Управлінське рішення як концентроване вираження процесу управління

Завдання охоплює: вимогу (ціль), умови (відоме) і те, що потрібно знайти (невідоме), яке формулюється в питанні.

У психології термін «вирішення завдань» вживається у трьох різних значеннях:

• рішення як план (спосіб, метод) виконання завдання;

• рішення як процес реалізації вимог завдання, як процес виконання плану рішення;

• рішення як результат реалізації плану рішення. Коли йдеться про вирішення завдання, то мається на увазі розв'язання проблемної ситуації. Управлінські завдання можна віднести до розряду творчих завдань, які розглядаються не лише як розвиток рішення, але і як розвиток самої проблеми.

У процесі вирішення управлінських завдань реалізуються інтелектуальні та особистісні можливості керівників. При цьому вирізняють такі найтиповіші стилі мислення керівників:

• Системний стиль, коли наголошується на визначенні методу вирішення завдання (проблеми). При цьому робиться спроба розділити завдання за окремими складовими.

• Інтуїтивний стиль, який характеризується великим ступенем усвідомлення проблеми в цілому і прагненням використати різні методи вирішення завдання.

• Рецептивний стиль, якому притаманне зосередження на окремих деталях проблеми.

• Перцептивний стиль, при якому проявляється прагнення до встановлення зв'язків між різними частинами проблеми.

Управлінські завдання мають характерні риси. Специфіка їхня така:

• завдання можуть базуватися на невизначених, а в деяких випадках і суперечливих умовах;

• у завданні може не вистачати потрібної інформації про можливі засоби її вирішення;

• відсутні чіткі алгоритми вирішення;

• завдання часто вирішуються в умовах обмеженого часу.

Розрізняють три основні типи управлінських завдань:

• Завдання концептуального плану (стратегічні завдання, пов'язані з довгостроковим плануванням, прогнозуванням).

• Завдання, пов'язані з техніко-технологічною стороною функціонування виробництва (створенням і впровадженням нової техніки, технології тощо).

• Завдання, що виникають унаслідок дії людського чинника (кадрові питання, соціально-психологічний клімат у колективах тощо).

Управлінське рішення — це процес, який реалізується І суб'єктом управління й визначає дії, спрямовані на вирішен-^! ня поставленого завдання в наявній чи спроектованій си-! туації.

Будь-яке управлінське рішення має:

• суб'єкт, тобто особу або орган, що приймають це рішення;

• об'єкт, тобто трудовий колектив або окремі працівники, які повинні виконувати це рішення;

• предмет, тобто зміст рішення, в якому визначається, що потрібно робити, як саме й що в результаті необхідно отримати.

В організації приймається велика кількість найрізноманітніших рішень, які різняться між собою змістом, термінами дій та розробки, масштабами дій, рівнем прийняття, інформаційною забезпеченістю тощо. Тому у процесі обґрунтування і прийняття управлінських рішень необхідно зважати на їх різновиди (табл. 1).

Таблиця 1. Типи управлінських рішень

№ з/п	Класифікаційна ознака	Типи рішень
	Функціональне призначення	Планові, організаційні, регуляційні, активізаційні, контрольні
	Зміст	Економічні, соціальні, технічні, наукові
	Характер дій	Директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні
	Час дії'	Стратегічні, тактичні, оперативні
	Напрям впливу	Внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування
	Спосіб прийняття	Індивідуальні та колективні
	Рівень прийняття рішень	Організація в цілому, її структурні підрозділи, функціональні служби, окремі працівники
	Ступінь структурованості	Структуровані, слабо структуровані, неструктуровані
	Ступінь ефективності	Оптимальні, раціональні
	Методи підготовки	Креативні, евристичні, репродуктивні

Класифікація рішень— це процес, що дає змогу впорядковувати їх і виявляти загальні закономірності та характерні особливості, властиві окремим їх різновидам.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття процесу управління	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.