Екологічне право України: поняття, предмет, система

Тема 10. Основи екологічного права.

План

1. Екологічне право України: поняття, предмет, система

2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика

3. Екологічні права та обов'язки громадян

4. Права та обов'язки природокористувачів

5. Складові природно-заповідного фонду

6. Правові засоби охорони атмосферного повітря І тваринного світу

7. Правова охорона водних ресурсів

8. Порядок використання та охорони надр

Рекомендована література:

1. Баб'як О. С. та ін. "Екологічне право України: Навчальний посібник" - Київ: "Атіка", 2000. - 216 стор.

2. Бедрій Я. Л. та ін. "Основи екології та охорона навколишнього природного середовища": - Львів, 1999. - 238 стор.

3. Бачинський Г. О. та інші. "Основи соціоекології: навч. посібник" - Київ: вид-во "Вища школа", 1995. - 238 с.

4. Бердников Е.С. и др. Аграрное, земельное и зкологическое право Украины: Учеб. пособие. - Харьков: Одиссей, 2000. - 367 с.

5. Белявский Г. А. й др. Экология города. - Киев: Либра, 2000. - 464 с.

6. Веклич О. О. Екологічне оподаткування в Україні і реалії та напрями вдосконалення з урахуванням світового досвіду. - К.: НАНУ, Інститут економіки. - 47 с.

7. Вільдман І. Л. та інш. Екологія і духовність (Методичний аспект). - Київ: КМЦ "Поезія", 2000. - 44 с.

8. Воронков Н.А. Экология общая, специальная, прикладная: Учебник - Москва: "Агар", 1999. - 424 с.

9. Герасимчук А. А., Палеха Ю. І. Екологія: опорний курс лекцій: Навч. посібник. - К.: Вид-во Європейського ун-ту фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, 1999. - 68 с.

10. Гирусов З. В. Экология и зкономика природопользования. - Москва: Закон й право, 1998. - 455 с..

11. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник - Київ: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 203 с.

12. Злобін Ю.А. Основи екології: Підручник. - Київ: "Лібра", 1998. - 248 с.

Поняття "екологія" походить від грецьких слів "oicos" - дім, житло і "logos" - вчення, теорія. Отже, екологія - це наука, яка вивчає проблеми взаємодії живих організмів із тим природним середовищем, у якому вони перебувають. Тобто, екологія вивчає питання взаємодії людини і природи, суспільства і природи, тощо.

Виходячи з цього і можна стверджувати, що екологічне право - це система правових норм і принципів, якими регулюються та охороняються суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні правовідносини). Екологічні правовідносини - це складна галузь суспільних відносин, які охоплюють відносини щодо використання, відтворення і охорони різних об'єктів природи. Суб'єктами екологічних відносин є сторони, між якими вони виникають. Об'єктом екологічних відносин може бути як об'єкт природи в цілому, так і його частина. Залежно від об'єктів природи їх можна поділити на відносини, що виникають із приводу використання і охорони земель, вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу, надр, і природно-заповідного фонду. Кожна група екологічних правовідносин регулюється і охороняється відповідним видом правових норм і принципів та галуззю законодавства: земельним, водним, лісовим, про тваринний світ, атмосферне повітря, надра, природно-заповідний фонд. Кожна з перерахованих галузей законодавства має свою мету, але вони тісно взаємопов'язані між собою і складають єдину систему екологічного законодавства.

Предметом екологічного права є нормативно врегульовані суспільні екологічні відносини, щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Метод екологічного права - комплексний і являє собою комбінацію методів підгалузей права, які становлять його систему.

Систему екологічного права складають екологічні норми, принципи та інститути. Екологічні норми - це одиничні, формально-визначені, загальнообов'язкові правила поведінки за допомогою яких регулюються суспільні відносини із приводу охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні правовідносини). Принципи екологічного права - це головні, основоположні правила, які визначають загальну спрямованість і найсуттєвіші риси правового регулювання екологічних суспільних відносин. До найважливіших із них необхідно віднести принципи:

- переваги державної власності на землю, воду, ліси, надра та інші об'єкти природи;

- державного управління природокористуванням і охороною природи;

- поєднання раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- комплексного підходу до природокористування і охорони природи;

- поєднання заходів щодо стимулювання і відповідальності у справі використання та охорони природних ресурсів;

- законності в екологічних відносинах.

Інститут екологічного права - це відносно відокремлена сукупність екологічних норм і принципів, які регулюють та охороняють однорідні екологічні відносини.

Уже зазначалося, що екологічне право може розумітися не тільки як галузь права та галузь законодавства, а й як юридична наука та навчальна дисципліна. Екологічне право як юридична наука - це сукупність науково обґрунтованих теорій, концепцій, доктрин про екологічно-правову практику, екологічні правовідносини. Екологічне право, як навчальна дисципліна - це сукупність знань, умінь та навиків, які є необхідними до засвоєння для здобуття фаху юриста або іншого суспільно-значущого фаху. Екологічне право як навчальна дисципліна складається із двох частин: загальної й особливої.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.