Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

ОУН — УПА.

В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-х — 50-і РОКИ

РУХ ОПОРУ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ОПЕРАЦІЯ «ВІСЛА” ТА ЇЇ НАСЛІДКИ.

Звільнення України від нацистських окупантів не при­несли довгожданого умиротворення її народу. Це тіль­ки здавалося, що війна вийшла за межі України. Насправді ж вона не полишала цю багатостраждальну землю. Наступаюча армія зіткнулася з Українською Пов­станською Армією. І хоча радянські війська несли на своїх прапорах гасла свободи й соціалізму, справедли­вості й інтернаціоналізму, проте в уяві широких версти населення західноукраїнського регіону при наближенні «совітів» виникали набагато реалістичніші картини його «радянізації» в недалекому передвоєнному минулому: насильницька колективізація, масові репресії, депорта­ції, розпалювання «класової боротьби». Все це стало соціальною основою руху опору. Головну роль в ньому, як і раніше, відігравала ОУН-УПА.

Курс ОУН-УПА на масовий опір населення радян­ській владі.Українська повстанська армія, виконуючи настанови центрального проводу ОУН(Б), цілковито зосередилася на збройній протидії Червоній Армії та ра­дянським партизанам. Очолював повстанців Роман Шухевич. Великі формування УПА розпадалися з тактич­них міркувань на велику кількість дрібних, які проводи­ли десятки тисяч бойових операцій. На цих землях роз­горнулася справжня партизанська війна. Структури ОУН (станичні, кущові, районні, окружні, обласні й кра­йові проводи) нелегально діяли в багатьох селах й міс­тах, тобто фактично існувало двовладдя (ради й підпіл­ля оунівське). В ході диверсій і теракцій, які проводили загони ОУН-УПА, крім радянських партизанів гинули місцеві жителі і працівники правоохоронних органів.

Потрібно відзначити, що після закінчення війни в Європі ситуація в Західній Україні змінилася не на ко­ристь ОУН-УПА. Опираючись на мережу гарнізонів При- карпатського воєнного округу, потужна і злагоджена машина беріївських каральних органів перекинула сюди додаткові підрозділи МВС-МДБ і почала широкомасштабні акції, спрямовані на знищення УПА. Дії проти ОУН-УПА безпідставно поширювалися на значну частину західноукраїнського населення. На репресії НКВС, намагаючись не допустити відновлення Радян­ської влади. СБ бандерівців відповіло терором проти партійного й державного апарату, проти всіх «зрадників» України. В умовах воєнної переваги каральних радян­ських військ та зростаючої недовіри населення в можли­вість добитися незалежної України повстанський рух поступово йшов на спад.



Интернет реклама УБС

Операція «Вісла». УПА вела воєнні дії не лише на радянській території, а й в українських землях, що знаходилися в складі Польщі. В ході безуспішних спроб витіснити повстанців польські війська несли великі втрати. В березні 1947 р. один із загонів УПА вбив заступника міністра оборони генерала Сверчевського. Розлючений цією подією, польський уряд вирішив «ліквідувати українську проблему».

В квітні 1947 р. була проведена операція «Вісла». 30 тис. польських солдат при підтримці радянських та чеських військових частин в жорстоких боях розгроми­ли загони УПА. Небагатьом вдалося перейти на радян­ський бік чи через Чехословаччину добратися до захід­них зон окупації Німеччини.

«Вирішення української проблеми» супроводжувало­ся масовим переселенням поляків з України та українців з Польщі. В 1944—1946 рр. з Галичини й Волині виїха­ло майже мільйон поляків, а в Радянську Україну пере­селилося біля 520 тис. чоловік.

23 квітня 1947 р. політбюро ПОРП ухвалило рішен­ня про створення спеціального концтабору для «підозрі­лих українців» у Явожно поблизу Кракова. З 1947 по 1949 р. в ньому побувало близько 4 тис. в'язнів-україн­ців (в тому числі жінок, дітей, людей похилого віку}, близько 200 чоловік загинуло. Акція, яка теж носила назву «Вісла» (квітень—серпень 1947 р.) допомогла польським комуністам завоювати симпатії шовіністич­них сил, стала заключною фазою політики етнічної ан­тиукраїнської «чистки» південно-східної Польщі від автохтонного українського населення.

Довготривала й виснажлива боротьба Радянської влади проти ОУН-УПА. Криваве протистояння продов­жувалося п'ять років (1947—1952). Повстанська армія перейшла практично на підпільне існування. Дрібні, доб­ре згуртовані і озброєні підпільні «боївки» (по 10— 15 чол.) контролювали територію площею до 150 тис. км. Вони вчинили 14,5 тис. диверсій і теракцій, в яких заги­нуло не менше як ЗО тис. представників комуністичного режиму, військовослужбовців та місцевих жителів.

Ліквідація опору ОУН-УПА з боку радянської влади була теж жорстокою: блокада й прочісування величез­них територій, арешти і депортації, що весь час зроста­ли, розстріли й провокації, коли спецзагони держбезпе­ки, замасковані під УПА, чинили свавілля — все пуска­лося в хід. У 1944—1953 рр. тут було заарештовано май­же 104 тис. «бандитів, учасників ОУН, а також бандпосібного елемента», виселено 66 тис. сімей (203662 чол.).

Фінал цієї історичної драми був визначений. Надії керівництва ОУН і УПА на радянсько-американський конфлікт, який дозволив би відродити державність Ук­раїни, не справдилися. Не допомогли і встановленні кон­такти із спецслужбами США і Великобританії. Все біль­ше відчувалася нестача зброї та харчів, бракувало ско-ординованості дій. Зменшувалася можливість впливу на місцеві мережі ОУН після їх чергового розгрому. Дехто з учасників руху піддався закликам уряду УРСР з'яви­тися з повинною. Вже починаючи з 1947 р. національно-визвольний рух йде на спад, розпускаються деякі заго­ни. А після того, як в березні 1950 року оточений з неве­ликою групою соратників загоном МВС-МДБ загинув головнокомандуючий УПА Роман Шухевич (псевдонім Тарас Чупринка), повстанська армія остаточно втрачає боєздатність, хоча окремі боївки протрималися ще до сер. 50-х років.

Головною причиною поразки національного антирадянського Опору була втрата населенням, що підтриму­вало його, віри в можливість реалізації ідеї «самостій­ної України», змореність від кровопролитної братовбив­чої війни. Все це підірвало соціальну базу та опору на­ціоналістів. Чималу роль в цьому відіграв й той факт, що комуністичний режим проводив перманентну антина­ціональну агітацію та ефективно здійснював соціально-економічні зміни за випробуваною в Східній Україні моделлю.

 

З а п и т а н н я:

1. Що було соціальною основою руху Опору?

2. Яким чином органи НКВС намагалися позбавити УПА під­тримки населення західноукраїнського регіону?

3. Що Ви знаєте про «операцію Вісла»?

4. Чому курс ОУН-УПА на масовий опір населення радянській владі дорого обійшовся західноукраїнській людності?

5. Яким був фінал руху Опору на західноукраїнських землях і в чому полягають причини його поразки?

ПЕРІОД ХРУЩОВСЬКОЇ «ВІДЛИГИ»

(1953—1964 рр.)

СПРОБИ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.