МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
На заключній стадії свого розвитку проприум співвідноситься з унікальною здатністю людини до самопізнання та самоусвідомлення.Крім цих семи аспектів проприума, Олпорт запропонував ще один – пізнання самого себе, який стоїть на всіма іншими та синтезує їх. Проприативні прагнення (цілепокладання). Проприум – це позитивне, творче прагнення до розвитку, що усвідомлюється, як найважливіше та центральне утворення, яке є тою частиною суб’єктивного досвіду, як “моє”, тобто самістю. Виділяє певний принцип, що організує установки, оцінки, мотиви, відчуття та схильності в єдине цілісне утворення – проприум. Приділяє значну увагу розвитку самості. Г.Олпорт Індивіди з чітким усвідомленням своєї індивідуальності сприймають себе, як господаря свого життя, тоді як копіювання чиєїсь поведінки не дає можливість людині досягти справжнього почуття ідентичності. П’ять основних екзистенціальних потреб людини, однією з яких є потреба в ідентичності. Еріх Фром Его-ідентичність, це не просто сукупність прийнятих ролей, але й певне сполучення ідентифікацій та можливостей індивіда, як вони сприймаються їм на основі досвіду взаємодії з навколишнім світом, а також знання про те, як реагують на нього інші. Проблематика Я-концепції розглядалась через его-ідентичність, як суб’єктивне почуття безперервного ототожнення себе. Виділив вісім стадій психосоціального розвитку в яких торкався таких аспектів самосвідомості, як впевненість, самоконтроль, самооцінка, почуття его-ідентичності. Розглядав поняття Его виключно в поцесі його розвитку. Е.Еріксон Основним предметом розгляду є патологічні стани самосвідомості, тобто невротичні конфлікти, подолання яких можливе лише через усвідомлення особистістю свого реального Я. Розвиток реального Я не залежить від соціальних умов буття та виховання, а є внутрішньою силою людини, що є притаманна всім людям однак єдина та неповторна у кожної окремо взятої людини, яка складає глибоке джерело розвитку. Одне з центральних понять – реальне “Я”, яке є найсуттєвішою та найціннішою частиною Я. • Вважав, що всі люди відчувають внутрішню потребу ототожнення з самим собою; в ідентичності, завдяки якій люди почувають свою несхожість з іншими та усвідомлюють , хто вони насправді. Тобто кожна людина повинна бути здатною сказати “Я – це я”. • Виділив сім різних аспектів самості, що беруть участь у розвитку проприума з дитинства до зрілості, в результаті консолідації яких формується “Я”, як об’єкт суб’єктивного пізнання та відчуття: • відчуття власного тіла; • відчуття самоідентичності; • почуття самоповаги; • розширення самості; • образ себе; • раціональне керування самим собою; Таблиця 1.2 Наукові підходи дослідження проблеми «Я» Читайте також:
|
||||||||
|