• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Переяславська рада

8 січня 1654 р. на козацькій раді в м. Переяславі розглядалось питання про прийняття Гетьманщиною московського протекторату. Відмовились присягати І. Богун та І. Сірко, керівництво УПЦ.

Письмовий проект договору – «Просительні статті».

21 березня 1654 р. були затверджені «Березневі статті»:

1) Верховенство московського царя над Україною

2) Козаки зберігали всі права та вольності, реєстр 60 тис.

3) Генеральна і полкова старшина отримували платню

4) Гетьман мав право обирати військо

5) Україна має право на зовнішні відносини окрім Польщі і Туреччини

6) Податки збирають українські чиновники

7) Право київського митрополита та всього духовенства на маєтності

8) У Києві та на кордонах України з РП розташовуються російські війська

9) Московський уряд зобов’язується вступити у війну з РП навесні 54 р.

10) У разі татарських нападів на У. передбачались спільні дії.

Значення для України:

- дозволив зберегти державність, устрій

- забезпечив У. союзників проти РП та Тур.

- Звільнив від релігійних утисків.

У вересні 1656 Польща і Росія без участі України підписали Віленське перемир’я:

- припинялись воєнні дії між Москвою і РП

- М. і РП вели спільну війну проти Швеції

Зміни в суспільстві внаслідок Н-в. війни:

- Польську шляхту замінило козацтво, а козаком міг стати кожен. Близько половини дорослого чоловічого населення становили козаки.

- Покращилось становище селянства. Відвоювали особисту свободу.

- Старшина перетворюється на земельних магнатів.

- Містечка потрапили під владу місцевої старшини.

- Гетьмани підтверджували права монастирів на землі.

Доба Руїни

Період від смерті Б. Хмельницького до початку гетьманування І. Мазепи.

Причини:

- відсутність загальнонаціонального лідера

- розкол серед української еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики

- гострі соціальні конфлікти

- втручання іноземців у внуштріньоукраїнські справи.

Гетьманування Івана Виговського (1657-1659):

Старшинська рада в Чигирині доручила Виговському бути регентом при ЮХ. За місяць на Корсунській раді обрали повноправним гетьманом.

Політика:

1) Зберігав союзницькі відносини з Москвою

2) Активізував зв’язки з Кримом, Швецією, перемир’я з Польщею

3) Укріплював становище козацької старшини і православної шляхти

4) Боровся з антигетьманською опозицією

5)Підписав Гадяцький договір з РП (1658).

Причини підписання: складня політична ситуація, підтримка Москвою опозиції

Зміст:

1) Гетьманщина як Велике князівство Руське входить разом з Польщею та Литвою до складу РП як рівноправна держава

2) Король РП обирається на загальному сеймі

3) ВКР очолює гетьман, обраний довічно козацтвом, шляхтою, духовенством та затверджений королем

4) Вища законодавча влада у ВКР належить обраним Національним зборам (парламенту)

5) ВКР має незалежну фінансову, податкову і судову систему, гроші

6) Збройні сили ВКР складаються з 30 тис. реєстру та 10 тис. найманців

7) Козакам гарантуються права та вольності

8) Скасування унії на території ВКР

9) Польські феодали повертаються в Україну, відновляється велике землеволодіння, кріпацтво

10) Гетьман втрачає право самостійних міжнародних зв’язків

11) КМА урівнюється в правах з Краківським уном

12) Свобода друку і слова навіть у релігійних питаннях

13) Польські та литовські війська можуть перебувати на території ВКР тільки при крайній потребі

6) підписання договору спричинило російсько-українську війну. Виговський розбив під Конотопом 1659 р.московську армію.

7) Не зумів приборкати старшину.

Гетьманування Юрія Хмельницького (1659-1663):

Політика:

1. Підписав Переяславські статті (1659):

1) Російські війська розташовуються в усіх великих містах

2) Козакам заборонено вести війни і мати зовнішні відносити без дозволу царя

3) Обрання гетьмана і старшини відбувається тільки з ухвали царя

4) Козаки мусять брати участь у московських війнах

5) Українська церква підпорядковується московському патріархату.

3. У жовтні 1660 р. укладає Слободищенський трактат з РП:

1) Україна відновляє державний зв'язок з РП на основі Гадяцького договору

2) Україна отримує автономію на чолі з гетьманом.

Наслідки трактату: Правобережжя повернулось до складу РП. Лівобережні полки виступали за збереження союзу з Москвою. Наказним гетьманом Лівобережжя став Я. Сомко. Це стало початком поділу Гетьманщини на Лівобережжя і Правобережжя.

У січні 1663 р. ЮХ зрікся булави.

Гетьмани розділеної України:

Гетьманування Павла Тетері (1663-1665):

Політика:

1) Орієнтувався на Польщу

2) Спробував об’єднати Право- та Лівобережжя, невдало.

3) Вимагав від РП збереження рівноправ’я церков, підтвердження привілеїв старшини, дозволу на самостійну дипломатію з Московією, початку мирних переговорів з Москвою.

Гетьманування Івана Брюховецького (1663-1668):

Обраний на «чорній раді».

Політика:

1) перший гетьман, який відвідав Москву

2) Уклав Батуринські статті 1663 р. з Москвою:

1. Підтверджено умови Березневих і Переяславських статей

2. Гетьманщина забезпечує харчами московське військо в Україні

3. Повертає московським поміщикам селян-утікачів

4. Українським купцям заборонено ввозити і продавати тютюн і горілку в Москві, а хліб – на Правобережжі і в Криму

3) У 1665 р. підписав Московські статті:

Причини: невпевненість у своєму становищі

Зміст:

1. Українські землі переходять під безпосередню владу царя

2. Вибори гетьмана з дозволу царя і в присутності представників

3. Збільшено кількість московських військ в Україні

4. Збирання податків – на царських урядників

5. Українським містам повернуто грамоти на магдебурзьке право

6. Гетьманові заборонено вступати в дипломатичні відносини з іншими державами

7. Київський митрополит підпорядковувався московському патріархату.

4) Підписав Андрусівське перемир’я (1667) між Москвою та РП:

1. Правобережна Україна відходить до Польщі

2. Лівобережжя залишається за Москвою

3. Київ тимчасово контролює лівобережний гетьман, згодом відходить до Польщі

4. Січ під спільним контролем

5) Заявив про перехід під турецький протекторат, почав переговори з Дорошенком, лівобережні козаки виступили проти Брюховецького і вбили його.

Гетьманування П. Дорошенка (1665-1676):

Політика:

1) Часто скликав козацькі ради

2) Спирався на підтримку київського митрополита

3) Створив 20-тисячний корпус найманців-сердюків

4) Установив нову митну лінію на кордоні, почав карбувати власну монету

5) Колонізація незаселених земель на кордоні із степом

6) Домагався поновлення Гадяцького договору.

7) У 1668 об’єднав Україну, у 1669 був змушений повернутись на Правобережжя.

8) У 1669 уклав з Туреччиною союзний договір – Корсунські статті:

1. Турецький султан допомагає Дорошенкові відвоювати у РП Галичину, Волинь і Київщину та розпочати з Москвою війну за Лівобережжя.

2. Територія Гетьманщини – від Перемишля до Путивля

3. Гетьман обирається довічно.

4. Українська православна церква зберігає автономію в складі константинопольського патріархату

5. Населення не сплачує податки на користь султана

6. Козаки мають брати участь у турецьких війнах.

Наслідки: Туреччина оголосила війну РП, внутрішня боротьба

9) Українсько-турецько-татарська армія вела війну проти РП, в результаті Бучацький договір 1672:

Польща відмовилась від претензій на Правобережжя, але війна тривала.

Гетьманування Дем’яна Многогрішного (1669-1672):

Політика:

Підписав Глухівські статті з Москвою (1669):

1. Московські воєводи тільки в 5 містах

2. Козацький реєстр 30 тис

3. Гетьман має право на наймане військо в 1 тис

4. Податки збираються козацькою старшиною

5. Обмежено перехід селян у козацтво

6. Гетьманові заборонені зовнішні відносини

7. Резиденція гетьмана переноситься до Батурина.

1) Київ залишився за Москвою

2) Прагнув послабити роль старшини

3) Провадив таємні переговори з Дорошенком.

Гетьманування Івана Самойловича (1672-1687):

Був гетьманом усієї України.

Конотопські статті 1672:

1. Гетьману заборонено підтримувати зовнішні стосунки

2. Забороняється допомагати Дорошенкові в боротьбі з РП

3. Розпущені наймані гетьманські (компанійські) війська

1) Проголосив себе гетьманом усієї України, похід проти Дорошенка

2) Організував переселення українського населення з Правобережжя на Лівобережжя

3) У 1676 став фактичним гетьманом обох Україн.

4) Брав участь в обороні Чигирина від турецько-татарської армії.

5) За його правління, але без його участі Москва і РП підписали Вічний мир 1686:

1. Кордон між державами по Дніпру, Південна Київщина і Брацлавщина нейтральна незаселена зона

2. Запоріжжя відходить до Москви

3. Сторони домовились про спільну боротьбу проти Туреччини та Криму. Москва вступає до Священної ліги.

Україна остаточно поділена на дві частини.

Гетьманування Ю. Хмельницького (1677-1681):

Обрав столицею м. Немирів та іменував себе «князем сарматським, Малої Русі-України, вождем Війська Запорозького».

Був ставлеником Туреччини, султан проголосив його гетьманом і «князем Малоросійської України».

Політика:

1. Був васалом Турецького султана

2. Здійснив Чигиринські походи з метою завоювати Правобережжя.

1) Перший похід – 1677. Облога Чигирина, місто захищали українсько-московські війська під командою І. Самойловича. ЮХ відступив.

2) Другий похід – 1678. Військо ЮХ захопило Чигирин після місячної облоги.

Наслідки: ЮХ дісталась влада на Правобережжі.

Московсько-турецькі суперечки щодо українських земель були урегульовані Бахчисарайським мирним договором 1681:

1) Туреччина отримала Південну Київщину, Брацлавщину і Поділля

2) Кордон по Дніпру

3) Землі між Дністром та Бугом незаселені на 20 років

ЮХ позбавили булави.

Результати і наслідки Руїни:

1) Почалась суспільна криза РП

2) Туреччина зазнала поразки від Священної Ліги

3) Росія ослаблена.

Лівобережжя і Слобожанщина в другій пол.. 17 ст.

Лівобережжя – лівобережні землі + Київ з приміською.

Особливості адміністративно-політичного устрою Лівобережжя:

1. Формально Гетьманщина перебувала у межах Московського царства

2. Ділила на 10 полків

3. Гетьмана обирала старшинська рада на невизначений термін, кандидатура затверджувалась царем

4. Гетьман займався кадровими призначеннями, податками, призначенням нагород, роздавав землю

5. До генеральної старшини входили:

- обозний (постачання армії)

- суддя

- осавул (організація військових частин)

- підскарбій

- хорунжий (прапор)

- бунчужний

6. Із кожним новим гетьманом царський уряд підписував статті

7. Загальновійськова рада скликалась залежно від обставин і перестала бути законодавчо-розпорядчим владним органом.

8. Старшинська рада замінила загальновійськову, вирішувала питання оборони.

9. Магдебурзьке право у містах.

Слобожанщина – територія сучасної Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей.

Особливості розвитку Слобожанщини:

1. Залюднюється в сер. 17 ст. Особливо активно переселення після поразки під Берестечком 1651 та під час Руїни.

2. Москва надавала певні свободи – «слободи», звільнення від податків. Поселення стали називати слободою.

3. Підпорядкувалась бєлгородському воєводі.

4. Сформовано 5 полків: Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський.

5. Полковники обирались на полкових козацьких радах і затверджувались царем.

Соціальна структура Лівобережжя та Слобожанщини:

Козаки – привілейований стан. Особисто вільні, проживання в містах, заняття ремеслом, власний суд. Обов’язок нести військову службу за власний рахунок. Дві категорії:

Виборні – заможні козаки, що особисто нести службу,

Підпомічники – небагаті козаки, які не служили самі, а допомагали виборним.

Українська шляхта – панівний стан суспільства, злився з козацькою старшиною.

Духовенство – привілейований стан.

Міщанство – напівпривілейований стан: права на самоврядування, становий суд, заняття ремеслом, але податки.

Селянство (посполиті) – найчисельніший непривілейований стан. Отримали особисту свободу, на Слобожанщині сплачували податки до царської казни.

Господарство

- Сільське господарство було головним заняттям населення. Вирощували зернові, технічні культури, городину, займались садівництвом. З’явились важкий плуг та соха на колесах.

- У Гетьманщині козаки, селяни та міщани отримали право займати вільну землю і обробляти її.

- Панщину змінили на чинш (грошовий податок).

- На Слобожанщині діяло право займанщини (поселенці могли брати стільки землі, скільки могли обробити).

- Розвиток ремесел, торгівлі, промислів: ґуральництво (горілчаний), млинарство, гутництво (виробництво скла), виробництво заліза, солеваріння. Привілей безмитної торгівлі належав козацтву.

Запорізька Січ у другій половині 17 ст.

Особливості статусу:

1. За правління БХ підпорядковувалась гетьману, зберігаючи автономію

2. Продовжувала відігравати роль захисника від турецько-татарських військ

3. Збільшилась кількість козаків

4. За наступників БХ часто відігравала роль гетьманської опозиції.

5. За Андрусівським перемир’ям (1667) перебувала під контролем і Москви, і РП. «Вічний мир» передав до Москви.

6. На Чортомлицьку Січ були відправлені московські загони, почалось будівництво фортець на Запоріжжі.

7. Зберігала контакти з РП та Кримом.

Господарське життя:

1) ґрунтувалось на промислах (полювання, рибальство, бджільництво) і скотарстві

2) хліборобство не набуло значного розвитку через набіги

3) Основна форма господарювання – зимовники

4) Високий рівень ремісничого виробництва.

5) Займались торгівлею.

Іван Сірко.

Був вінницьким полковником. Сірка обирали кошовим отаманом ЗС 8 разів. Провів близько 60 битв проти Туреччини, Криму, ногайців, не зазнав поразки. Політична орієнтація постійно змінювалась. Брав участь у козацько-селянському повстанні на Слобожанщині, на Правобережжі. Займався дипломатією.

Іван Мазепаосвіту здобув у КМА, служив у поляків, гетьманів Дорошенка та Самойловича.

Гетьманування І. Мазепи (1687-1709):

Політика:

Соціально-економічна:

1.Уклав з Росією Коломацькі статті (1687):

- підтверджено козацькі права та привілеї

- козацький реєстр 40 тис

- зберігались компанійські полки (вільнонаємні кінні)

- універсали гетьмана мали підтверджуватись грамотами царя

- козацька старшина зобов’язана наглядати за гетьманом і доносити

- обмежено права гетьмана розпоряджатись землями

- гетьману заборонено підтримувати дипломатичні відносини

- у Батурині розміщався полк московських стрільців

- українським купцям заборонено торгувати в Московії і Криму

- українці повинні приймати знецінені московські гроші під загрозою смертної кари

- рекомендувалось заохочувати московсько-українські шлюби.

2. Підтримував Росію

3. Наділяв землями та привілеями старшину

4. Створив систему найманих військ

5. Надав пільги організатором промисловості

6. Розвив внутрішню і зовнішню торгівлю (Польща, Крим, Московія)

7. Запровадив панщину два дні на тиждень

8. Силою придушив селянське повстання та виступи опозиції, запорожці називали його «вітчимом України»

Культурно-просвітницька:

1. Реставрував 20 та заснував 12 храмів, «мазепинське бароко»

2. Розбудував столицю Батурин

3. Домігся надання КМА статусу академії і призначив щорічну субсидію

4. Обдаровував цінностями церкви

5. Сприяв розвитку літератури.

Зовнішня політика:

1. Підтримував дипломатичні відносини з багатьма європейськими державами

2. Установив таємні контакти з польським та шведськими королями

3. У 1708 уклав таємний українсько-шведський договір проти Росії.

Правобережна Україна наприкінці 17 ст. – пер. пол. 18 ст.

РП: за Вічним миром 1686 з Москвою отримала право власності на Північну Київщину, Галичину та Волинь.

Османська імперія: за Бахчисарайським миром 1681 отримала Південну Київщину, Брацлавщину і Поділля.

У 1684 Яном III Собеським було офіційно відновлено Військо Запорозьке, яке очолив запорожець Андрій Могила. Чотири полки, реєстр 2 тис. В турецькій частині Правобережжя був обраний гетьман Теодор Сулименко. З 1699 вся територія Правобережжя відійшла РП.

Паліївщина (1700-1704) – національно-визвольне повстання на Правобережжі під проводом білоцерківського полковника Семена Палія (Гурка).

Причини повстання:

1. Польський уряд розпустив козацькі формування

2. Повертається на Правобережжя польська шляхта

Територія: Поділля, Брацлавщина, Київщина, Східна Волинь

Сили: козацька чернь, селянство, міщани, українська шляхта.

Перебіг подій:

- у 1700 р. армія Палія відбила напади польського війська на Фастів

- селянські повстання

- армія Палія захопила Немирів, Бар, Вінницю, Брацлав, Білу Церкву

- із 1703 перевага у поляків

- у 1704 московсько-козацьке військо зайняло Правобережжя, що відійшло Мазепі.

Наслідки:повстання придушене, Україна об’єднана.

Участь України у Північній війні:

- козацькі полки приєднались до російської армії

- на тер. України побудовано чимало укріплень (Київська фортеця)

- постачання харчів, коней російській армії, незадоволення українців.

Повстання Мазепи.

Причини переговорів зі шведами:Правобережжя відійшлоби Польщі, Гетьманщина навряд чи зберегла би автономію. У разі перемоги Станіслава Ліщинського та Карла XII вся Україна відійшла би Польщі.

Результати переговорів:

1) на початку 1708 укладено тристоронній україно-польсько-шведський договір, за яким Україна входила до РП як рівноправний член федерації. Гарант дотримання – шведський король.

2) Мазепа підписав військовий договір з Карлом XII:

- шведська армія обороняє Україну

- старшина і гетьман зберігають права і вольності

- Мазепа стає довічним гетьманом або князем України.

28 жовтня 1708 Мазепа, вірна йому старшина та 4 тис козаків приєднались до війська Карла XII. Навесні 1709 до них приєднались і запорожці на чолі з Костем Гордієнком.

Більшість українців не підтримало Мазепу: через соціальну політику гетьман не мав широкої підтримки населення, договір зі Швецією був незрозумілий і неочікуваний, ізоляція Мазепи завдяки діям Петра 1.

Царський терор:

1) Провели вибори нового гетьмана, яким став І. Скоропадський.

2) Проголосили анафему Мазепі, символічна страта його опудала

3) Введено російські війська

4) Усім «мазепинцям», що повернулись до Петра 1, оголосили амністію

5) Знищено гетьманську резиденцію Батурин разом із жителями

6) Російське військо під командуванням О. Меншикова зруйнувало Січ. Січовики втекли на територію Криму та заснували Олешківську січ.

27 червня 1709 - Полтавська битваміж шведським та російським військами

Причини поразки:

1) кількісна перевага росіян

2) Карл XII не зміг особисто очолити армію

3) Відсутність єдиного тактичного плану битви

Наслідки битви:

- Україна зазнала значних людських та матеріальних втрат

- Царський уряд почав ліквідацію Гетьманщини

Гетьманування Пилипа Орлика (1710-1742):

Опинився разом з мазепинцями в еміграції в Туреччині, перший гетьман в еміграції.

Пилив Орликосвіту здобув у КМА, був генеральним писарем Війська Запорозького. «Конституція прав і свобод Війська Запорозького».

Діяльність:

1. Підписав договір з Карлом XII про протекторат Швеції над Україною.

2. Домовився з Кримським ханством про спільну боротьбу проти Росії.

3. Уклав Конституцію Пилипа Орлика.

4. У 1711 р. здійснив похід на Правобережжя. Змушений був відступити. Похід завершився поразкою передусім через ненадійних союзників, Правобережжя пограбоване татарами.

5. Узяв участь у підписання Прутського договору 1711 між Москвою та Туреччиною.

6. Намагався створили антиросійську коаліцію.

Прутський договір 1711:

- Туреччині повертається Азов

- У степу Москва мусить зруйнувати частину фортець

- Орликові не дісталось навіть Правобережжя.

Конституція Пилипа Орлика – угода між П. Орликом, старшиною та запорожцями, укладена під час обрання гетьманом ПО. Містив преамбулу на 16 статей. У преамбулі розповідається українська історія.

Зміст Конституції:

1) Україна є суверенною державою під протекторатом Швеції

2) Православ’я є державною релігією

3) Територія України складається з Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств

4) Влада ділиться на три гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) та судову (Генеральний суд)

5) Гетьманська влада обмежується участю Генеральної військової ради в державному управлінні

6) Уряди полковників і сотників є виборними

7) Не гетьман, а генеральний скарбничий розпоряджається державними коштами

8) Соціальний захист козацьких удів та сиріт.

Конституція змальовує парламентську республіку.

Гетьманування Івана Скоропадського (1708-1722):

Походив із козацько-старшинського роду, служив у Самойловича, був генеральним осавулом, був полковником Стародубського полку.

1. Подав Петру 1 на затвердження «Просительні статті». На їх основі Петро 1 видав «Рішительний указ» (1709) або Решетилівські статті:

- встановлено контроль за збиранням податків

- козакам відмовлено у звільненні від підпорядкування російським офіцерам

- збільшено кількість російських залог у містах Лівобережжя

- приймати іноземних послів можна лише в присутності царського представника

2. При гетьмані запроваджено посаду міністра-резидента

3. Резиденція гетьмана перенесена до Глухова

4. Петро 1 самостійно призначав генеральні і полкову старшину

5. Мобілізації козаків для участі у Північній війні, роботах з будівництва укріплень, каналів і С-Пб.

6. Заборонено вивозити будь-які товари, Запоріжжю оголошена економічна блокада

7. Заборонено друкувати книжки українською мовою

8. За кордон вислано студентів КМА, що були вихідцями з Правобережжя.

Малоросійська колегія (1722-1727).

27 травня 1722 була створена Малоросійська колегія з 6 московських чиновників.

Мета створення:

- контроль за діяльністю гетьмана і старшини

- обмеження політичної автономії Гетьманщини

Діяльність:

- встановлювала та стягувала податки до царської казни, провіант для рос. армії

- розміщувала російські війська

- контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії

- контролювала роздачу земель

- розглядала апеляції на рішення укр. судів.

Гетьманування Павла Полуботка (1722-1723):

Мав козацьке коріння, закінчив КМА. Активно підтримував вимоги старшини ліквідувати Малоросійську колегію.

Реформи:

1. Запроваджено колегіальні суди

2. установлено порядок судової апеляції

3. призначені інспектори.

Були написані Коломацькі петиції 1723 – звернення до Петра 1 з вимогою відновлення державних прав України. Друге звернення завершилось арештом, де він і помер.

Гетьманування Данила Апостола (1727-1734).

Козацько-старшинська родина, участь у Північній війні.

Уклав із Петром II «Рішительні пункти» 1727:

1. генеральна старшина і полковники обираються козаками

2. дипломатичні відносини гетьмана тільки зі згоди імператора

3. українське військо обмежується трьома полками (по 500 осіб) і реєстровими козаками

4. росіяни можуть мати володіння в Гетьманщині і навпаки.

1) Зменшено кількість росіян у гетьманському уряді

2) Під гетьманську владу повернулись запорожці, засновано Нову Січ на р. Підпільній.

3) Укладено «Звод» українських законів

4) Д. Апостол відокремив гетьманську казну від державної, вперше чітко визначив бюджетні видатки

5) Скасовано податки, накладені Малоросійською колегією

6) Був змушений направляти людей на будівництво «Української лінії» - оборонних споруд від Дніпра до Дінця

Правління гетьманського уряду (1734-1750).

Складалось з 6 осіб на чолі з О. Шахським. Збіднілі козаки вилучались із реєстру, під час війни з Туреччиною російські війська утримували українці.

Українська культура в другій пол..17-пер. пол. 18 ст.

Загальна характеристика:

1. Розвивалась в умовах існування державності

2. Тенденції культури до набуття світського характеру

3. З початку 18 ст. активізується наступ російського царизму на культуру

4. відчутний вплив західноєвропейського бароко.

Освіта:

1. Початкова освіта у початкових школах (Лівобережжя), братських, єзуїтських для шляхти (Правобережжя). Вчителі – мандрівні дяки.

2. Середня освіта: Чернігівський, Харківський, Переяславський колегіуми (Лівобережжя), Львівський, Каменецький, Луцький тощо єзуїтські колегіуми (Правобережжя)

3. Вища: Львівський ун. та КМА.

Наука:

1. Починає розвиватись філософія

2. Формування історичної науки: «Синопсис, або Стислий опис від різних літописців про початок слов’яно-руського народу» - перший систематичний підручник.

3. Перші археологічні дослідження

Книгодрукування:

Працювали Львівська братська, Почаївська, Уневська типографії Найбільша – Києво-Печерської Лаври.

Усна народна творчість:думи та історичні пісні, що змальовували Національно-визвольну війну. Чумацькі, рекрутські, козацькі пісні.

Література:

1. Розквіт стилю бароко

2. Полемічна література (Л. Баранович)

3. Козацькі літописи («Літопис Самовидця», літописи Г. Граб’янки та С. Величка)

4. Розвиток історичної та літописної літератури (Ф. Сафонович)

Театр:

- поширення вертепу

- розвиток шкільної драми (різдвяний цикл, мораліте, міраклі).

Музика:

1. козацькі маршові пісні

2. канті або псалми

3. партесні (багатоголосі) співи

4. муз.училище у Глухові

5. Розвиток музичної теорії

6. Виникнення цехів музикантів

Архітектура:

Розвиток стилю бароко. Розквіт припав на добу І. Мазепи. Найвидатніші пам’ятки: Спаська церква Агарського монастиря, церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври, Софійський і Золотоверхий собори в Києві. Архітектори: Ковнір, Григорович-Барський.

Графіка. О. Тарасевич – засновник української школи.

Живопис:

1. основні жанри – іконопис, фреска, портрет. Школа Києво-Печерської лаври.

2. Іконописні зображення відходять від канонів, в портреті з’являються риси реалізму.

3. Парсунний живопис (портрети гетьманів і старшини)

4. Народні картини з козаком Мамаєм.

Гетьманування Кирила Розумовського:

Здобув освіту у Європі.

Діяльність:

1. Переніс резиденцію в Глухів

2. Домігся прийняття царського указу, який забороняв закріпачення українців

3. Справи, пов’язані з Україною, спрямовували не до Сенату, а до Колегії закордонних справ

4. Підпорядкував своїй адміністрації Січ і Київ

5. З України було виведено російські війська

6. Здійснив військову реформу: уніфікація зброї та форми

7. Провів судову реформу: запровадив шляхетські суди, земський (цивільні справи) і підкоморський (земельних) суди.

8. Збирав старшинські з’їзди – Генеральні зібрання.

9. Виступив з проектом спадкового гетьманства.

10 листопада 1764 вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні.

Історичне значення Гетьманщини:

1. Проіснувала 115 років і відіграла роль у формуванні української держави

2. Захистила українців від асиміляції

3. Створила умови для становлення українського народу, розвитку мови і культури.

Друга Малоросійська колегія (1764-1786).

Мета:

- ліквідувати залишки автономії

- закріпачити селян

- контролювати економіку

- збільшити податки

1756 – ліквідовано козацькі полки на Слобожанщині, утворена Слобідсько-Українська губернія.

1756-1769 – проведено Генеральний опис Малоросії.

1775 – остаточно зруйновано Запорозьку Січ.

1781 – ліквідовано полково-сотенний устрій Лівобережжя та Слобожанщини.

1782-1786 – ліквідація Генерального суду, полкового і сотенного правління

1783 – остаточне закріпачення селян

1785 – на Україну поширено «Жалувану грамоту дворянству»: козацька старшина рівна у правах з російським дворянством

1785 – проведено секуляризацію монастирських маєтків.

Російсько-турецькі війни:

Кючук-Кайнарджійський мир 1774:

- Росія приєднала частину земель в межиріччі Дніпра і Південного Бугу до узбережжя Чорного моря, частину узбережжя, здобула вихід до Чорного моря

- Крим незалежний від Туреччини

- Російські торгові судна вільно плавають Чорним морем

Ясський мир 1791:

- Росія приєднала землі між Південним Бугом та Дністром з фортецею Очаків

- Новий кордон між Росією та Туреччиною по Дністру і р. Кубань. Крим до Росії.

Причини ліквідації Січі:

1) економічна незалежність, відсутність кріпацтва та демократія

2) після придушення повстання О. Пугачова та російсько-турецьких війн відпала потреба

Значення Січі:

1) Закінчується козацька доба після ліквідації

2) Боротьба проти загарбників та оборона кордонів

3) Організація військової справи та створення культури

4) Активні учасники національно-визвольних рухів та культури

Правобережжя і Західна Україна

- територія була спустошена і знелюднена

- державні та общинні землі захопили магнати

- панщина 4-5 днів

- зростає чисельність безземельних

- у південній Київщині та Брацлавщині засновують слободи

- Міста, крім Львова та Кам’янця-Подільського втратили магдебурзька право

- Переслідування православних священиків

- Анархія і феодальна сваволя.

Гайдамацький та опришківський рух

Причини: посилення соціального та національно-релігійного гноблення.

Тактика: грабували маєтки, знищували шляхту і католицьких священиків, євреїв

Значення: послабили позиції польської влади

Гайдамацький рух:

Територія: Брацлавщина, Поділля, Волинь, Уманщина, Київщина

Учасники: селяни, козаки, наймити, міщани, шляхтичі

Основні хвилі: повстання полковника Верлана, Гната Голого, Сухого.

1768-1769 – повстання М. Залізняка Коліївщина. В Умані до них приєднався козацький загін І. Гонти.

Опришківський рух

Територія:Прикарпаття, Закарпаття, Буковина

Учасники:безземельне і малоземельне селянство, міська біднота

Основні хвилі:окремі загони, повстання О. Довбуша.

Поділи Польщі

Причини:

- політична анархія в країні

- втручання іноземних держав

- розорення країни

1 поділ Польщі (1772):

Росія: Частина Східної Білорусі

Австрія: Східна Галичина

Пруссія: Помор’я

2 поділ Польщі (1793):

Росія – Правобережжя, Центральна Білорусь

Австрія –

Пруссія – Гданська, частина Великої Польщі

3 поділ Польщі (1795):

Росія – Західна Білорусь, Західна Волинь, Латвія та Литва

Австрія – Галичина, частина Волині

Пруссія – велика Польща з Варшавою

Польща перестала існувати.

Заходи російської влади на Правобережжі:

- поширено адміністративний устрій Росії: Київська, Волинська та Подільська губернії

- державна мова російська

- за польською шляхтою збережено її права та привілеї

- діяв третій Литовський статут 1588

- головні адміністративні та судові посади обійняли російські чиновники

Значення:

- припинилось шляхетське свавілля, переслідування православ’я

- залучена до загальноросійського ринку

- умови для формування української нації

Культура в другій половині 18 ст.

Характеристика:

1) вплив політики царського уряду

2) вплив ідей Просвітництва

3) перехід від бароко до класицизму

4) домінування російської культури, русифікація

5) відтік мозків до Росії

Освіта:

1. скорочено мережу початкових шкіл

2. створення чотирикласних (для дворян) та двокласних (для міщан) народних училищ з рос. мовою

3. на західноукраїнських землях запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою

4. виші: КМА, Харківський колегіум, Львівський ун., де працював Руський інститут.

Книгодрукування:

- Найбільші типографії: Києво-Печерської Лаври, Почаївському та Уневському монастирях, приватна А. Піллера у Львові (видавав першу українську газету «Львівську газету» французькою)

- Переведення на «гражданський» шрифт

Наука:

1. Філософія. Г. Сковорода, «споріднена праця», мораль

2. Медицина: І. Полетика, перші підручники з акушерства і ботаніки. У Львові відкрито медичний колегіум, у Єлисаветграді – перша в Подніпров’ї спеціальна мед.школа

3. Математика. Викладач КМА Фальбовський видав підручники, ректор КМА Ф. Прокопович взяв участь у створені російської академії наук.

Література:

1. основний стиль – бароко, елементи класицизму, сентименталізму, реалізму

2. історико-мемуарна проза

3. поезія

4. видання «Енеїди» І. Котляревського – першого україномовного твору.

Музика:

- центри муз. освіти – Глухівська співоча школа та КМА

- Композитори: Березовський, Бортнянський, Ведель

- Поширення пісень-романсів

Театр:

- світська драматургія, поява аматорських та кріпосних театрів

- відкрито перший професійний театр у Харкові

- занепад шкільного театру

Архітектура:

Домінує бароко.

Скульптура:

- поширення декоративного ліплення та різьблення

- Й. Пінзель

Живопис:

- монументальний – храмові живописи, оздоблення споруд і палаців

- козак Мамай

Гравюра:

Левицький-Нос, народні.

Адміністративно-територіальний устрій

Поділ на губернії. Губернії об’єднані в генерал-губернаторства.

Губернії складались з повітів, очолюваних капітанами-ісправниками. Повіти ділились на стани під контролем поліцейських приставів. Скасовано магдебурзьке право на Лівобережжі і судочинство за Литовськими статутами на Правобережжі.

Соціально-економічний розвиток у першій половині 19 ст.

Сільське господарство:

Криза феодально-кріпосницького виробництва:

1. домінування кріпосних відносин

2. основні форми експлуатації селян: відробіткова, грошова, натуральна рента. Урочна система, панщина 4-6 днів на тиждень

3. Витіснення селян на неродючі віддалені землі

4. державні селяни сплачували грошову ренту і несли повинності на користь держави. Найбільше їх на Лівобережжі, найменше – на Правобережжі.

5. Існували військові поселення (1817-1857)

6. Примітивні й застарілі знаряддя праці

7. Зниження прибутків землевласників

Проникнення капіталістичних відносин у с/г.:

8. Розширення посівів технічних культур

9. Початок використання найманої праці

10. Зростає товарність виробництва.

Промисловість

1. Тісний зв’язок із сільським господарством. Відкриття цукрових заводів.

2. більшість промисловців – поміщики, купці

3. Використання як вільнонайманої, так і кріпосної праці

4. Розвиток чумацького промислу

5. 30-40 рр – початок промислового перевороту.

6. Розвиток кам’яновугільної та металургійної галузей, прискорений розвиток машинобудівництва

7. формування робітничого класу і промислової буржуазії.

Торгівля

1. Пожвавлення торгівлі

2. Україна – частина загальноросійського внутрішнього ринку

3. Ярмаркова торгівля

4. Зовнішня торгівля через порти Чорного та Азовського морів

5. Більшість купців – росіяни, поступово й українські (Яхненки).

Антифеодальний рух

Причини:

- посилення кріпосного гніту

- безправне становище кріпаків

- зловживання імперських чиновників

Мета: скасування кріпацтва і отримання землі

Основні форми протесту:

1. псування знарядь праці

2. відмова виконувати повинності

3. підпалення маєтків та вбивство поміщиків

4. втечі з маєтків

5. збройний спротив

6. партизанські напади

Масові повстання

- повстання в Чугуєві

- Селянські рухи на Катеринославщині, Харківщині, Херсонщині, Чернігівщині

- Виступи під проводом У. Кармелюка на Поділлі (майже 25 років)

- Київська козаччина – масовий рух селянства Київщини за повернення козацького стану.

Підсумки:

- повстання стихійні і неорганізовані, не мали успіху

- змусили окремих представників дворянства шукати шляхів поліпшення

Україна у війнах Наполеона

Плани Наполеона:

- Правобережна Україна відходила до Великого герцогства Варшавського

- Галичина і Волинь відходять до Австрії

- На території Лівобережжя і півдня планувалось створити дві державі, підпорядковані Франції

Національне відродження – пробудження національної самосвідомості народів, що не мали власної держави.

Стадії нац. відродження:

1. Фольклорно-етнографічна

2. Культурно-літературна

3. Політична

Основні напрямки визвольного руху в Україні

1. Польський: польське повстання 1830-1831

2. Російський: лібералізації імперських порядків

3. Український.

Декабристи

Причини: вплив війни з Наполеоном, розчарування в Олександрі 1, розуміння безперспективності кріпацтва, вплив міжнародних визвольних рухів.

Передумови:

- діяльність масонських лож: полтавська «Любов до істини», київська «Ложа об’єднаних слов’ян».

- Створене В. Лукашевичем Малоросійське таємне товариство.

Масонство – релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами взаємодопомоги, братерства, рівності.

Діяльність декабристів

Перші декабристські організації «Союз порятунку» та «Союз благоденства». Два осередки: Північне товариство (Петербург), Південне (Тульчин). Дві управи Південного товариства – Каменська та Васильківська. Товариство об’єднаних слов’ян в Новгород-Волинському.

1. Південне товариство, програма – «Руська правда» П. Пестеля:

- повалення шляхом перевороту

- Проголошення республіки

- Створення Державної Думи

2. Північне товариство, програма – «Конституція» М. Муравйова

- Конституційна монархія

- Парламент – Народне віче

- Росія – федерація

3. Товариство об’єднаних слов’ян

- об’єднання слов’янських народів у федеративну республіку, парламент, широке самоврядування народів.

Повстання декабристів

Грудень-січень 1825-1826. С. Муравйов-Апостол (голова Південного товариства) підняв повстання Чернігівського полку. Солдати здались.

Наслідки:

- декабристи зазнали поразки

- перше організоване збройне повстання

- смуга реакції

Кирило-Мефодіївське братство.

Передумови створення:

Студенти і викладачі Київського уну організували таємний гурток «Київська молода», оформився в КМБ (1846).

Організатори: професор КУ М. Костомаров, студент В. Білозерський, чиновник М. Гулак, письменник, викладач гімназії П. Куліш, Т. Шевченко.

Мета: утвердження національної української державності у конфедерації слов’ян.

Програмні документи:

- «Статут слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія», В. Білозерський

- «Закон божий, або Книга буття українського народу», М. Костомаров.

Програмні засади:

- ліквідація кріпосництва

- національне визволення

- створення конфедерації вільних слов’янських держав, демократія

- рівні політичні права

- повалення самодержавства, республіка

- рівність громадян, скасування станів.

Течії:

Поміркована, або ліберальна на чолі з М. Костомаровим та П. Кулішем.

Радикальна на чолі з М. Гулаком та Т. Шевченком.

Практична діяльність:

- поширення програмних документів

- пропаганда ідей братства в уні, вишах

- поширення творів Шевченка

- створення першої української абетки – «кулішівки» (П. Куліш)

- встановлення контактів з іноземними революціонерами, гуртком петрашевців

Ліквідація КМБ:

Була припинена за доносом, учасники заарештовані.

Значення діяльності:

- перша спроба інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу визволення

- спроба об’єднати українську національну ідею з загальнолюдськими цінностями

- національне визволення в контексті європейської боротьби поневолених народів.

Західноукраїнські землі в кінці 18-пер.пол 19 ст.

Адміністративно-територіальний поділ

До Австрії увійшла вся територія Руського воєводства та Буковина. До Угорського королівства входило Закарпаття.

Правляча династія – Габсбурги.

Особливості національного і соціального становища

Східна Галичина: провідна позиція поляків.

Закарпаття: панівне становище угорців.

Північна Буковина: панівне становище румунських поміщиків.

Самоназва українців Заходу – русини, мова руська.

Реформи Марії-Терезії та Йосифа 2

Мета:

- покращення матеріального становища населення

- стабілізація соціально-економічної ситуації

- модернізація управлінської системи

Зміст реформ.

Адміністративна реформа.

- Поділ Королівства Галичини і Лодомерії на округи, очолювані старостами. У краю губернатор.

- Містами управляли магістрати

- Вищим представницьким органом краю був сейм

- Замість польських законів запроваджені загальноімперські

- Львів був столицею королівства.

Аграрна.

- складено «Інвентарі», до яких вносили повинності селян і розміри податків

- заборона на тілесні покарання, суботню та недільну панщину

- селяни були звільнені від особистої залежності й отримали певні громадські права

- із 1789 скасовано панщину (відновлено після смерті Йосифа 2).

Релігійна

- церква підпорядкована державі

- римсько-католицька і греко-католицька рівноправні

- рівні права євреїв з іншими віросповіданнями.

Освітня

- у Відні створено генеральну греко-католицьку семінарію «Барбареум».

- Відновлено діяльність Львівського уну, «Руський інститут» з укр.. мовою.

- Мережа державних початкових шкіл з рідною мовою навчання.

Наслідки:

- політична модернізація краю

- посилення німецького впливу

- поширення позитивного ставлення до династії Габсбургів

Контрреформістська політика наступних імператорів 1790 та початку 19 ст. призвела до поновлення панщини і зростання повинностей.

Особливості соціально-економічного розвитку

Характерні риси с/г:

- екстенсивне землеробство

- більшість селян малоземельні

- до селянських повинностей належали панщина, данина, чинші, військова служба 14 років

- на Закарпатті розвивалось виноградарство, садівництво, тваринництво, лісозаготівля, полювання.

Характерні риси промисловості:

- зайняло близько 2% населення

- переробка сировини за межами регіону

- розвиток промисловості почався з 30-40 рр 19 ст.

- майже не розвивались традиційні галузі

- робочий день 14-16 годин

- найрозвиненіша галузь – ґуральництво (винокуріння)

Риси торгівлі:

- розвивалась зі зростанням товарного виробництва

- зменшення попиту на галицькі товари, скорочення експорту. Експортували сільгосп продукцію, деревину і тканини

- імпорт переважав експорт майже у 10 разів

Соціальна структура:

- більшість населення – селяни

- українська шляхта полонізована, румунізовано або мадяризована

- інтелігенція була малочисельною

Антифеодальна боротьба:

- виступи проти землевласників

- виступи проти урядової адміністрації

- селянські повстання. Найбільше на Буковині під проводом Л. Кобилиці.

Л. Кобилиця був обраний депутатом до крайового парламенту, 16 сіл відмовились відбувати панщину. Виступав як депутат рейхстагу, після розпуску розпочав масовий селянський рух.

- Рух опришків – традиційна форма збройної боротьби, поширена в 1810-1825, але окремі виступи тривали до 48 р.

«Холерні бунти» в Закарпатті 1831. Привід – карантин через епідемію. В 1836 в Закарпатті було скасовано частину феодальних повинностей.

Особливості національного відродження

майже цілком утратили національну еліту, лідерство у греко-католицьких священиків

Австрійська імперія використовувала українських рух як противагу польському та угорському

Значний вплив культури Наддніпрянщини

Етапи: фольклорно-етнографічний – до 30-40 рр, до кінця 40 – культурна стадія, від революції 48 – перехід до політичного. Із середини століття рух випереджає Наддніпрянський.

Початок національного відродження.

Передумови:

покращення становища греко-католицького духовенства

засвоєння західноєвропейських ідей у Львівському уні.

1. Перемишльський культурно-освітній гурток(20-30 рр) заснований єпископом М. Левицьким.

2. «Руська трійця»: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Альманах «Русалка Дністрова» (1837).

Революція 1848-1849

Початок:

Австрійський цісар Фердинанд проголосив конституцію, що передбачало свободи і рейхстаг. Скасовано панщину в Галичині, проте за поміщиками залишись сервітути.

Події:

Квітень 1848 – поляки Галичини організували у Львові Центральну раду народову і «Руський собор» - організацію спольщеної української шляхти.

Травень 1848 - створення першої політичної української організації – Головної Руської Ради.

Пропольські сили створюють власну гвардію, проукраїнські – загони стрільців, розпочав роботу австрійський парламент, відбувся собор руських учених у Львові.

У Львівському уні відкрито кафедру української мови та літератури (перший завідувач – Я. Головацький).

Збройне повстання у Львові проти австрійських військ на захист революції. Розпуск парламенту, скасування демократичної конституції. Селянські повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці.

Головна Руська Рада

Програмні вимоги:

поділ Галичини на Східну та Західну

забезпечення для українців і поляків рівного доступу до посад

запровадження української мови в діловодство

зрівняння в правах греко-католицького духовенства і інших

призначення на державні посади у Східній Галичині чиновників, що володіють українсько.

Діяльність:

видання української газети «Зоря Галицька»

створення «Галицько-Руської матиці» - випускала підручники українською

створення близько 50 місцевих рад

Результати:

скасування панщини

запровадження основ парламентського правління

ГРР стала першою укр.. політичною організацією.

Початок українського національного руху

Передумови:

1. діяльність в Україні масонських організацій

2. поширення західноєвропейських ідей про визнання народ вищим джерелом влади та ідей романтизму

Прояви:

- рух дворян-автономістів

- відновлення історії українського народу. М. Маркевич «Історія Малоросії» - самобутність народу. «Історія Русів» (автор Г. Кониський чи Г. Полетика).

- Збирання і публікація українського фольклору.

- Розвиток української мови. Публікація «Енеїди» Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненко, О. Павловський написав «Граматику малоросійського наречія».

Значення:

- видано перші етнографічні, історичні та літературні твори

- початок формування літературної української мови

Загальна характеристика:

1. Становлення української культури Нового часу

2. Напрями – класицизм та романтизм

3. у Наддніпрянщині політика русифікації та культурної асиміляції

4. на Заході вплив німецької культури, асиміляції

5. Діяльність греко-католицького духовенства.

1. Освіта

- початкова: в Росії – парафіяльні двокласні школи, повітові училища, в Австрії – елементарні школи

- середня: в Росії/Австрії – платні гімназії з російською/німецькою мовою

- Вища: в Росії – КМА (закрита в 1817), Харківський ун, Київський ун, ліцеї (Волинський, Рішельєвський, Ніжинський), в Австрії – Львівський ун, Реальна академія, Технічна академія.

Читайте також:

1. Переяславська рада
2. Переяславська Рада 1654 р. та її історичне значення
3. Переяславська Рада 1654 року
4. Переяславська рада 8 січня 1654 року
5. Переяславська Рада і Березневі статті 1654 року, їх оцінка в сучасній історіографії.
6. Переяславська рада і «Березневі статті» Б. Хмельницького 1654 р.
7. Переяславська Рада. Березневі статті 1654р.
8. Переяславська рада. Договір України з Росією 1654р. (березневі статті), його наслідки.
9. Переяславська рада. Договір України з Росією 1654р. (березневі статті), його наслідки.
10. Переяславська рада. Укладення українсько-російського договору та його значення
11. Переяславська угода

Переглядів: 1095