МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальна характеристика і забезпечення комунікаційРис. 28. Схема організаційної структури системи контролю виробничих процесів Слід зауважити, що група зрозробки, впровадження і застосування стандартів, а також група із забезпечення конкурентоспроможності продукції на стадії науково-пошукових і конструкторсько-технологічних робіт команду-інформацію одержують безпосередньо від начальника системи контролю виробничих процесів. Результат її застосування спрямовується безпосередньо в зворотному напрямку, обминаючи всі нижчі ступені структури і заступників начальника системи. Крім того, результати діяльності цих груп у вигляді інформації отримує головний інженер заводу. Вона йому необхідна для оперативного впливу на хід виробництва. Генеральний директор інформацію про діяльність груп отримує безпосередньо від начальника системи контролю виробничих процесів, а заходи, які вжиті для її реалізації у виробництво - від головного інженера. Управління системою контролю виробничих процесів очолює заступник генерального директора з якості - начальник системи контролю виробничих процесів. Він здійснює стратегічне управління системою і, як результат, безпосередньо керує роботою наступних груп: застосування стандартів; атестації виробництва і виробничого персоналу; технологічною; забезпечення конкурентоспроможності продукції на стадії науково-пошукових і конструкторсько-технологічних робіт. Узгоджені дії з підрозділами приводять до стабільності і ефективності роботи системи контролю виробничих процесів. При цьому слід створити механізм взаємовідносин системи контролю виробничих процесів зі службами і підрозділами підприємства в умовах ринкових відносин, який буде базуватись на відповідальності кожної структурної одиниці за виготовлення якісної продукції. Система контролю виробничих процесів має багатосторонні зв'язки з цехами і відділами підприємства. З одного боку, відділи і служби забезпечують систему контролю виробничих процесів інформацією, необхідною для успішного управління системою, з другого боку, система контролю виробничих процесів ставить перед підрозділами підприємства конкретні техніко-організаційні вимоги, залучає спеціалістів і керівників до вирішення конкретних питань поліпшення якості продукції. При цьому враховується, що функціональний взаємозв'язок системи контролю виробничих процесів з кожним структурним підрозділом має свої особливості, які визначаються і обґрунтовано регулюються.
Питання до самостійної роботи над темою: Чому вкрай необхідний контроль в сучасному управлінні? Яка роль попереднього контролю? У чому полягає значення поточного контролю? Що дає керівництву організації заключний контроль? Яку роль відіграють стандарти в функції контролю? На що повинен орієнтуватись сучасний контроль? Який вид контролю найбільш досконалий?
Тема 8. КОМУНІКАЦІЇ У МЕНЕДЖМЕНТІ
Нові терміни та визначення: - комунікації; - релевантна інформація; - комунікаційний процес; - відправник; - повідомлення; - отримувач; - ступінь розуміння; - зворотний зв'язок.
Комунікація - це обмін інформацією, її змістом між двома і більше людьми. Комунікації є процесами зв'язку працівників, підрозділів, організацій тощо. Мескон, Альберт та Хедоурі підкреслюють, що комунікації виникають: 1.Між організацією і зовнішнім середовищем. Наприклад, обмін інформацією зі споживачами йде через рекламу, з державою - через звіти, з політичною системою - шляхом створення лобі в парламенті. Під дією зовнішнього оточення проводяться наради, обговорення, телефонні переговори, готуються службові записки, відео-стрічки, звіти та інше. 2. Між рівнями, підрозділами та працівниками організації. Комунікації можуть здійснюватись: - від вищих рівнів управління до нижчих, тобто зверху донизу. Наприклад, начальник сповіщає підлеглим про поточні завдання, зміну технології роботи, нові пріоритети та інше; - від нижчих рівнів до вищих. Найчастіше так надходить інформація про недоліки, порушення, страйкову ситуацію та ін., тобто спрацьовує принцип "знизу до верху"; - між різними підрозділами (відділами, цехами та т.п.); - між окремими працівниками; - між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом); - через неформальні комунікації (здебільшого шляхом розповсюдження чуток). Французький економіст Бернар Гурней виділяє формальні (офіційні) комунікації, тобто ті, які створюються керівництвом організації, та неформальні, які установлюються на засадах особистих стосунків в організації на відміну від офіційних комунікацій або процедур. Базою комунікацій є ефективне інформаційне забезпечення. Інформація - це сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності. Інформацію можна класифікувати за певними ознаками: - за повнотою охоплення явища: повна; часткова; надлишкова; - за періодом дії: разова; періодична; довгострокова; - за змістом: планово-облікова; фінансова; бухгалтерська; технологічна; довідкова; адміністративна та ін.; - за рівнем достовірності: достовірна; недостовірна. Носіями інформації є документи, графіки, перфострічки, перфокарти, магнітофонні стрічки, плакати, схеми та т.п. Основним носієм інформації є документ. Інформація може надходити за централізованою, децентралізованою та змішаною схемами. Часто в умовах виробничо-господарської діяльності вирішення управлінських проблем вимагає застосування графіків та відповідно способів графічних зображень. Документація - це письмове надання інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини, носієм якої вона є. Документацію можна класифікувати за різноманітними ознаками. За змістом: адміністративна, планово-облікова, комерційна, фінансова, зовнішньоекономічна, бухгалтерська, з обліку кадрів, технічна та ін. За складністю: проста (відображає один процес); складна (відображає кілька процесів). За призначенням: індивідуальна; типова. За місцем у менеджменті: -службово-інформаційна (службові листи, «писки, акти тощо); розпорядча (накази, розпорядження, вказівки, інструкції, постанови, протоколи, циркуляри та ін.); спеціальна (фінансова, бухгалтерська, планова, звітна та ін.). Процес, пов'язаний зі складанням документів, їх обробкою, проходженням, зберіганням тощо називається діловодством. Його функції наступні: 1) Попередній розгляд і облік документів. 2) Довідково-інформаційне обслуговування. 3) Контроль за виконанням. 4) Вдосконалення (раціоналізація) документообігу. 5) Експедиційна обробка та транспортування документів. Виділяють такі системи діловодства: 1) Централізовану, коли вся документація прямує в якийсь єдиний центр організації (наприклад, в канцелярію). 2) Децентралізовану, при якій документи надходять за призначенням у відділи, підрозділи тощо. 3) Змішану. В організаціях є спеціальні служби, які призначені для роботи з документацією. До них належать канцелярія, архів, бібліотека, довідкове бюро та інші. Графіки - це способи наочного зображення стану і ходу виробничо-господарської діяльності з допомогою умовних позначень (крапок, ліній, фігур тощо). Графік має два елементи: - графічний образ або систему накреслень; - легенду, тобто умовні позначення на графіку. При застосуванні графіків слід пам'ятати про наступні вимоги: - наочність; - змістовність; - універсальність; - зручність у користуванні тощо. Використовуються чотири групи графічних засобів. Перша група – органіграми, які характеризують структуру і взаємовідносини явища: - класифікаційні графіки (класифікація підприємств); - оргсхеми (структура підприємств, цехів); - оперограми (порядок руху сировини, деталей); - хроноперограми (порядок руху в часі) тощо. Друга – топограми, що відображають явища у просторі: - маршрутні схеми руху предметів праці на робочих місцях; - планування виробничих дільниць, робочих місць; - схеми змащування обладнання; - маршрут руху багатоверстатника тощо. Третя – хронограми, які характеризують зміну явищу часі: - циклограми; - планово-контрольні графіки; - диспетчерські графіки руху транспорту тощо. Черверта – діаграми, що відображають кількісні співвідношення (показників, явищ): - діаграми порівняння показників; - діаграми зміни показників; - діаграми розподілу показників; - хронодіаграми тощо. Читайте також:
|
||||||||
|