МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Принцип будови та дія накочувача.Накочувачі призначені для повернення частин відкоту при пострілі в початкове положення і надійного утримання їх в цьому положенні, в проміжку між пострілами і при поході. Ідея пристрою гідравлічного накочувачаполягає в наступному: циліндр, закріплений нерухомо в люльці, наповнений рідиною. Всередині циліндра поміщається поршень зі штоком. Шток з¢єднаний із казенником ствола. В правій частині циліндра у дна є отвір, який веде в з¢єднуючий канал. Останній з'єднується з іншим циліндром, заповненим частково рідиною. Вся решта простору всередині циліндра заповнена повітрям (газом), що знаходиться в стислому стані. Під час відкату поршень зі штоком переміщатиметься всередині циліндра, а рідина з простору між поршнем і дном циліндра перетікатиме через з¢єднуючий канал у робочий циліндр, стискаючи повітря (газ), що знаходиться там. На додаткове стиснення цього газу витрачатиметься деяка частина енергії руху частин відкоту. По закінченню відкату енергія, закумульована накочу-вачем, використовується для накоту частин відкоту до їх почат-кового положення до пострілу. Дійсно, як тільки припиниться відкіт, повітря, стиснуте в циліндрі, почне тиснути на рідину, примушуючи її переходити назад в циліндр накочувача. Рідина тиснутиме, в свою чергу, на поршень і через шток примусить ствол повернутися в початкове до пострілу положення. Проте енергія, накопичена накочувачем при відкоті, буде більше енергії, необхідної для виконання нормального накочу-вання ствола. Щоб уникнути швидкого накату і можливих ударів об люльку частин, що накочуються, в ПВП передбачається спеціальний пристрій, поглинаючий накат. Цей пристрій назива-ється гальмом накоту. Під час відкоту накочувач бере участь в гальмуванні частин відкоту поглинаючи деяку частину енергії віддачі, яку і використовують при накоті ствола. Сила накочувача, необхідна для надійного утримання ство-ла в положенні до пострілу, виходить за рахунок попереднього підтискання. Накочувачі діляться на 2 основні типи: - пружинні; - пневматичні. Пружинні бувають: - зі звичними циліндровими пружинами; - з телескопічними пружинами; - з пружинами Бельвілля. Пневматичні бувають: - повітряні; - гідравлічні, які бувають: - з безпосереднім дотиком повітря з рідиною; - з плаваючим поршнем. Пружинні накочувачі складаються з однієї або декількох пружин, розташованих по циліндру гальма відкоту і мають деяке попереднє підтискання. Іноді пружини надівають безпосередньо на ствол. При відкоті пружини додатково розтягуються, на що витрачається деяка частина енергії відкату, яка надалі і викорис-товується для накоту ствола. Позитивні якості пружинних накочувачів: - простота конструкції; - надійність дії; - легкість виготовлення. Застосовуються в артилерії - до 76 мм і в гірській артилерії з телескопічними пружинами. При пострілі шток відкочується, і його поршень стискає внутрішню пружину, що спирається на дно циліндра, внаслідок чого він відходить назад і своєю закраїною стискає зовнішню пружину, що спирається на дно люльки. Гідропневматичний накочувач – з безпосереднім дотиком рідини з повітрям. У гарматах крупного калібру для запобігання вакууму в гальмах використовуються наповнювачі, які складаються з циліндра, приймача, незворотного клапана і регулятора. При відкаті штоки гальма відкоту наповнювача виходять із циліндрів, рідина з циліндрів витісняється поршнем у приймачі через незворотний клапан. З приймача рідина поступає в передню порожнину гальма і заповнює вакуум, що утворився. При накаті надлишок рідини з циліндра гальма витісняється в приймач, звідки через регулятор поступає в циліндр. Компенсатори служать для автоматичного регулювання кількості рідини в циліндрі гальма при нагріванні і охолод-жуванні і є додатковим резервуаром, з якого рідина в міру необхідності самоплив поступає в циліндр гальма. Компенсатор частково заповнений рідиною. Пристрої ущільнювачів служать для попередження витоку рідини і газу з циліндрів ПВП. Вони встановлюються в місцях приєднання штоків через циліндри і на поршнях. За конструкцією ущільнювачі бувають: - тонкої підгонки; - комірні (1,2-х) підковообразної форми; - сальникові або самостійні, а не з коміром. Сальник – жгут, шнур, прядивний кінець просочений жиром і спресований. Для розрахунку ПВП необхідно знати значення сили накочувача в процесі відкату і накоту ствола. Задача полягає у визначенні сили накочувача у функції від шляху відкату П = f (X). Процес стиснення і розширення газу в накочувачі відбува-ється згідно із законом: PWn = PoW= const, де P і W – поточне значення тиску і об'єму газу в накочувачі; Po і Wo – початкове значення до відкату; n – показник политропи = 1,2. W = Wo – AнХ – поточний об'єм газу, рівний різниці його об'єму і об'єму витисненої з робочого циліндра рідини у момент відкоту, де- робоча площа поршня накочувача; D – діаметр поршня; d – діаметр штока; X – шлях відкоту. Відношення початкового об'єму газу до поточного визначається з виразу: , де - наведена довжина початкового об'єму газу в накочувачі. Поточне значення тиску визначається з виразу: , оскільки сила накочувача П=РАн і початкова сила По = РоАн, то закон зміни сили накочувача у функції шляху відкоту визначається з виразу: . Початкова сила накочувача По виходить з умови надійного утримання частин відкоту при всіх кутах вертикального наведення, для цього вона повинна долати опір двох сил: - складові сили маси; - сили тертя. Їх можна визначити з виразу: По ³ Mo g (sinφ + f cosφ +) і є функцією По = f(φ), де tgφ = 1/f при f = 0,2 φm = 800. Для гармат польової артилерії φmax < φm , тому необхідна сила По розраховується при φ = φmax з 10% заданим запасом: По = 1,1Mo g (sinц + f cosφ +). Початкова сила накочувача надійно утримуватиме частини відкоту і при великих кутах наведення. На практиці По = (1,0 – 1,25) Mo g. Наведену довжину початкового об'єму газу So визначають, використовуючи поняття про ступінь стиснення газу, m – це відношення сили накочувача і початкової: , звідки . Для польових гармат для гідропневматичних накочувачів прийнято, що m = (1,5-3). При виборі ступеня стиснення необхідно поміркувати. 1. Прийнята величина m повинна бути не менше граничного m £ mпр. Граничне значення ступеня стиснення витікає з умови стійкості після відкоту: На практиці mпр = 4 – 5 2. Зі збільшенням m збільшується надмірна енергія накочувача, яка повинна бути поглинена гальмом накоту, чим доповнюються робота і конструкція гальма. 3. Початковий об'єм газу в накочувачі зі збільшенням m зменшується So і початковий об'єм газу Wo, а значить, зменшуються габарити накочувача. 4.Збільшення m приводить до збільшення тиску в накочувачі в кінці відкоту, що збільшує інтенсивність нагріву газу і ускладнює його обтюрацію.
Читайте також:
|
||||||||
|