• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Розрахунки за акредитивами

Розрахунки чеками

Розрахунковий чек – це розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника (чекодавця) своєму банку переказати кошти з рахунка чекодавця на рахунок пред’явника чека (отримувача коштів).

Розрахунковий чек, як і платіжне доручення, заповнює платник. На відміну від платіжного доручення чек передається платником – отримувачу коштів безпосередньо під час здійснення господарської операції.

Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових розрахунків і не підлягають сплаті готівкою.

Розрахункові чеки (чекові книжки) виготовляються на спеціальному папері Банк нотно-монетним двором НБУ.

Розрахункові чеки зброшуровані у чекові книжки 10, 20, 25 аркушів і видаються банком-емітентом (банк, що видає чекову книжку) на один рік.

Для отримання чекової книжки клієнт подає до банку-емітенту заяву з обов’язковим визначенням рахунку, з якого буде здійснюватися оплата за чеком.

Крім заяви, з метою забезпечення платежів за чеками клієнт надає банку платіжне доручення для депонування коштів на окремому рахунку. Якщо ж передбачається банківська гарантія (надання кредиту), укладають відповідну угоду.

Сума, заброньована банком на окремому рахунку є лімітом чекової книжки, тобто граничною сумою, на яку можуть бути виписані чекодавцем чеки із даної чекової книжки і оплачені банком з цього рахунку.

Розрахунки чеками здійснюються у такій послідовності:

1 – покупець передає товар покупцеві;

2 – покупець передає чек постачальнику;

3 – постачальник передає чек у свій банк (протягом 10 днів);

4 – банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця;

5 – банк покупця списує кошти з рахунку покупця товару;

6 – банк покупця сповіщає покупця про списання коштів;

7 – банк покупця переказує банку постачальника відповідні кошти;

8 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

9 – банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами. Це – відносна швидкість дебіторської заборгованості.

Недоліки такої форми розрахунків в тому, що на рахунку чекодавця може не бути

- потрібних коштів (недостатня гарантія платежу);

- неможливість розрахунків чеками на велику суму;

- складність оформлення чека.

Чекову форму розрахунків слід визнати перспективною формою безготівкового обороту (в ринкових країнах чеки є основною формою безготівкових розрахунків).

Акредитив – розрахунковий документ з розпорядженням однієї кредитної установи іншій такій установі здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

Існують такі види акредитивів:

Покритий – це акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) списує кошти з рахунка платника і перераховує ці кошти в банк-постачальника (банк-виконавець) на окремий аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами».

Непокритий – це акредитив, оплата за яким у разі тимчасового браку коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом наданням банківського кредиту.

Відзивний акредитив – може бути анульований або змінений без попереднього повідомлення постачальника.

Безвідзивний – не може бути змінений або анульований без попереднього повідомлення постачальника.

Вид акредитива зазначається на кожному акредитиві. Коли такої позначки нема, акредитив вважають безвідзивним.

Для відкриття акредитива покупцем подається заява за відповідною формою. Для відкриття покритого акредитива, крім заяви подається платіжне доручення на депонування (бронювання) їх у виконуючому банку.

У цьому разі банк-емітент переказує кошти заявника на спеціальний рахунок «Розрахунки за акредитивами» у виконуючому банкові та повідомляє його про умови акредитива.

Схема розрахунків за акредитивами така:

1 – покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив;

2 – банк покупця відкриває акредитив;

3 – банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива;

4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму;

5 – банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива;

6 – відвантаження товару;

7 – покупець повідомляє банк про виконання умов акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива;

8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива;

9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Вексельна форма розрахунків

Вексельна форма розрахунків – це розрахунки з відстрочкою платежу боржником (отримувачем коштів) і боржником (платником коштів), які оформлюються векселем.

Вексель – це письмове безумовне зобов’язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати зазначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.

Векселі які застосовуються в господарському обороті класифікують за такими ознаками:

1. За емітентом:

- казначейські;

- приватні;

- податкові

2. За характером угоди:

- фінансові;

- товарні (комерційні).

3. За порядком проведення розрахунків:

- прості;

- переказні.

4. За характером забезпечення:

- забезпечені;

- незабезпечені.

5. За терміном платежу:

-безстрокові;

- строкові.

6. Можливістю передавання іншій особі:

- що індосуються;

- такі, ще не індосуються.

7. Місце платежу:

- доміцильований;

- недоміцильований.

8. За адресацією:

- іменні;

- на пред’явника.

Векселі казначейські – один з видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету. Вони можуть бути використані:

- для здійснення розрахунків;

- для зарахування сплати податків до державного бюджету;

- як застава для забезпечення інших платежів та кредитів.

Векселедавцем, і, відповідно платником за казначейським векселем є Головне управління Державного казначейства. Такі векселі видаються на пред’явника за строком платежу не більше одного року.

Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими групами, комерційними банками. Спеціального забезпечення ці папери не мають. Гарантією їхньої надійності є рейтинг векселедавця, стабільність його фінансового стану та авторитет на ринку цінних паперів.

Фінансовий вексель – має у своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансовий здебільшого для мобілізації грошових ресурсів.

Товарний (комерційний) вексельвикористовується для кредитування торговельних операцій. Він визначає умови погашення векселедавцем-боржником своїх зобов’язань перед постачальником-кредитором за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи.

Простий (соло-вексель) виписується і підписується покупцем (векселедавцем) і є його борговим зобов’язанням оплатити кредитору вказану суму в установлений час.

Переказний вексель (тратта) це документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін:

кредитора (трансанта);

боржника (трасата);

і отримувача платежу (ремітента).

Трансант (векселедавець) – особа, що виписує вексель.

Трасат (платник) – особа, яка зобов’язана сплатити за векселем.

Ремітент (платник) – отримувач платежу.

Суть цих відносин полягає в такому: трасант виписує (трасує) вексель на трасанта з вимогою сплатити відповідну суму ремітентові у відповідному місці і у відповідний строк.

Забезпечений вексель – це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде сплачено. Застава може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери, основні засоби, обладнання.

Векселі на пред’явника – це такі векселі, що оплачуються негайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в термін, указаний в документі, називається

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. Актуарні розрахунки
3. АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ
4. Безготівкові розрахунки
5. Безготівкові розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог
6. Безготівкові розрахунки фізичних осіб розрахунковими чеками
7. Безготівкові та готівкові розрахунки
8. В. Розрахунки через Інтернет
9. Взаємні розрахунки між бюджетами.
10. Взаєморозрахунки з контрагентами та податковий облік: основні принципи
11. Вплив фьючерсних бірж на ціноутворення та фінансові розрахунки
12. Гідроенергетичні розрахунки

Переглядів: 464