Особливості ЮСЗ, передбачених ст. 127 КК

Особливості ЮСЗ, передбачених ст. 126 КК

Побої і мордування (ст. 126) та катування (ст. 127): особливості ЮСЗ

1) Основний ЮСЗ, передбачений ч. 1 ст. 126 КК, є матеріальнм, оскільки охоплює наслідок у вигляді фізичного болю.

2) Якщо дії, передбачені ч. 1 ст. 126 КК, спричинили ТУ, до заподіяння якого винний ставився умисно, скоєне кваліфікується як відповідний різновид ТУ. Причиною цього є передбачена в ч. 1 ст. 126 КК негативна ознака „не спричинили тілесних ушкоджень”.

Питання для самостійної роботи

Подумати, яка проблема виникає, якщо дії, передбачені ст. 126 КК, призводять до умисних ЛТУ?

Звернути увагу – сказане вище стосується й умисного спричинення смерті, хоча в ч. 1 ст. 126 КК прямо не передбачена негативна ознака „не спричинили смерть потерпілого”.

3) Якщо внаслідок вчинення злочину, ЮСЗ якого передбачені ст. 126 КК, потерпілому спричиняються необережне ТУ або смерть з необережності, дії суб’єкта слід кваліфікувати за ч.ч. 1 (2) ст. 126 та за ст. 119 чи 128 КК (на практиці ст. 126 КК часто не інкримінується суб’єкту, оскільки справи за даною статею порушуються лише за заявою потерпілого).

4) Щодо особливостей механізму встановлення ознаки „мордування” – він подібний до механізму встановлення непоправного знівечення обличчя (див. вище).

5) Щодо кримінально-правового змісту інших кваліфікуючих ознак, передбачених у ч. 2 ст. 126 КК, - див. „за аналогією” наведені вище фрагменти цієї лекції.

6) На рівні статей інших розділів ОЧ КК удар, побої або інші насильницькі дії, що спричинили фізичний біль, можуть охоплюватись ознаками „фізичне насильство”, „насильство” або „насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого”, а мордування – ознаками „фізичне насильство”, „насильство” або „насильство, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого”. Таким чином, між нормами ст. 126 КК та нормами, що передбачають відповідальність за складені злочини, виникає конкуренція „частини” та „цілого”, яка повинна вирішуватись відповідно до традиційних правил її подолання.

7) Цілий ряд ЮСЗ можна вважати спеціальними по відношенню до ЮСЗ, передбачених ст. 126 КК, за ознаками спеціального потерпілого (зокрема, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 346, ч. 2 ст. 350, ч. 2 ст. 377 КК). Разом з тим законодавча характеристика таких ЮСЗ часто не містить згадок про завдання відповідним спеціальним потерпілми удару та/або інших насильницьких дій (див., наприклад, ч 2 ст. 345, ч. 2 ст. 346 КК) і жоден з них не містить згадки про мордування. У подібних випадках слід робити висновок, що відповідні дії не охоплюються спеціальною нормою, а тому поведінку субк’єкта слід кваліфікувати за загальною нормою (відповідною частиною ст. 126 КК).

Питання для самостійної роботи

З’ясувати, які міжнародні конвенції покладають на держави-учасниці обов’язок передбачити у своєму законодавстві відповідальність за катування, та подумати, наскільки зміст ст. 127 КК узгоджується з ними?

Питання для самостійної роботи

Ознайомитись з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Справа „Невмержицький проти України” та подумати, чи може воно буде орієнтиром при кваліфікації катування?

„Сильний фізичний біль”, „фізичне страждання”, „моральне страждання” мають розглядатись як своєрідні наслідки в ЮСЗ катування.

Зі змісту ч. 1 ст. 127 КК неможливо зробити однозначний висновок про те, чи охоплюється об’єктивною стороною катування спричинення потерпілому певних ТУ. У різних НПК це питання вирішується неоднаково.

При вирішенні навчальних задач та завдань слід орієнтуватись на такий підхід: ЮСЗ, передбачений ч. 1 ст 127 КК, охоплює заподіяння умисних ТУ, за які передбачено менш сувору відповідальність, аніж за катування; в усіх інших випадках кваліфікація має здійснюватися за сукупністю злочинів. Фактично у даному випадку формулювання „інші насильницькі дії” має тлумачитись не обмежувально (як передбачені ч. 1 ст. 126 КК „інші насильницькі дії, що спричинили фізичний біль, але не спричинили тілесних ушкоджень”), а широко (як „аналог” характеристик „насильство” чи „фізичне насильство”, які вживаються в багатьох статтях ОЧ КК).

У випадках, якщо катування спричиняє необережну шкоду для життя чи здоров’я потерпілого, вона потребує додаткової кваліфікації за сукупністю злочинів (див. „за аналогією” відповідні орієнтири щодо ст. 126 КК).

ЮСЗ, передбачені ст. 126 та 127 КК, очевидно, повинні розглядатись як суміжні, які відрізняються між собою, в першу чергу, за наслідками, а в другу – за ознаками суб’єктивної сторони. Хоча слід відзначити, що „сильний фізичний біль”, „фізичне страждання”, „моральне страждання” є дуже неоднозначними показниками для відмежування катування від злочину, ЮСЗ якого передбачені ст. 126 КК, а відмежувати катування від мордування видається взагалі малоймовірним. Видається, що в абсолютній більшості випадків практичним критерієм при розмежуванні цих ЮСЗ буде мета вчинення відповідних дій.

Катування, вчиненне з метою, яка в поєднанні з іншими обставинами втілює в собі злочин іншого виду, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів (наприклад, катування заручника, катування в ході вимагання).

Питання для самостійної роботи

Ознайомитись з ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 373 КК і подумати, як мають кваліфікуватись випадки катування, вчиненого службовою особою?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні правила кваліфікації випадків спричинення тілесних ушкоджень	\|	Злочини проти особистої безпеки людини: загальна характеристика, особливості окремих ЮСЗ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.