МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙУ процесі професійного самовизначення важливо усвідомлювати те які продукти, вироби роблять різні професіонали, з якими цілями, умовами, знаряддями зв'язана їхня діяльність. Продукти професійної праці, а також знаряддя й засоби праці можуть бути не тільки речовинними, але й процесуальними. Область існування продуктів і умови роботи різні й різнорідні: зовнішній світ (культури, фізичний, природний) або внутрішній світ людини. Серед цілей важливо розрізняти й ті, які задані людині з зовні й внутрішні, які прийняті й регулюють її діяльність С.П. Струмилін (20-і роки XX сторіччя) запропонував класифікувати професії за ступенем самостійності людину в праці: 1. Автоматична рефлекторна праця (наприклад, крутильник ручки віялки, ручного млина і т.д.); 2. Напівавтоматична, звична праця (наприклад, друкарка, телеграфіст); 3. Шаблонно-виконавська праця – за вказівкою (наприклад, робота на верстаті, робота конторника, рахівника); 4. Самостійна праця в межах завдання (робота інженера, учителя, лікаря, журналіста); 5. Вільна творча праця (робота в області мистецтва, робота ученого, організатора господарства, політичного діяча). За рубежем на сьогоднішній день найбільш відома й популярна типологія Дж. Голланда, заснована на зіставленні типів особистості й типів професійного середовища. Виділяються наступні основні типи (типи особистості й типи професійного середовища): 1. реалістичний тип (техніка, чоловічі професії); 2. інтелектуальний тип; 3. соціальний, конвенційний (знакова система, що вимагають структурованості); 4. підприємницький; 5. артистичний. Передбачається, що певному особистісному типу повинен відповідати свій тип професійного середовища, що й забезпечує більш повноцінну реалізацію працівника у своїй праці. Литовський автор Л. А. Йовайша розділяв усі професії за переважаючими професійними цінностями: цінності спілкування; інтелектуальна активність; практико-технічна активність; художня активність; соматична активність, матеріальна (економічна) активність. У Росії найбільш відома типологія професій, запропонована Е.А. Климовим (Диференційно-діагностичний опитувач – ДДО, Рогів Психологічні тести – М,96), де в якості критерію виступає відношення людини (суб'єкта праці) до предмету праці. Усі професії співвідносяться з п'ятьома основними групами: 1. «Людина–природа» (П) представники цього типу мають справу з рослинними й тваринними організмами, мікроорганізмами й умовами їх існування. Наприклад, майстер-плодоовочівник, агроном, зоотехнік, ветеринар, мікробіолог. 2. «Людина–техніка й нежива природа» (Т) працівники мають справу з неживими, технічними об'єктами праці. Наприклад, слюсар-збирач, технік-механік, інженер-механік, технік-технолог громадського харчування, інженер-електрик. 3. «Людина–людина» (Л) предметом інтересу, розпізнання, обслуговування, перетворення тут є соціальні системи співтовариства, групи населення, люди різного віку. Наприклад, продавець, перукар, лікар, учитель і т.д. 4. «Людина–знакова система» (З) природні й штучні мови, умовні знаки, символи, цифри, формули. Наприклад, математик, редактор видавництва, програміст, мовознавець і т.д. 5. «Людина–художній образ» (Х) явища, факти художнього відображення дійсності. Наприклад, художник-декоратор, художник-реставратор, настроювач музичних інструментів, артист балету, актор драматичного театру і т.д. К. К. Платонов пропонує поділ професій на психомоторні, технічні, математичні, гуманітарні, педагогічні, лікувальні, організаторські, наукові і в сфері мистецтв. Такий поділ професій дозволяє зіставляти їх вимоги з відповідними здібностями людини. Загальновизнаною і поширеною в практиці профорієнтації є класифікація професій, запропонована Є. А. Климовим. В основу цієї класифікації покладено чотири ознаки: v особливості предмета (об'єкта праці); v мета праці; v знаряддя праці; v умови праці. Виходячи з особливостей предмета (об'єкта) праці, всі професії поділяються на 5 типів: v «людина – природа»; v «людина – техніка»; v «людина – людина»; v «людина – знакова система»; v «людина – художній образ». За метою праці кожний тип професій поділяється на 3 класи: v гностичні; v перетворюючі; v пошукові. Так, гностичні(Гно́зис (гно́сис) (від грец. – «знання») професії вимагають від працівника виразної пізнавальної активності, стійкої уваги, спостережливості, інтересу до властивостей певних об'єктів. Перетворюючі професії вимагають схильності до практичного впливу на навколишнє середовище, інтересу до процесів і результатів. Пошукові професії пов'язані з інтересом до інновацій, творчим мисленням і уявою. Залежно від знарядь праці всі професії поділяють на 4 групи: v ручної праці; v механічної праці; v автоматизованої праці; v праця, в якій основне значення мають розумові вміння і навички (вчитель, лікар, учений-теоретик). За умовами праці виділяються 4 підгрупи професій: v з підвищеними вимогами до моральних якостей (суддя, лікар, міліціонер); v з незвичайними умовами роботи (льотчик, випробувач, водолаз); v з побутовим мікрокліматом (бухгалтер, бібліотекар); v роботою на відкритому повітрі (будівельники, рільники). Поєднання цих характеристик створює певний характерний для конкретної професії комплекс вимог до здібностей працівника. Ще одна класифікація професій пов'язана з поняттям професійної придатності (придатності людини до конкретної трудової діяльності). Під професійною придатністю розуміють наявність у людини психофізіологічних і психологічних властивостей, які відповідають конкретній професії і забезпечують достатню ефективність праці з цієї професії. За цією ознакою професії поділяються на 2 групи: v професії, що не ставлять особливих, підвищених вимог до фізіологічних і психологічних властивостей людини; v професії, які ставлять жорсткі вимоги до психофізіологічних функцій людини.
Читайте також:
|
||||||||
|