МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Явище омонімії в українській мовіОмонімія і паронімія в українській мові. Повні (лексичні) і часткові (лексико-граматичні) омоніми. Омофони, омоформи, омографи. Міжмовні омоніми. Стилістичне використання омонімів. Пароніми План 1. Явище омонімії в українській мові. 2. Неповні омоніми: омофони, омографи, омоформи 3. Омонімія і полісемія. 4. Міжмовна омонімія. 5. Явище паронімії в українській мові.
Література 1. Гнатюк Л.П. Українська мова. Особливості практичного застосування / Гнатюк Л.П., Бас-Кононенко О.В. — К. : Знання-Прес, 2006. — С. 5-9. 2. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови / Жовтобрюх М.А., Кулик Б. М. – К.: Вища шк., 1972. – С.28-31. 3. Сучасна українська літературна мова: навч.посіб. / С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ [та ін.] ; за ред. С.О.Карамана. – К. : Літера ЛТД, 2011. – С. 22. 4. Сучасна українська літературна мова : Підручник /М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К.:Вища шк., 2005. – С. 122-124. 5. Сучасна українська мова: Підручник /О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред. О.Д.Понамаріва. – К.:Либідь, 2005. – С. 42-47.
О м о н і м и (від гр. homos — однаковий і onyma — ім'я) — це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням і написанням. Напр.: кран водогінний і кран будівельний, метелиця — «заметіль, хуртовина» і метелиця — «народний танець», лимонка — «сорт груші» і лимонка — «ручна граната», кава — «напій; тропічне дерево, насіння цього дерева» і кава — діалектний синонім слова галка. У лексикології розрізняють омоніми лексичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні. С и н т а к с и ч н і омоніми — звукові комплекси, один з яких є словом, а другий словосполученням, наприклад: потри — по три, добою — до бою, сонце — сон це, цеглина — це глина. С л о в о т в о р ч и м и омонімами є однакові звукові комплекси, що виникають притворенні похідних від різних за звучанням слів, наприклад: кормовий від корма і кормовий від корм, засипати від спати і засипати від сипати. М о р ф о л о г і ч н і омоніми — це однакові звукові комплекси, що утворюються при відмінюванні та дієвідмінюванні: молодій — наказовий спосіб дієслова молодіти і молодій — форма давального відмінка однини прикметника молодий у жіночому роді. Морфологічним явищем є також омонімія кореневих та інших морфем: антропоїд — «людиноподібна мавпа», колоїд — «речовина, що не кристалізується», ромбоїд — «ромбоподібний» (тут друга частина слів зводиться до гр. еісіоз — вид), у словах буквоїд, короїд другий компонент пов'язаний зі словом їсти. Л е к с и ч н і омоніми — це слова різні за значенням і однакові за звучанням. До наведених прикладів можна додати: блок — «пристрій для підіймання вантажів» і блок — «союз, об'єднання», клепати — «загострювати (косу, ніж)» і клепати — «зводити наклеп». Лексичні омоніми бувають повні й неповні. П о в н і лексичні омоніми — це слова, що належать до однієї частини мови і збігаються в звучанні у всій системі форм. Наприклад, слово лимонка — «груша» і слово лимонка — «ручна граната» є омонімічними в усіх відмінках і в обох числах. Такого типу омонімів найбільше серед іменників та дієслів: займатися — «спалахувати» і займатися — «робити щось», курити — «порошити» і курити — «палити». З погляду сучасної мови лексична омонімія має багато спільного з багатозначністю слова. І в омонімії, і в полісемії ми маємо один звуковий комплекс, що пов’язаний з відмінним значенням (голова – 1. Людини. 2. Капусти. 3. Зборів. 4. Колони тощо – полісемія; колода¹ – стовбур зрубаного дерева, колода² – комплект гральних карт – омонімія). Але в ЛСВ багатозначного слова знаходимо спільні і відмінні семи, які дозволяють встановити семантичний зв’язок ЛСВ (усі переносні значення слова голова мають щось спільне із прямим). Значення ж слів-омонімів ніяким чином не зв’язані і протиставляються один одному як лексеми (у значеннях слів колода¹ і колода² нічого спільного немає).
За походженням лексичні омоніми поділяються на 2 класи: 1) лексичні омоніми, що виникли в результаті розвитку мовної системи української мови; 2) лексичні омоніми, що виникли внаслідок засвоєння слів з інших мов. Перший клас має такі види. а) Омоніми, що виникли в результаті розвитку значень багатозначного слова. Порох¹ – пил порох² – вибухова речовина. б) Такі, звуковий склад яких став тотожним внаслідок фонетичних змін етимологічно різних слів слати¹ (із сълати) і слати² (із стьлати). в) Ті, що виникли внаслідок збігу звукового складу слів, які утворились від різних основ кормовий¹ – від корм кормовий² – від корма. г) Слова, що утворились у різний час з омонімічних словотворчих елементів і мають різне значення провід¹ – керівництво – провідник¹ – людина провід² – дріт – провідник² – матеріал. Другий клас має такі види. а) Запозичене слово тотожне до слова української мови Лава (ослін – укр.) – lawa (спосіб шикування війська – пол.) – lawa (розплавлена маса – іт.). б) Запозичене слово омонімічне до іншого запозиченого слова Гриф¹ – хижий птах (гр.) гриф² – частина струнного музичного інструменту (нім.) гриф³ – штемпель, відбиток (фр.)
З погляду морфологічної будови в українській мові виділяються дві групи лексичних омонімів: н е п о х і д н і (кореневі) та п о х і д н і . Кореневих найбільше серед іменників, значно менше серед дієслів та інших частин мови: в'язь — «утворення плоду» і в'язь — «вид риби», лава — «ряд людей», лава — «пристосування для сидіння», лава — «вулканічна маса», лава — «вибій у шахті». Похідні виникли в процесі творення нових слів або внаслідок розвитку фонетичної системи мови: зважуватися — «визначати свою вагу» і зважуватися — «насмілюватися»; вити — «з'єднувати, сплітати» і вити — «видавати жалібні звуки, голосно стогнати». Міжмовна омонімія. У різних мовах існують однакові звукові комплекси, що мають відмінне значення. Явище міжмовної омонімії властиве не тільки близькоспорідненим, а й досить віддаленим щодо походження мовам. Так, майже омонімічними є лат. bis — «двічі» та укр. біс — «диявол, сатана».
Читайте також:
|
||||||||
|