Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Кореневі морфеми

Загрузка...

Література

План

Вільні та пов’язані кореневі морфеми. Типи афіксальних морфем

1. Кореневі морфеми.

2. Типи афіксальних морфем.

3. Походження афіксів

 

1. Вакарюк Л. О. Українська мова. Морфеміка і словотвір : навч. посіб. / Л.О.Вакарюк, С.Є. Панцьо. – Вид. 2-ге, переробл. і доп. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2010. - 200 с.

2. Вакарюк Л. О. Український словотвір у термінах [Електронний ресурс] : словник-довідник / Л. О. Вакарюк, С. Є. Панцьо. - Тернопіль : Джура, 2007. - 260 с.

3. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія : навч. посіб. / В.О.Горпинич. — К. : Вища шк., 1999. — 207 с.

4. Плющ М. Я. Граматика української мови: У 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія : підручник / М.Я.Плющ. — К. : Вища шк., 2005. — 286 с.

 

"До обов'язкових (основних) морфем належить корінь слова — носій денотативного, предметного, лексичного значення слова, центральна, постійна його частина, яка виражає ідею тотожності слова самому собі" (В. Горпинич).

За значенням і функцією в структурі слова морфеми поділяються на кореневі та службові.

Корінь — це основна частина слова, визначальний елемент його лексичного значення. Тому слів без кореня не існує. За структурою корінь може збігатися зі словом, але за функцією і значенням ні: тут, там, сьогодні, під, за, бюро, таксі, кашне. Функція кореня — бути базою для похідного слова, виражати найзагальніше значення, вступати в парадигматичні зв'язки з іншими морфемами: тамтешній, тутешній, сьогоднішній, таксист. Функція слова — бути базою для творення словосполучень, вступати в синтагматичні зв'язки з іншими словами: бути тут, нове таксі.

М.Плющ: Корінь — це основна, стрижнева морфема, що виражає загальне (поняттєве) лексичне значення слова.

Корінь є носієм речового значення слова, що відображає елемент об'єктивної дійсності, а тому є обов'язковою частиною кожного слова. Як поняттєва морфема корінь об'єднує всі споріднені слова. Повторюючись у споріднених за походженням словах, коренева морфема об'єднує ціле гніздо похідних слів.



Интернет реклама УБС

Наприклад, корінь весн- об'єднує спільним поняттєвим змістом слова, належні до різних частин мови: весна, провесна, весніти, весняний, навесні.

Значення кореня в словотвірних рядах споріднених слів видозмінюють і конкретизують словотворчі афікси — суфікси і префікси, які завжди пов'язані з коренем і без нього вживатися не можуть. Порівняно з афіксами корінь характеризується більшою автономністю. У незмінюваних словах, особливо службових, корінь не поєднується з афіксами. Наприклад, у словах амплуа, так, про, хай, ага виділяється тільки коренева морфема.

У змінюваних словах крім кореня та словотворчих афіксів, які уточнюють його значення, наявні також морфеми, що виражають граматичні значення слова й утворюють його форми, — це закінчення та формотворчі афікси.

На відміну від афіксів корінь не має чітко закріпленого за ним місця у слові. З нього може починатися слово (місто, рід-н-ий), він може стояти після префікса чи двох префіксів (на-род, воз-з'-єдн-а-ти) або поєднуватися з іншим коренем у складному слові (криг-о-лам).

За особливостями вияву в споріднених словах розрізняють незв'язаний і зв'язаний корені.

Незв'язаний (вільний) корінь має здатність до вільного вияву свого морфемного статусу як у непохідному, так і в похідному слові. Наприклад, корінь ліс- здатний виступати у слові ліс, що осмислюється у зв'язку з нульовим, або фонетично не вираженим, закінченням у називному відмінку однини, і в похідних словах лісок, лісовий, узлісся, пролісок, лісник, лісництво та в інших споріднених, до складу яких входять також словотворчі афікси й закінчення. Більшість слів мають вільні корені.

Зв'язаний корінь в сучасній мові не може виявляти себе самостійно, а лише в поєднанні зі службовими, афіксальними морфемами. Наприклад, слова відняти, підняти, розняти сприймаються як похідні, але корінь цих слів зв'язаний, він не може виявити себе самостійно, без префікса, і виступає тільки в похідних словах.

АЛОМОРФ КОРЕНЕВОЇ МОРФЕМИ. Один із морфів кореневої морфеми (корінь), який зазнав фонетичних змін унаслідок граматичної позиції в слові. Напр.: корені ног-/ноз- (ног-а — ноз-і).

 

Горпинич: Ступінь абстрактності кореневих і афіксальних морфем різний: частина коренів має конкретніше значення, афікси — більш абстрактніше (пор. корені вод-, земп-, рук-, хліб- і афікси -а, -н-, -р-, -з-, -и-, -а-, -є-). Проте він не може бути диференціальною ознакою кореневих і афіксальних морфем, оскільки в українській мові є велика кількість афіксальних морфем зі значно конкретнішим значенням, ніж у кореневих морфем: пор. конкретніше значення морфів -тель, -ецъ, -ист, -изм, -чан-и, -ян-и, -ар, -ук, -чук, -ак, -чак, -енк-о і абстрактніше значення коренів у словах це, відношення, становить, відображати, виражати тощо.

Більше того, в українській мові частина кореневих і афіксальних морфем близька за значенням: пор. премилий і дуже милий {пре-/дуже), переробити і робити заново (пере-/зано-во), переїхати річку і їхати через річку (пере-/через), гвинтик і маленький гвинт {-ик/маленький). Отже, семантична межа між кореневими й афіксальними морфемами не зовсім виразна.

Кореневі й афіксальні морфеми розрізняються не стільки характером значення, скільки способом його маркування, вираження. Корінь виражає значення самостійно, афікси — тільки сумісно, тобто в єдності з коренем (пор. ти — тикати, Баку — бакинцї). Існує думка про те, що кореневі й афіксальні морфеми розрізняються ще й здатністю до повторення в словах: корені можуть і повторюватися, і не повторюватися, тобто траплятися лише в одному слові, а афікси обов'язково повторюються.

Неповторюваність коренів — явище, не характерне для української мови. Практично від кожного слова можна утворити похідне слово, навіть від нестандартних, наприклад: о — окати, окання, я — якати, якання, ох — охати, какаду — какадуеня. Тому неповторюваність, унікальність морфеми не можуть бути диференційними ознаками кореневих і афіксальних морфем. Ними для кореня є обов'язкова, постійна наявність у слові і самостійне вираження найзагальнішого лексичного значення, а для афіксів — факультативна наявність у слові, сумісне з коренем вираження словотвірного і граматичного значення, їх службовий характер.


Читайте також:

  1. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
  2. Кореневі та афіксальні морфеми. Загальна характеристика
  3. Матеріально виражені (субстанціальні) та нульові морфеми
  4. Однокореневі та різнокореневі антоніми

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Типи морфем | Типи афіксальних морфем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.