На заключній стадії свого розвитку проприум співвідноситься з унікальною здатністю людини до самопізнання та самоусвідомлення.

Крім цих семи аспектів проприума, Олпорт запропонував ще один – пізнання самого себе, який стоїть на всіма іншими та синтезує їх.

Проприативні прагнення (цілепокладання).

Проприум – це позитивне, творче прагнення до розвитку, що усвідомлюється, як найважливіше та центральне утворення, яке є тою частиною суб’єктивного досвіду, як “моє”, тобто самістю.

Виділяє певний принцип, що організує установки, оцінки, мотиви, відчуття та схильності в єдине цілісне утворення – проприум.

Приділяє значну увагу розвитку самості.

Г.Олпорт

Індивіди з чітким усвідомленням своєї індивідуальності сприймають себе, як господаря свого життя, тоді як копіювання чиєїсь поведінки не дає можливість людині досягти справжнього почуття ідентичності.

П’ять основних екзистенціальних потреб людини, однією з яких є потреба в ідентичності.

Еріх Фром

Его-ідентичність, це не просто сукупність прийнятих ролей, але й певне сполучення ідентифікацій та можливостей індивіда, як вони сприймаються їм на основі досвіду взаємодії з навколишнім світом, а також знання про те, як реагують на нього інші.

Проблематика Я-концепції розглядалась через его-ідентичність, як суб’єктивне почуття безперервного ототожнення себе.

Виділив вісім стадій психосоціального розвитку в яких торкався таких аспектів самосвідомості, як впевненість, самоконтроль, самооцінка, почуття его-ідентичності.

Розглядав поняття Его виключно в поцесі його розвитку.

Е.Еріксон

Основним предметом розгляду є патологічні стани самосвідомості, тобто невротичні конфлікти, подолання яких можливе лише через усвідомлення особистістю свого реального Я.

Розвиток реального Я не залежить від соціальних умов буття та виховання, а є внутрішньою силою людини, що є притаманна всім людям однак єдина та неповторна у кожної окремо взятої людини, яка складає глибоке джерело розвитку.

Одне з центральних понять – реальне “Я”, яке є найсуттєвішою та найціннішою частиною Я.

• Вважав, що всі люди відчувають внутрішню потребу ототожнення з самим собою; в ідентичності, завдяки якій люди почувають свою несхожість з іншими та усвідомлюють , хто вони насправді. Тобто кожна людина повинна бути здатною сказати “Я – це я”.

• Виділив сім різних аспектів самості, що беруть участь у розвитку проприума з дитинства до зрілості, в результаті консолідації яких формується “Я”, як об’єкт суб’єктивного пізнання та відчуття:

• відчуття власного тіла;

• відчуття самоідентичності;

• почуття самоповаги;

• розширення самості;

• образ себе;

• раціональне керування самим собою;

Таблиця 1.2

Наукові підходи дослідження проблеми «Я»

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Карен Хортні	\|	У західних теоріях особистості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.