• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема: Нормування товарних запасів

План

1. Мета та принципи нормування товарних запасів.

2. Методи нормування товарних запасів, їх характеристика.

Література:

Л [6.c.82-86];

Л_д [3.c.202-217, 217-229].

1. Мета та принципи нормування товарних запасів

Одним із основних направлень в управлінні товарними запасами торговельного підприємства є нормування та планування їх розміру. Для обґрунтованого планування товарних запасів по окремим групам товарів використовуються результати аналізу товарних запасів та товарооборотності. Нормування товарних запасів – це процес розробки норм і нормативів для кожного товару окремо. Загальноприйнято називати нормою - товарний запас у днях, а нормативом – товарний запас у сумі. У практиці управління товарними запасами розробка норм і нормативів виділяється в самостійну функцію, яку виконують науково-дослідні лабораторії і рекомендують їх торговельними підприємствам для поточного планування. Разом з тим це не означає, що великі підприємства і фірми не можуть самостійно розраховувати для себе нормативи.

Метою нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообігу, утворення необхідних матеріальних передумов для ритмічного і безперебійного продажу товарів при найменших витратах на їх формування, зберігання, регулювання.

Норми товарних запасів використовуються торговельними підприємствами при:

- розробці планів товарного забезпечення (надходження товарів);

- визначенні обсягу оборотних коштів і необхідного розміру кредиту для їх формування;

- регулюванні завозу товарів і оперативному управлінні запасами, виявлені дефіциту або формування понаднормативних запасів (неходових, залежалих, надмірно завезених товарів);

- контролі по забезпеченню товарними запасами, товарообігу, розрахунку планової суми витрат на зберігання товарів;

- удосконаленні статистичного і управлінського обліку та контролю товарних запасів та діяльності підприємства в цілому.

Розробка товарних норм запасів основана на механізмі обліку і кількісного вимірювання чинників, які об’єктивно впливають на розмір товарних запасів: обсяг товарообігу, широта внутрішньо групового асортименту, яка характеризується кількістю асортиментних різновидів товару, частота завозу товару, кількість асортиментних різновидів в одній партії (комплектність поставок), час, необхідний для підготовки товару до продажу, коливання середньоденного обороту, викликані коливаннями попиту і графіка завозу товару.

У процесі нормування повинен забезпечуватися не тільки економічний ефект, але і ураховуватися соціальні аспекти проблеми ритмічності та безперервності забезпечення населення необхідними товарами. Тому нормування товарних запасів базується на таких принципах як: оптимальність (нормативи повинні передбачати найменші розміри товарних запасів, при яких забезпечується безперервність процесу обігу, задоволення попиту населення на товари (критеріями оптимальності можуть бути такі показники: рівень сукупних витрат підприємства, пов’язаних із доставкою та зберіганням товарів; час обігу товарів; ступінь концентрації запасів нерегулярного оновлення; частка неходових та залежалих запасів у загальному обсязі та ін.)); надійність (реалізація цього принципу досягається за рахунок формування страхових запасів з метою захисту торговельного процесу від непередбачених коливань з боку попиту або пропозиції товарів, особливо важливо з соціальної точки зору забезпечити утворення страхових запасів в обсягах, що повністю виключають можливість виникнення дефіциту щодо товарів першочергового попиту (борошно, крупа,макаронні вироби, цукор, сіль, сірники, мило та ін.)); науковість (нормування товарних запасів має здійснюватися на базі застосування техніко-економічних та економіко-математичних методів, базуватися на виявлених, у результаті аналізу, основних закономірностях формування товарних запасів); реальність (при розробці нормативів слід враховувати матеріальні передумови формування їх розміру: обсяг товарних ресурсів, складські площі, їх технічна оснащеність, обсяг власних оборотних коштів, який обумовлює реальні можливості накопичення товарних запасів); ефективність (нормування товарних запасів має забезпечити прискорення їх оборотності, раціональне розміщення по підприємствах та місцях зберігання, скоротити сукупні витрати, пов’язані з доставкою та зберіганням товарів).

В умовах ринкової економіки суперечності, що існували раніше між «нормативом за можливостями» та «нормативом за потребами» змінюють свій зміст, але по суті проблеми залишаються. Конкретне торговельне підприємство може стати неспроможним сформувати необхідний товарний запас не у зв’язку з ситуацією відсутності пропозиції товарів, а у зв’язку із фінансовими труднощами. Сьогодні ця проблема є найбільш гострою.

Використання товарних запасів носить непослідовний та важко прогнозований характер, оскільки це пов’язано з такою рухомою категорією як попит населення, чітко реагуючий на будь-які соціально-економічні, кліматичні, психологічні та інші зрушення (часто буває, коли дефіцитні на момент замовлення товари в час надходження до торговельної мережі підпадають під категорією, що користується слабким попитом і осідає у запасах, та навпаки, товари з ряду неходових починають користуватися підвищеним попитом).

Проблема нормування товарних запасів полягає у вивченні та моделюванні їх закономірностей і створенні на цій основі науково обґрунтованих нормативів.

2. Методи нормування товарних запасів, їх характеристика

Нормування товарних запасів може здійснюватися різними методами:

- економіко-статистичні методи;

- метод техніко-економічних розрахунків;

- економіко-математичні методи нормування;

- експертні методи нормування.

Економіко-статистичні методи нормування товарних запасів базуються на вивченні рівня товарних запасів, що склався за минулі періоди, з урахуванням впливу окремих факторів на швидкість обігу товарів. Перевагою методів цієї групи, які визначили популярність їх практичного застосування, є простота та не трудомісткість розрахунків. Однак їх застосування має суттєвий недолік: у встановлені нормативи, деякою мірою, переносяться упущення, що раніше мали місце в організації торговельного процесу.

Приклад 1. Для визначення нормативу товарних запасів у сумі на планований період необхідно одноденний товарообіг за планом на IV квартал помножити на норму товарних запасів у днях по окремим товарним групам.

Визначимо нормативи товарних запасів поточного збереження

Треба відзначити, що економіко-статистичний метод розрахунку товарних запасів недостатньо досконалий, тому що зводиться, в основному, до простої екстраполяції фактично сформованого рівня товарних запасів за ряд років. При цьому в розрахунок переносяться в тій або іншій мірі недоліки минулого, не повною мірою враховується вплив факторів, які формують обсяг товарних запасів, що приводить до необґрунтованості нормативу.

Товарні запаси можуть нормуватися техніко-економічним методом. Суть його полягає в тому, що розрахунок норм запасу товарів проводиться по елементах відповідно до процесу формування запасу. Розрахунок товарних нормативів при цьому здійснюється по товарних групах з виділенням трьох складових елементів запасу (схема 3.4.):

- час на приймання та підготовку товарів до продажу;

- час перебування товарів у формі торговельного запасу;

- гарантійний запас (у випадку нерівномірності поставок, змін в обороті та купівельному попиту.

Основною складовою частиною загального нормативу планових запасів є час перебування товарів у формі торговельного запасу. Торговельний запас складається із двох частин:

- робочого запасу – це запас, що повинен постійно перебувати в торговельному залі для показу наявних у продажі товарів і безпосереднього відпустку їх покупцям;

- запасу поповнення – це запас, що призначений для забезпечення безперебійного продажу товарів на період до чергового надходження.

Для визначення першої частини торговельного запасу по кожній групі товарів установлюють кількість асортиментних різновидів, яким повинне торгувати підприємство і середню ціну одиниці товару; потім до добутку цих двох величин додають суму середньоденного товарообігу. Для вираження цієї частини запасу в днях необхідно отриману суму поділити на середньоденний товарообіг по даній групі товарів.

Схема 3.4. Елементи по товарного нормативу товарного запасу

Другу частину торговельного запасу встановлюють по кожній групі товарів, виходячи із частоти завозу, що характеризує періодичність надходження товару. Частота завозу визначається по договорах з постачальниками. По товарним групам складного асортименту враховують також комплектність надходження (середня кількість різновидів товару, що надходить в одній партії), тому що весь асортимент таких товарів не обновлюється щодо кожного чергового надходження. Відношення кількості різновидів товарів, що надходять в одній партії до всієї кількості різновидів, що постійно повинне бути у продажу, характеризує комплектність поставки.

По частоті завозу з урахуванням комплектності поставок визначають час, необхідний для відновлення асортименту. У процесі завозу запаси окремих товарів будуть коливатися від максимуму (в момент завозу) до мінімуму (напередодні завозу), тому норма другої частини торгового запасу приймається у розмірі половини частоти завозу товарів.

Гарантійний (страховий) запас створюється для забезпечення безперервної торгівлі у разі значного збільшення попиту в окремі періоди, можливого порушення термінів і обсягів поставки товарів та інших непередбачуваних обставин. Величина цього запасу визначається у відсотках від розміру торгового запасу залежно від способів і частоти доставки товарів, транспортних умов, а також від міри коливальності окремих випадкових факторів.

При визначенні товарних норм не беруть до уваги час знаходження товарів у дорозі. Його враховують при нормуванні товарних запасів у цілому по торговельному підприємству

Методика розрахунку потоварних норм запасу

,

де Н - норма товарних запасів;

Ч - час на приймання і підготовку товарів до продажу;

Торг. запас = Зр. (робочий запас) + Зп (запас поповнення);

Приклад 2. . Розрахувати норму запасу макаронних виробів по підприємству, виходячи із наступних даних:

- час на приймання і підготовку до продажу макаронних виробів - 0,5 дня;

- у магазині реалізується 20 різновидів товарів. Це означає, що у торговельному залі постійно повинно бути 20 різновидів цих виробів;

- середня ціна одного різновиду товару 8,0 грн.;

- одноденний товарообіг макаронних виробів 230,0 грн.;

- частота завозу макаронних виробів – один раз на місяць;

- середня кількість різновидів, що надійшли в одній партії -5;

- гарантійний запас приймається в розмірі 50% торговельного запасу.

1) Визначимо першу частина торговельного запасу (робочий запас)

2) Визначимо коефіцієнт комплектності поставок

3) Визначимо частоту завозу із урахуванням комплектності поставок

(тобто весь асортимент оновиться тільки після чотирьох поставок макаронних виробів)

4) Визначимо другу частину торговельного запасу (запас поповнення)

5) Визначимо гарантійний запас

Гарант. запас = 61,7 дн. х 50% / 100 = 30,8 дн.

6) Визначимо норму товарного запасу

Відповідно до норми запасу в днях розраховують норматив товарних запасів у сумі шляхом множення планового одноденного обороту щодо продажу макаронних виробів на норму запасів у днях. У нашому прикладі одноденний обіг щодо продажу макаронних виробів становить 230,0 грн.,значить норматив товарного запасу буде складати 21390,0 грн. (230,0 х 93,0).

Аналогічні розрахунки норми і нормативу запасів проводяться і по всіх інших товарних групах підприємства. Норматив у цілому по підприємству є сумою відповідних доданків по окремих товарних групах.

Економіко-математичний метод.

В основі методів цієї групи лежить застосування апарату математичної статистики. Метод трудомісткий, зі складними розрахунками, тому в практичній діяльності він застосовується тільки у великих торговельних підприємствах або в оптовій торгівлі. Безліч реальних ситуацій обумовлює велику кількість варіантів нормування товарних запасів на основі застосування математичної статистики. Більшість з них базується на статистичному вивченні закономірностей зміни споживчого попиту, його розміру і структури та інших факторів, що визначають потребу підприємства в утворенні товарних запасів.

Метод експертних оцінок передбачає експертне (суб’єктивне) коригування розрахункових даних, отриманих у результаті використання інших методів, з врахуванням очікуваних змін окремих факторів або закономірностей, що склалися. Експертне коригування базується на суб'єктивній оцінці перспектив розвитку товарообігу, споживчого попиту, швидкості обігу товарів, на прогнозуванні наслідків змін факторів, що не мають кількісної оцінки. До експертного методу звертаються у тому разі, якщо ставиться завдання, методи рішення якого невідомі, або коли отримання додаткової інформації пов’язане з великими матеріальними або трудовими витратами, тобто коли використання інших (більш об’єктивних) методів стає неможливе або неекономічне.

Планування обсягу товарних запасів проводиться на основі розрахованих нормативів утворення запасів поточного зберігання, а також виходячи з умов та потреб формування інших видів запасів. При суттєвому зниженні показників ефективності використання товарних запасів у плановому періоді в розрахунки планового обсягу товарних запасів вносяться необхідні корективи. Незначне зниження цих показників припускається для забезпечення стійкості асортимент та підвищення ритмічності здійснення торговельно-технологічного процесу, якщо ситуація в перед плановому періоді не відповідає сучасним потребам.

Питання для самоконтролю

1. Основна мета нормування товарних запасів.

2. Сутність та значення терміну «норма товарного запасу».

3. Характеристика принципів, на яких базується нормування товарних запасів.

4. Основні методи нормування товарних запасів.

5. Використання економіко-статистичного методу, його переваги та недоліки.

6. Сутність методу техніко-економічних розрахунків та його характеристика.

7. Послідовність і методика розрахунку окремих елементів норми товарного запасу.

8. Напрями використання на підприємствах торгівлі норм товарних запасів.

9. Використання економіко-математичного методу, його переваги та недоліки.

10. Сутність експертних методів нормування та їх характеристика.

ЛЕКЦІЯ № 10

Читайте також:

1. Адреси світових товарних бірж в інтернеті
2. Аналіз запасів
3. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
4. Аудит матеріально-виробничих запасів
5. Аудит матеріально-виробничих запасів
6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
7. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
9. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
10. Будівельна продукція. Кадри, нормування і продуктивність праці
11. Види запасів
12. Види запасів

Переглядів: 3872