Препарати наперстянки

Класифікація серцевих глікозидів за походженням

КАРДІОТОНІЧНІ Й ПРОТИАРИТМІЧНІ ПРЕПАРАТИ

Тема:ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ.

Лекція № 11

Питання: 11.1. Кардіотонічні препарати. 11.1.1. Серцеві глікозиди. Класифікація, Властивості і застосування. 11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки. 11.2. Протиаритмічніпрепарати. Класифікація, застосування.

11.1. Кардіотонічні препарати— засоби, що посилюють скоротливу активність серця та усувають явища серцевої недостатності (табл. 21).

Кардіотонічні засоби поділяють на:

11.1.1. Серцеві глікозиди.

11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки.

11.1.1. Серцеві глікозиди— складні сполуки рослинного походження, що мають кардіотонічну активність. У результаті розпаду утворюють 2 частини: цукристу (глікон) та нецукристу (аглікон). Глікон визначає фармакокінетику серцевих глікозидів — їх розчинність, проникність крізь мембрани, швидкість всмоктування тощо. Аглікон визначає фармакодинаміку серцевих глікозидів та їх хімічну назву.

1. Препарати наперстянки (Digitalis):дигітоксин (кардитоксин, дигіфтон, кардигін), дигоксин (ланікор, диланацин, ланоксин), целанід (ізоланід, ланатозид С), кордигіт, лантозид.

2. Препарати конвалії (Convallaria):корглікон, настойка конвалії.

3. Препарати горицвіту весняного (Adonis Vernalis):настій трави горицвіту, адонізид, адоніс-бром.

4. Препарати строфанту (Strophanthus):строфантин, строфантидину ацетат.

5. Препарати жовтушника сірого (Erysimum):кардіовален.

6. Препарати морської цибулі (Scilla marina):кліфт (талусин).

Фармакологічна дія серцевих глікозидів:

- посилення і вкорочення систоли (серцевого скорочення) - позитивна інотропна дія;

- подовження діастоли та уповільнення серцевого ритму - негативна хромотропна дія;

- уповільнення проведення нервових імпульсів провідною системою серця — негативна дромотропна дія;

- підвищення збудливості й автоматизму серця — позитивна батмотропна дія при застосуванні препаратів у великих дозах;

- сечогінна дія;

- седативна (заспокійлива) дія (препарати конвалії та горицвіту);

- покращення енергетичного балансу міокарда — збільшення вмісту АТФ, утилізації молочної кислоти, зменшення потреби серця в кисні.

Механізм дії серцевих глікозидів: збільшують вміст у клітинах серця іонізованого кальцію, який забезпечує швидке і сильне скорочення; поліпшують зв'язок кальцію зі скоротливими білками.

Дигітоксин— препарат наперстянки повільної дії. Дія починається через 2 год, максимальна дія розвивається через 8-12 год. Застосовують для лікування хронічної серцевої недостатності, призначають за схемою. Побічна дія — кумуляція.

Дигоксин— препарат наперстянки середньої швидкості дії. Початок дії від ЗО хв — до 2 год, максимум дії — через 6—8 год. Застосовують для лікування хронічної недостатності кровообігу, деяких видів порушень серцевого ритму (аритмій). Кумуляція менш виражена, ніж у дигітоксину.

Целанід— препарат наперстянки швидкої дії. Початок дії — через 15—20 хв, максимальна дія — через 2—3 год. Застосовують для лікування гострої та хронічної серцевої недостатності. Кумуляція незначна.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація бронхолітиків	\|	Препарати горицвіту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.