ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІ. Актуалізація опорних знань

І. Організаційний момент

Хід уроку

Тема: Зародження скульптури: Камяні баби, керамічні статуетки. Мізинська стоянка на Чернігівщині. Трипільська культура.

У. Домашнє завдання

ІУ. Підсумки уроку

ІІІ. Закріплення нового матеріалу

Археологічні джерела

Розповідь вчителя

Історичні джерела – це залишки минулого, що пов’язані з діяльністю людини і „відбивають” її історію.

Їх можна поділити на такі типи:

– писемні, літературні джерела – літописи, хроніки, грамоти, настінні і наскальні написи, документи офіційних органів влади (укази, накази, розпорядження, універсали, закони тощо), спогади очевидців подій, архівні документи, наукові і науково-популярні історичні дослідження, публікації в періодичних виданнях тощо;

– археологічні джерела: будівлі, речі, предмети, знаряддя, пам’ятки матеріальної культури;

- усні джерела: билини, перекази, пісні, інша народна творчість, в якій „відбиті” ті чи інші події історії українського народу;

– лінгвістичні: аналіз мови, її діалектів у тій чи іншій місцевості;

– етнографічні: дані про характерні особливості культури, побуту, звичаїв;

– фото-, кінодокументи, електронні носії інформації тощо.

Джерельна база є основою для дослідження, вивчення історії та культури України.

Бесіда:

- Які основні версії походження мистецтва?

- Висуньте свої версії щодо походження мистецтва.

- Яку роль у дослідженні минулого відіграють історичні джерела?

1. Опрацювати конспект уроку

2. Підготувати письмову розповідь за темою «Мистецтво у житті людини»
Урок №4

Мета:ознайомити учнів із спадщиною наших предків, їх культурою, місцем проживання; формувати навички відтворення нового матеріалу, що базується на наукових даних; виховувати любов історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять, естетичне ставлення до духовних і матеріальних цінностей свого народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма уроку: керована лекція

Обладнання: карта України, ілюстрації, кольорові олівці.

· Що вам відомо про Мізинські стоянки?

· Які скульптури вони виготовляли?

Дослов’янські поселення на території України .

Восени 1907 року на подвір'ї козака Кошеля з села Мізин було знайдено якісь великі кістки. Новина швидко поширилася і зацікавила археологів.

Каркас житла з кісток. Сучасна реконструкція

Як з'ясувалося згодом, тут знаходилося поселення давніх людей (кроманьйонців доби пізнього палеоліту). За сторічний період досліджень археологи відкопали п'ять круглих жител діаметром близько семи метрів і площею до 25-ти квадратних метрів. Ці куполоподібні житла були схожі на «чуми» північних народів: вони були споруджені з дерев'яних жердин, вкритих шкірами тварин, а ззовні обкладені тваринними кістками та рогами. Поблизу них знаходилися місця обробки каменю та кісток.

Крім житлових і господарських споруд на цій території знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів з бивня мамота: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, пташок, браслети, прикрашені орнаментами. Один із браслетів вкритий першим відомим зображенням меандру, інший — вкритий першим відомим свастичним зображенням. Геометричні орнаменти, виконані червоною вохрою і глибоким різьбленням на кістках мамута. Вважається, що браслети були виготовлені із прямих пластин ікла мамута, що були зігнуті у невідомий спосіб.

Безцінною знахідкою на Мізинській стоянці є дивні вироби з кісток (також з орнаментом), що являють собою музичні інструменти, які застосовувалися для супроводу танців. До так званих звучних інструментів належить також «шумлячий» мізинський набірний браслет, який складається з п'яти окремих незамкнених кілець. Це своєрідні кастаньєти, які поки що є єдиним свідченням про наявність танців у палеолітичній культурі Східної Європи. Тут же було знайдено і згодом розшифровано прадавні графічні записи музики, тобто тогочасні ноти. Цю дивовижну музику понад 20-тисячолітньої давнини вже кілька років можна чути у виконанні чернігівського військового оркестру Північного оперативного командування Збройних Сил України.

Стоянка була заселена в зимовий час, тут активно полювали на звіра.

Сім років життя (1954-1961) присвятив дослідженню Мізинської стоянки відомий український археолог Шовкопляс Іван Гаврилович. Результати тривалих дсліджень підсумував у монографії "Мезинская стоянка". - Киев : Наук. думка, 1965.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІІ. Вивчення нового матеріалу	\|	Розповідь вчителя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.