Сутність та фактори виникнення ризиків в банківській діяльності.

Розрахунок за видами ризику. Метод RAROC.

Ризики притаманні будь-якій діяльності, і насамперед це стосується банківської, а з розвитком економічної сфери суспільства кількість ризиків та їх вплив на останню, значно зростає. Актуальною сьогодні є проблема вивчення причин виникнення, оцінювання, контролю та моніторингу ризиків, тобто управління ризиками (створення ефективних систем ризик-менеджменту).

Визначення ризику в економічній літературі та практиці багатогранне. Що звичайно вкладають в поняття ризик сьогодні? В загальному випадку, під ризиком розуміють ймовірність того, що очікувана подія не відбудеться або відбудеться з певними відхиленнями, що призведе до небажаних наслідків.

Розглядаючи банківську діяльність, не можна не зазначити, що вона має досить високу ступінь ризикованості, що обумовлено специфікою тих функцій, які виконує кожний банк, і насамперед це стосується комерційного банку. З одного боку, банк має багато партнерів, клієнтів, позичальників, фінансовий стан яких безпосередньо впливає на його власний стан, з іншого боку, діяльність банку дуже різноманітна і включає операції залучення коштів, випуск та купівлю цінних паперів, видачу кредитів, лізинг, забезпечення клієнтів готівкою тощо.

Здійснення кожної банківської операції пов’язане з можливістю реалізації декількох ризиків. Наприклад, здійснення банком одночасно і активних і пасивних операцій, призводить до виникнення ризику незбалансованої ліквідності, ризику розриву в строках залучення та розміщення коштів, валютного ризику. Це спонукає до пошуку особливих підходів до обмеження їх впливу, які дістали назву «управління активами і пасивами банку». Крім того, діяльність операційних підрозділів, застосування високотехнологічних інформаційних та телекомунікаційних систем, необхідність постійного контролю, реалізація функцій маркетингової служби супроводжуються низкою функціональних ризиків. Таких прикладів можна приводити багато. Але, незважаючи на те, що банківська діяльність супроводжується численними ризиками, саме банки повинні уособлювати надійність та безпеку, тому з 2004 року Національний банк України (НБУ) приділяє велику увагу управлінню ризиками та визначає ризик,як ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, матимуть негативний вплив на капітал та (або) надходження банку.

З позиції банку ризик – це ймовірність недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх чи внутрішніх чинників. Збитки можуть бути прямими (доходи чи капітал) чи непрямими (накладення обмежень на здатність банку досягти поставлених бізнес-цілей).

Основною причиною виникнення ризиків є невизначеність середовища, що зумовлено: браком повної та достовірної інформації про це середовище; обмеженістю можливостей щодо сприйняття та опрацювання інформації; випадковістю появи несприятливих подій у процесі здійснення діяльності; свідомою протидією учасників ринку (зокрема конкурентів); виникненням трудових конфліктів; порушенням договірних зобов’язань; політичними рішеннями, які істотно впливають на економіку (див рис.1.1.1.).

Рис.1.1.1. Причини виникнення ризику

Реалізація ризиків означає виникнення збитків, які доцільно поділяти на очікувані та неочікувані.

Очікувані збитки – це збитки, про які керівництво банку знає або мусить знати, та для покриття яких створюються спеціальні резерви.

Наприклад, очікуваний рівень збитків за кредитним портфелем банку.

Неочікувані збитки – це збитки, пов’язані з непередбачуваними подіями, джерелом покриття яких є капітал банку. Наприклад, системна криза, міжнародні фінансові кризи, політичні катаклізми та інше.

Умови та обставини, які призводять до негативних наслідків та небажаних подій, називають факторами ризику. За наявності повної достовірної інформації, фактори ризику є визначеними, в протилежному випадку – невизначеними. У реальній практиці вони мають змішаний характер. При формуванні загального переліку факторів ризику доцільно поділити їх на зовнішні та внутрішні. (Див. табл.1.1.1.).

Таблиця 1.1.1

Зовнішні фактори ризику

Внутрішні фактори ризику

Політичні: - зміна законодавства; - заборона на здійснення банківської діяльності (окремих операцій); - заборона на здійснення діяльності на міжнародних фінансових ринках та міжнародних платежів; - заборона на економічні відносини з певною іноземною державою; - виникнення державної монополії на здійснення банківської діяльності (окремих її видів); - істотне обмеження або втрата незалежності від центрального банку; Соціально-економічні: - інфляція; - дефляція; - платіжна криза; - зміна правил валютного регулювання; - зміна політики рефінансування центрального банку; - зміна податкового законодавства; - кримінальні фактори; - соціально-демографічна криза; Регіонально-галузеві: - галузеві кризи; - екологічні кризи в регіоні; - погіршення фін. стану в регіоні; - посилення конкуренції серед суб’єктів фінансового ринку; - нерозвиненість інфраструктури в регіоні

Фінансові: - втрата ліквідності; - неплатоспроможність; - банкрутство; - зниження дохідності операцій; - втрата фінансової незалежності; - погіршення фінансового стану клієнтів чи партнерів; - підвищення вартості ресурсів. Організаційні: -недостатнє кадрове забезпечення; - низький рівень професіоналізму; - недосконалість системи прийняття управлінських рішень; - неадекватна організаційна структура банку; - недостатній контроль. Функціональні: - операційна діяльність; - технологічні збори; - інноваційна діяльність; - недосконалі системи безпеки; - недостатня або недостовірна інформація; - юридичні помилки; - неправильно обрана стратегія розвитку; - не диверсифікована клієнтська база банку; - концентрація кредитного портфеля.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Побудова і оформлення діаграм	\|	Класифікація банківських ризиків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.