Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Джерела кон.права

Узагальнення всіх матеріальних, формально-юридичних і інших ждерел вцілому дозволяє зробити висновок що під сучасним джерелом слід розуміти політичну волю та законні інтереси укр.народу а також інших субьєктів кон.правоутворення передбачені Конституцією України.

Для сучасних джерел х-ні: загальні, властиві всім ознаки джерел кон.права.

Спеціальні ознаки:

- виражають пол.волу та легитивні інтереси укр.народу, дежави, теріторіальних громад, і тд.

- Обєктивізує норми кон.права украЇни які визначають і регулюють найважливіші, переважно політичні відносини у суспільстві і державі

- Мають загальнообовязковий х-р для всіх субєктів кон.правових відносин

- Є основою нац.Правової системи для формування інших галузевих систем джерел права

- Представлені широким колом традиційних і новітніх юр.форм існування та дієвості кон.правових норм( правові договори, звичаї, акти)

- Мають багатоаспектну систему тощо

- Дозволяє сформувати найбільш загальне уявлення про сутність і зміст джерел кон.права і їх призначення в механізмі правового регулювання

Класифікація:

За сутністю:

- джерела кон.права народу

- джерела української держави

- джерела КП інших субєктів

За змістом:

- джерела які регулюють основу кон.ладу, основ безпосередньої демократії та унормовують інші основні інститути кон.права

За юр.силою:

- підзаконні

- локальні

За юр. Формою:

- кон. Норм-правові акти

- кон. Договори

- судові прециденти

- кон. звичаї та традиції

- програмні кон-правові акти

Х-ки кон.права дістають вияв у його джерелах. Головним джерелом обєктивно є Конституція як основний закон. Самоспийняття Конституцій історично почалося становлення відповідних критерій кон.права.

Джерелом кон.права є конституційні закони.

Конститкція основне джерело конститційного права

1)поняття конституції, види конституції, теорії походження конституції і ознаки конституції.

Термін конституція, використоувуєтся починаючи з античних часів зокрема у стародавньому римі приймалися акти, які мали назву «конституцію» і які визначали і регулювали певні найбільш важливі аспекти здівйвснення державної влади, з цієї точки зору термін конституція виступав загальною назвою для цілої низки правових актів, які видавалися у державі. Згодом у середньовіччі термін конституція почали використоувати для позначення церковних актів, які закріплювали певні релігійні норми. Водночас сучасне розуміння терміну конституція безпосередньо повязане іх подіями 17-18 віків і було введено спочатку у теорії французькими вченими Монтеськьє та Руссо,а згодом і в практику конституційного регулювання . Перші конституції у сучасному розумінні цього слова зявилися у США у 1787р. Потім у франції та польші у 1791р. У 1812р. В Іспанії, 1814р. В Норвегії, у 1831р. У Бельгії і т.д. На протязі 19-20 ст. Конституції були прийняті у абсолютній більшості держав світу. Сучасне розуміння конституції передбачає, що це насамперед основний закон держави, єдиний нормативно-правовий акт найвищої сили чи кілька таких актів, що регламентують найбільш важливі сторони соціального буття передусім ті, які повязані з організацією та здійсненнямдержавного володорювання, а також втсановлюють засади державного ладу, порядок формування організації та діяльності держави і публічної влади, визначають початок теротеріальної організації та фіксують конституційно-правовий статус особистості. Незважаючі на те, що конституція, як правове явище існує вже декілька століть, відсутнє єдине розуміння причин винекнення та сутності конституції. На теперішній час виділяють такі теорії походження конституції:

1) Формально-юридична, відповідно до положень якої конституція – це основний організацію державного механізму, та взаємовідносини складових держаного механізму із громадянами держави, при цьому формально-юридична теорія не аналізує зміст конституції з точки зору відповідності певним ідеям, наприклад, справедливість, гуманність, демократичність і т.д. Тобто з цієї точки зору важливо лише те вякий спосіб організована держава і за допомогою яких методів вона взаємодіє із громадянами. Зміст такої організації та методів неважливий.

2) Юс натуралістична теорія навпаки акцентує увагу на змістовному аспекті конституції характеризуючи саме зміст та сутність правового регулювання,яке закріплено конституцією держави, для прихильників цієї теорії, конституція – це прояв певної вищої сили наприклад божественної, або природнього права та певних ідей насамперед справедливості, адекватності, гуманності і т.д.

3) Соціологічна, засновником якої є французький вчений Лассай, відповідно до цієї теорії розрізняють фактичну та юридичну конституцію. Фактична конституція властива для будь-якої держави, оскільки без неї держава перетвориться на анархію, на його думку Конституція і закон за своєю суністю однорідні, проте конституція відрізняється лише більш складним порядком прийняття та зміни, прицому дійсною рушійною силою і для конституції і для закону є реальне співвідношення сил в середині суспільства. Відповідно конституційні питання – це питання сили, а не права. Реальне співвідношення сил віксуються на папері і набуває статусу правової настанови, на його думку, таку конституцію має будь-яка держава у світі, оскільки вона повинна бути певним чином організована, водноча Лассаль вважав, що може трапитися ситуація, коли фактична конституція і той документ, який було прийнято на її підставі (формальна конституція) перестануть відповідать одна одній. У такому випадку Лассаль вважав, шо конституція, як документ має фіктивний характер і повинна бути узгодженна із дійсним співвідношенні сил у суспільстві.

4) Марксисько-ленінська теорія. Розвиває та доповнює положення соціологічної теорії та доводить, що конституція – це співвідношення сил у класовій боротьбі, а дійсною основою політичної влади є економічні відносини і економічна влада.

5) Соціально-генетична теорія. Яка розглядає конституцію через її соціальні функції насамперед закріплення пріоретету права над владою. Відповідно до цієї теорії конституція забеспечує правовими засобами обмеження влади у державі і обмеження держави у суспільстві шляхом розподілу повноважень функцій між органами влади визначенням порядок їх здійснення встановленням меж такої діяльності та заходів відповідальності.

Кожна з цих теорій має свої переваги та недоліки, проте для системного розуміння сутності конституції важливими є положення кожної з них.

Види конституції

1) За формою виділяють кожифіковані та не кодифіковані конституції

Кодифікована конституція – це єдиний нормативно-правовий акт.

Некодифікована – це система декількох нормативно-правових актів. Австрія Швеція Норвегія...

За формою виділяють писемні тане писемні конституції.

Писемна конституція – це формальновизначений нормативно-правовий акт або декілька актів.Японія.

:еписемна – це система традицій, звичаїв конституційного характеру та окремих актів конституційного характеру, які у своїй сукупності утворюють конституцію.Велика британя.

Залежно від терміну дії виділяють постійні та тимчасові конституції.

Зележно від складності внесення змін виділяють жорсткі конституції порядок внесення змін до якої надзвичайно складний і гнучкі конституції де такий порядок ненабагато відрізняється від внесення змін ло звичайних законів.

За порядком прийняття розрінзняють законодавчі, референдарні, та оптройовані(даровані). Даровані конституції властиві для монархічних держав де прийнто вважати що конституція нібито дарована монархом своїм пітданим.

Функції конституції.

Конституція як нормативно-правовий акт вищої сили здійснює декілька функцій середд яких передусім потрібно виділити юридичну, соціальну та ідеологічну.

Юридична функція визначається природою конституції та її місцем у системі правових актів. Конституція визначає основи цієї правової системи виступає в значенні акту, який утворює або нову державу, або нову систему органів влади, а також наділяє повноваженнями ці органи і визначає порядок взаємовідносин ціх органів та громадян.

Соціяальна функція конституції передбачає, що діяльність держави певним чином організована і закріплений певний порядок взаємодії державної влади з особистістю та суспільством.

Ідеологічна функція конституції. Конституція сама по собі відбиває певну ідеологію тих принципів, на яких вона базується, побудова державної влади у відповідності до таких принуипів і їх застосування у значенні правових норм впливає на суспільні відносини та свідомість і передбачає формування у суспільстві певної ідеології.

2) Конституція України 1996р.

З 8 червня 1995 р. Діяв закони, які діяли до 1996р. Прийнята конституцція 1996р внесені зміни у 2004 році з назвою (2222). З 2006р. Україна стала парламентсько-президентська.

1 фебраля 2011г. Були внесені зміни, незначні, але досить принципіальні. Користуватися конституцією необхідно редакцією не раніше від 01.02.2011.

Конституція складається з преамбули, загальної частини та перехідних положень, включаючи 161 статтю, 15 розділів та 16 пунктів перехідних положень.Приамбула конституції – це вступна частина викладена урочистою мовою , яка покликана засвідчити поперше легальність та легетивність конституції по друге вказати на продовження історичних традицій державотворення. У цьому звязку конституція у своїй приамбулі посилається на акт проголошення незалежності україни від 24.08.1991р. який було схвалено на всукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р. Загальна частина складається з розділів присвячених найбільш важливим інститутам у сфері конституційно-праавового регулювання. Перехідні положення покликані забеспечити узгодженне застосування законодавства, що діяло до моменту прийняття конституції і самої конституції україни та поступове запровадження тих конституційних нововведень, які були закріплені конституцією україни.

3) Юридичні властивості конституції україни 1996р.

Сучасне джерело кнституцыйного права обєктівізують та унормовують політико-владні інтереси основних субєктів національного конституційного правотворення передбачених конституцією украіни та законами украіни в юридичних формах буття конституційно-правових норм.

Тема 8

1- 4

Лекція 4

1)Поняття і функції конституції.

2)Субєкти правової конституції.

3)Конституційна законність.

Конституція України як нормативно правовий документ найвищої правової сили користується особливою охороною і захистом збоку субєктів національного права.

Такий особливий статус конституції передусім повязано і з тим функціональним призначенням яке відіграє контитуцію україни в системі джерел національного права.

У цьому звязку потрібно вказати що захист конституції і її правова охорона є невідємною складовою конституційної законності. На теперішниій час конституційна законність розглядають у 3 аспектах, а саме:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Творчі завдання	\|	Як мету

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.