Етапи професійного самовизначення особистості

Існують різні підходи до виділення етапів професійного самовизначення особистості.

З точки зору психології розвитку (вікових особливостей учнів) професійне самовизначення можна поділити на 4 етапи:

1) дитяча гра – виконання певних професійних ролей і окремих елементів пов’язаної з цими ролями поведінки в процесі гри;

2) підліткова фантазія – уявлення себе в мріях представником тієї чи іншої професії;

3) попередній вибір професії – сортування різних видів діяльності та їх оцінка з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей особистості;

4) прийняття остаточного рішення – вибір рівня кваліфікації, об’єму й тривалості професійної підготовки, вибір спеціальності.

З точки зору педагогіки професійне самовизначення включає наступні етапи:

– емоційно-образний – характерний для дітей старшого дошкільного віку;

– пропедевтичний – характерний для учнів молодшого шкільного віку (1-4 класи);

– пошуково-зондуючий – характерний для молодших підлітків (4-7 класи);

– період розвитку професійної свідомості (8-10 класи);

– період уточнення соціально-професійного статусу (10-11 класи);

– період входження в професійну діяльність (учні та студенти професійних навчальних закладів);

– саморозвиток фахівця безпосередньо у професійному середовищі.

Показники сформованого професійного самовизначення:

– інформованість учня про структуру народного господарства, потреби ринку праці, зміст і умови праці з обраної професії , навчальні заклади, в яких можна отримати професію;

– сформованість професійних інтересів і намірів;

– сформованість мотиваційної сфери при виборі професії;

– наявність спеціальних здібностей;

– наявність практичного досвіду у вибраній сфері діяльності;

– узгодженість інтересів, здібностей і нахилів із вимогами професії;

– відповідний стан здоров’я, відсутність протипоказань.

Основні суперечності процесу професійного самовизначення:

• між прагненням молодої людини до самостійності та потребою у кваліфікованій допомозі дорослих (учителів);

• між соціальною орієнтацією молоді переважно на престижні професії та потребою держави у спеціалістах;

• між бажанням продовжувати освіту після закінчення школи та зниженням інтересу до навчання в більшої частини сучасної молоді;

• між професійними намірами школярів і можливостями їх реалізації;

• між професійними намірами та здібностями;

• між прагненням молоді до самостійності та відсутністю вміння обгрунтовано прийняти рішення щодо вибору професії;

• між усвідомленням рівня свого загального розвитку та можливістю менш кваліфікованої праці;

• між бажанням спробувати свої сили та відсутністю такої можливості у школі;

• між станом здоров’я та медико-фізіологічними вимогами професії;

• між сучасними вимогами до спеціаліста і діючими формами та методами професійної підготовки;

• між професійними намірами молоді з високим рівнем освіти і значною часткою малокваліфікованої ручної праці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СутНІСТЬ професійного самовизначення	\|	ІV. Повідомлення нового матеріалу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.