Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття та особливості міжнародного менеджменту

План

Тема : Міжнародний менеджмент

1. Поняття та особливості міжнародного менеджменту.

2. Менеджмент у транснаціональних корпораціях.

3. Менеджмент міжнародного бізнесу.

ЛІТЕРАТУРА.

1.Балабанова Л.В., Полонська Л.А., Савельєва К.В., Германчук А.М., Гашло О.О., Менеджмент: підручник.-Донецьк (ДонНУЕТ), 2009.-322с.-(школа маркетингового менеджменту). с.263-286.

Міжнародний менеджмент- управління діяльністю організації більш ніж в одній країні з урахуванням відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міжкраїнової взаємодії.

Ціль міжнародного менеджменту - формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах.

Задачі міжнародного менеджменту:

1. Комплексне вивчення, аналіз і оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентної переваги фірми.

2. Поглиблений аналіз і оцінка культурного фону в кожній країні перебування і використання його можливостей (облік обмежень) при виборі стратегічних, тактичних і оперативних рішень з функціонування і розвитку фірми, як у даній країні, так і в цілому.

3. Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, у рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, для того щоб максимізувати ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей країн перебування.

4. Формування і розвиток мультинаціонального колективу фірми та її підрозділів у країні базування й у країнах перебування в інтересах максимального використання особистого потенціалу працівників, можливостей окремих колективів і кроснаціональних ефектів від взаємодії усередині фірми.

5. Пошук, розвиток і ефективне використання різноманітних можливостей міжнародного бізнесу-сервісу, і насамперед у сферах фінансового, технологічного й інформаційного обслуговування економічних операцій.

Основні напрямки розвитку міжнародного менеджменту у світі -це:

1. Зростання частки відповідальності, що надається підлеглим.

2. Підвищення уваги до запитів споживачів.

3. Зростання ролі маркетингу в діяльності підприємств.

4. Безперервне вдосконалення технології виробництва та оновлення асортименту продукції та послуг.

5. Чіткий розподіл заходів з короткостроковим результатом і довгостроковими цілями.

6. Дотримання національних інтересів.

Міжнародний менеджмент здійснюється за допомогою реалізації основних функцій управління: планування, організації, координації, обліку, контролю, а також забезпечення інформаційної системи, їх зміст при цьому набуває певної специфіки.

- планування передбачає складання короткострокових, середньострокових та довгострокових планів розвитку зовнішньоекономічної діяльності, а також розробку бізнес-планів для нових міжнародних проектів, в тому числі залучення зовнішніх джерел фінансування;

- організація спрямована на формування організаційних підрозділів фірми, на здійснення міжнародних операцій, розподіл робітників на ділянки роботи, надання їм відповідних функцій, повноважень та відповідальності, визначення форм і методів підготовки і реалізації зовнішньоекономічної діяльності;

- координація виявляється в координування та погодженні завдань і функцій міжнародної діяльності з іншими відділами та підрозділами фірми з метою недопущення протиріч у рішеннях та забезпеченні погодженості та оптимізації всієї роботи;

- облік результатів та оцінка ефективності міжнародної діяльності за рахунок визначення прибутковості зовнішньоекономічних угод окремо за конкретними видами товарів і регіонів та у сукупності за всім номенклатурним рядом товарів, які постачаються за кордон або імпортуються із-за кордону;

- контроль міжнародних операцій, як в оперативному, так і в стратегічному режимі, проведення поточного моніторингу за ходом реалізації та контроль за виконання річних, середньострокових та довгострокових планів міжнародної діяльності та організація проведення відповідних ревізій, в тому числі з реалізації міжнародних і маркетингових стратегій;

- забезпечення інформаційної системи обслуговування міжнародної діяльності підприємства за рахунок впровадження інформаційних систем управління, підключення до відповідної закордонної інформації через систему Інтернет та інше, що дозволяє не тільки мати чітко структурований банк даних міжнародної інформації, але й використовувати можливості програшу ситуацій за допомогою різних комп'ютерних програм з метою оптимізації роботи на зовнішніх ринках і прийняття управлінських рішень на більш кваліфікованому рівні.

ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Головна особливість міжнародного менеджменту полягає в необхідності істотного врахування культурного фактору:

1.1. Розходження в стшях управління в різних країнах. Для ви-сокорозвинених країн (Північна Америка, Північна Європа) притаманний демократичний стиль, годі як у країнах, що розвиваються, (у тому числі вже з високим рівнем розвитку) переважають авторитарні методи.

1.2. Розходження в постановці проблем і прийнятті рішень. Діючі процедури є відображенням цінностей, позицій і норм поведінки, що притаманні людям, які беруть участь у процесі рішення проблем .

У США прийнято, що менеджери середньої ланки вільно обговорюють з керівниками виробничі проблеми, висловлюючи власну думку. У ФРН, навпроти, співробітники очікують від своїх начальників чітких Інструкцій. У східній частині Індії та Латинській Америці працівники найчастіше не бажають брати участь у прийнятті рішень. Навпроти, в арабських і африканських країнах від менеджерів очікується консультативний підхід до прийняття рішень. Спроби зміни глибоко укорінених у свідомості людей звичок навряд чи доцільні, менеджеру варто враховувати їх у своїй практиці.

Приклад діалогу керівника-американця і підлеглого грека. Перший у повній відповідності з нормами своєї управлінської культури прагне залучити працівника до процесу ухвалення рішення про його ж власну роботу (її характер, тривалість, обсяг), а другий, керуючись своїми уявленнями, сприймає всі його зусилля і кінцевий результат як некомпетентність і нерішучість керівника. У більш спрощеному варіанті цей епізод можна трактувати наступним чином: американець схильний до демократичного стиля управління, а грек віддає перевагу авторитарному.

1.3. Потенційні конфлікти через розходження в мотивації праці.Мотиви визначаються, головним чином, соціальною обстановкою і родинним станом. Тому в країнах перехідного типу домінують матеріальні потреби і потреби в безпеці (це пов'язано із загальним рівнем життя і матеріального добробуту), тоді як у багатьох промислове розвинутих країнах на перший план висувається прагнення до саморозвитку і досягнення амбіційних життєвих цілей.

Мотивація повинна відповідати споконвічним присутнім у культурі країни стимулам. У Японії, Китаї і колишній Югославії працівники прагнуть догодити своєї компанії, тому грошова премія за відмінну роботу може бути сприйнята негативно, як принижуючий жест. Працюючий у Японії американський менеджер запропонував як стимул за підсумками роботи своїм підлеглим туристичну путівку, однак, працівників це анітрошки не зацікавило, тому що в цій країні більш діюча групова мотивація (подорож для усіх). У латинській Америці, Африці і на Близькому Сході менеджери повинні проявляти повагу до своїх підлеглих як до особистості, враховувати їх інтереси і потреби, що не зв'язані з роботою.

Місцевим працівникам у країні перебування міжнародні фірми встановлюють розмір винагороди відповідно до типового місцевого рівня. При цьому можуть виникнути проблеми незадоволеності працівників.

Наприклад, більшість міжнародних фірм, що мають філії на Україні, встановлюють розмір винагороди менеджерам із країн Європи і Північної Америки приблизно на ЗО - 40% вище, чим прийнято в цих країнах для керівників даного рівня. У той же час, оплата рядових працівників - громадян України, як правило, нижче на 40 - 60% рівня винагороди аналогічних посад у розвитих країнах, але відповідає рівню оплати працівників у вітчизняних компаніях.

1.4. Облік впливу традиціоналізму на здійснення міжнародної діяльності. Це не означає постійне побоювання «не зачепити традицію».

1.5. Управління ефективністю діяльності Успіх, досягнення і раціональна оцінка діяльності працівника грають при управлінні ефективністю діяльності організації першорядну роль для будь-якої країни Європи чи Північної Америки. Але якщо звернутися до регіонів Ближнього і Середнього Сходу, Індії, Китаю чи навіть Японії, то картина стає істотно іншою, оскільки роль особистого досягнення й особистого успіху як могутніх мотиваторів ефективної роботи тут незрівнянно менше. Для цих країн набагато велику роль грає внутрішні досягнення і самовдосконалення особистості. У японській культурі на перший план висувається участь працівника в досягненні успіху групи.

2. Зміст, роль і специфіка зовнішнього середовища діяльності підприємства. Управління міжнародним бізнесом вимагає якісно іншої інформаційної бази, безумовного подолання мовних бар'єрів і професійного забезпечення управлінських рішень.

Основні об'єкти вивчення зовнішніх ринків:

1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках, що передбачає аналіз демографічних, природних, економічних, науково-технічних, політико-правових, культурних і соціальних факторів розвитку світових ринків. Саме ці умови підприємницького і ринкового середовища закордонних держав у першу чергу досліджуються зовнішньоторговельними фахівцями при виборі найбільш перспективного ринку збуту своєї продукції чи придбанні необхідних імпортних товарів.

2. Дослідження фірмової структури ринку і складу закордонних партнерів: споживачів, посередників, постачальників і конкурентів. При цьому важливо виявити не тільки активних покупців товарів і послуг, але і потенційних фірм-нейтралів, які ще не виявили зацікавленості у відношенні даного товару, але можуть розглядатися як потенційні покупці і при належній організації ринкових дій продавця мають шанси стати його активними партнерами.

3. Ступінь і характер ринкової конкуренції, а також методи маркетингової роботи конкурентів, їх товарна, цінова, збутова політика, реклама і політика стимулювання продажів, кадрова політика.

4. Вивчення вимог світового чи закордонного ринку до товару, тобто вимог покупців закордонних, держав до споживчих властивостей продукту і відповідного набору супутніх продажу і споживанню товару послуг. При цьому для українського продавця і виробника дані запити з боку покупців і споживачів товару з'являються в якості складових його конкурентоспроможності. Тому в даній частині досліджень особлива увага повинна бути приділена визначенню рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається, та її відповідності характеру запитів конкретного ринку і його сегментів.

5. Комплексне дослідження закордонного ринку передбачає вивчення його ємності, характеру й еластичності попит}. Саме ці показники визначають можливі перспективи збуту продукції, динаміки продажів і особливості, необхідні для успішного просування товарів, маркетингових заходів.

6. Рівень світових цін і тенденції їхньої зміни. Для цього випадку складаються таблиці руху цін та їхніх індексів, будуються графіки й екстраполюються тренди попередніх періодів на майбутній розвиток цінових рівнів, даються прогноз і оцінка рівня і динаміки цін на роки вперед,

7. Форми роботи, прийняті в торговій практиці по даному товару на даному ринку і його сегментах. Фахівців в області зовнішньоекономічної діяльності і міжнародних комерсантів цікавить прямо чи побічно здійснюється більшість угод купівлі-продажу на даному закордонному ринку, які форми посередницьких угод типові для нього,, які види угод застосовні на даному ринку, які форми торгівлі використовуються і т.д.

8. Особливості купівельних переваг і психологія купівельної поведінки на закордонних ринках кінцевих споживачів по даному товару. З'ясовуються основні причини, мотиви прийняття рішень іноземними споживачами про покупку конкретних товарів (як наших, так і конкурентів), будується схема процесу ухвалення рішення про покупку, характеризуються національні особливості проведення іноземними партнерами торгових переговорів і т.д.

3. Культурні комунікаційні бар'єри в співробітництві. Дослідження комунікацій у системі міжнародного менеджменту передбачає виділення і формування тих ключових питань, від яких залежить ефективність обміну управлінською інформацією в багатонаціональному колективі міжнародної фірми.

Практика міжнародного менеджменту дозволяє виділити і сформулювати ряд ключових проблем, з якими зіштовхується менеджер мультинаціональної фірми в повсякденній роботі і які істотно залежать від культурного фону.

1. Мовні бар'єри.

Загальновизнана мова міжнародних комунікацій - англійська, її знання в обсязі достатньому для серйозних ділових контактів, - абсолютна і неодмінна вимога для будь-якого міжнародного менеджера в сучасних умовах. Оскільки особисті і конфіденційні домовленості, облік тонких нюансів ділової бесіди, створення невимушеної атмосфери і навіть дуже корисний іноді гумор - неодмінні атрибути ділового спілкування, зрозуміло, що робити це через перекладача - аж ніяк не кращий вихід з становища.

2. Невербальне спілкування.

Спілкування без слів (жести, пози, форми вітань, різного роду ритуали і т.д.). Проведені дослідження показали, що тільки 7% основної інформації в ході спілкування передається словами, а 55% сприймається через вираження обличчя, пози, жести, 38% - через інтонації і модуляції голосу. Не вчасно вставлена в розмову пауза, безневинний жест, неадекватно сприймані співрозмовником з іншої культури, усе це може не тільки спотворити враження від реально сказаного, але і викликати жорстко негативну особисту реакцію співрозмовника.

3. Сприйняття

«Ми сприймаємо людей іншої культури через призму нашої власної культури».

Прояв у ході ділової бесіди найглибшої поваги до старшого за віком буде природним і необхідним в рамках східної й ісламської культур, але представник західної культури може сприйняти це як ознаку відсталості партнера, його бажання зберегти літні персони на займаних ними посадах. У свою чергу, інформація про високий рівень освіти молодих менеджерів як одного з основних достоїнств західного партнера може бути зовсім неадекватно сприйнята його партнерами зі східної чи африканської культури, які звернуть головну увагу на недолік життєвого досвіду.

Прагнення зробити ділову бесіду максимально приємною для співрозмовника, наповнити її тонкими компліментами будуть дуже природними для бізнесмена з Близького Сходу, але може бути розцінене як прикра \ втрата часу його американським партнером. Облік нюансів сприйняття через призму іншої культури ~ необхідна риса професійно підготовленого міжнародного менеджера. Немає сумніву, що негативний досвід, придбаний раніше в спілкуванні з тією чи іншою особою, буде накладати істотний відбиток на те, як сприймається й інтерпретується інформація.

4. Стереотипи.

Стереотипи розглядаються як частина неадекватного сприйняття культури або нації, тобто людина відмовляється від об'єктивного сприйняття та аналізу інформації, а користується національними штампами,

5. Обставини часу і місця.

Особливі труднощі в комунікації пов'язані з обставинами часу і місця, 5 тут можна виділити три головних моменти:

- значення плану і порядку: їх дотриманню надається особливе значення в східній та ісламській культурах, у той же час західна культура звертає на це істотно менше уваги;

- місце ділового контакту. У бізнесі-літературі чимало прикладів того, як італійські чи латиноамериканські бізнесмени трохи шокують своїх партнерів зі США чи Скандинавії, запрошуючи їх на ділові бесіди в кафе чи бар, де гостинні хазяїни попутно ведуть бесіди зі своїми друзями чи родичами.

- пунктуальність. Дуже цінується в США і Європі, а латиноамериканські і східні країни не додають серйозного значення.

6. Етика.

Для міжнародного менеджера необхідне знайомство з місцевою культурною традицією і дотримання максимуму такту при оцінці прийнятності тих чи інших комунікаційних дій.

7. Інформація в системі управління - вплив централізації і децентралізації в системах інформаційного обміну, обробки і прийняття

рішень.

Американські фірми сполучать ясно виражену централізацію із забезпеченням безперешкодного інформаційного обміну між рівнями ієрархії, у той час як характерна риса британського менеджменту винятково інтенсивна рівнева комунікація при вкрай обмеженої міжрівневій. Структури управління у фірмах арабських країн майже зовсім позбавлені інформаційного обміну, а китайські системи менеджменту - строго ієрархічні з чітко дозованою і цілком контрольованою інформацією в умовах твердого централізованого управління нею. В Італії інформація циркулює в рамках замкнутих частин окремих ієрархічних структур, а обмін інформацією між цими структурами майже не відбувається.

8. Етноцентризм - переконання в перевазі своєї нації над іншими в інтелектуальній, економічній, естетичній та інших сферах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика інноваційного процесу	\|	Менеджмент у транснаціональних корпораціях.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.