потрапила у залежність від Османської імперії (1514р.).

Угорщина - ще у ХІІІ ст. захопила Закарпаття.

Російська держава - у 1480р.скинувши монголо-татарське іго претендує на приєднання до себе земель Київської Русі, в цей час з’являється такий титул у московських князів: “Государь і великий князь усієї Русі” (Івана ІІІ, 1493р.) Плани щодо українських земель грунтувались на економічних, зокрема торгових інтересах: принципове значення мав дніпровський шлях, що вів у Крим і далі,у країни Сходу.

На початку ХУІ ст. до Росії були приєднані Чернігово-Сіверщина, а в 1514 р. - ще й Смоленськ.

У 1449р.від Золотої Орди відокремилось Кримське ханство, де до влади прийшла династія Гіреїв. Після падіння Константинополя у 1453р. турки-османи пізніше вторглися до Криму, і з 1487р. Крим потрапляє в залежність до Османської імперії. З 80-х почалися набіги на українські землі турок і татар : у 1482р.татари вперше здійснили напад на Київ,спалили місто.

Турецько-татарські напади спустошували українські землі, татари уводили невільників до Криму й продавали в рабство. Нижнє Подніпров’я перетворюється у пустелю ,населення втікає на північ або на захід , цей край довгі часи називали “Диким полем”.

2.Люблінська унія. Українські землі в складі Речі Посполитої.

1569р. Польща та Литва укладають Люблінську унію, згідно якої :

- утворюється єдина держава - Річ Посполита, яка управляється єдиним виборним королем та сеймом;

- запроваджується єдина грошова система;

- ліквідовані митні кордони;

- єдина зовнішня політика;

- Литва зберігає автономію (окремий уряд, адміністрація, суд, військо);

- до Польщі, крім Галичини, приєднані Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина.

Значення унії:

- була утворена могутня федеративна держава, одержана перемога у Лівонській війні з Росією;

- у 1618р.,в “смутні” для Росії часи до Литви знов повертається Чернігівщина;

- для України – закінчився період відносної автономії, яку вона мала за часів Литви і українські землі остаточно потрапляють під юрисдикцію польської шляхти.

Що змінилося у становищі українських земель ?

1) Адміністративний устрій: українські землі було поділено на 6 воєводств

- Руське (Галичина);

- Белзьке;

- Волинське;

- Київське;

- Подільське;

- Брацлавське;

- з 1618р. з’являється Чернігівське.

Воєводства поділялися на повіти (староства).У воєводствах були власні суди. Вся повнота влади опинилася в руках шляхти, законодавчими органами були сейми, участь в яких могли брати лише дворянство та католицьке духовенство.

Населення України повільно, але збільшується : у ХУ ст. - 3,7 млн.чол.,

ХУІ ст. - 4,4 млн.чол.,

ХУІІ ст. - 5,3 млн.чол.

2) Соціальна структура укр.суспільства:

- а) шляхта ( приблизно 5% населення ),була неоднорідною:

1) магнати - це старовинні роди Острозьких, Вишневецьких , Збаразьких, найзаможніша верства суспільства , з величезними земельними володіннями (отримували привілеї від короля за військову службу; мали власні війська, герб, прапор). Українська знать до початку ХУІІ ст. в основному полонізувалась, переходить до католицизму, користується, як і польська шляхта, усіма привілеями, брала участь в роботі сейму. Їх називали “кроленята.

2) середня та дрібна шляхта - мала власні спадкові маєтки, і обов’язково несла військову службу, вирішували проблеми повіту, мали привілеї в торгівлі, промислах.

б) міщанство (жителі міст) - приблизно 7% населення.

За своїм юридичним статусом міста поділялись на :

1)королівські;

2)приватновласницькі;

3) церковні

Найбільш розвинені міста отримували Магдебурзьке право (Львів, Луцьк, Київ, Кам’янець-Подільський тощо), яке надавало їм самоуправління, зрівнювало всіх мешканців у правах. Але на практиці в українських містах привілеями магдебурзького права користувалися лише католики.

Українців, євреїв, вірменів витісняли у своєрідні гетто,окремі квартали.

в) селяни – становили приблизно 80% усього населення.

- постійно зростали їх повинності : якщо у ХІУ ст. відробіткова рента (панщина) не перевищувала 14 днів на рік то у ХУІІ – вона була вже 4 та більше днів на тиждень. Якщо у ХІУ-ХУ ст. селянин міг, розрахувавшись з паном, перейти до іншого володаря, то з 1505р. будь-які переходи були заборонені.

- селяни поступово закріплялися за власником - шляхтичем. Поміщик втручався в його особисті справи, міг продати, обміняти.

- закріпаченню селян сприяла поява фільварків - великих поміщицьких маєтків, в яких продукти вироблялись для продажу. Фільваркова система перетворила Україну на годувальницю Західної Європи; отримуючи гроші, пани вкладали їх в економіку Литви та Польщі, а Україна дедалі перетворюється на сировинний придаток європейських країн. Хижацька експлуатація виснажувала землі.

Поширення фільварків супроводжувалась скороченням селянських наділів, зростанням панських володінь та закріпаченням селян.

Юридично кріпацтво було оформлено Литовськими статутами

(останній –1588р.)

г) новим станом в укр. суспільстві у ХУ ст. стає козацтво ;

д) духовенство – поділялось на православне, католицьке , а після

Брестської унії 1596р. з’являється уніатське духовенство.

Причини Брестської церковної унії :

- прагнення уряду Речі Посполитої уніфікувати ідеологічне життя;

- зацікавлення Ватикану у розширенні свого впливу на українські і білоруські землі;

- занепад православного духовенства і загальна бідність укр. церкви у порівнянні з пишністю католицьких храмів;

- прагнення вищих православних єпископів отримати такі ж самі привілеї, які мали католики.

Греко-католицька церква :

- визнавала верховенство папи римського;

- визнала деякі догмати католицького віровчення;

- залишила церковно - слов’янську мову у богослужінні, православні обряди й традиції;

- священики – уніати звільнялися від сплати податків, мали право одружуватися.

Наслідки Брестської унії :

- ще більше загострила релігійну ситуацію в Україні;

- поставила православну церкву поза законом, почалося переслідування православної віри.

- втрата вищої православної ієрархії (до 1620р.), оскільки та перейшла в унію.

Захисниками православія виступили братства.

Братства – суспільні організації православного українського населення, які протистояли наступу католиків та уніатів, національним утискам.

Перше братство з’являється у Львові (1586р.): побудувало церкву, відкрило першу українську гімназію, поширювали освіту.

До к. ХУ1 ст. братства виникли в Галичі,Дрогобичі,інших містах. Вони відкривали школи, типографії, видавали літературу, взагалі сприяли формуванню національної самосвідомості.

Завдання:

1) Заповніть таблицю «Основні етапи зближення Литви з Польщею»:

№	Польсько-литовські унії	Дата підписання	Основні наслідки для України

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.