Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.

 

Спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування являються живі істоти, люди. У принципі спілкування характерне для будь-яких живих істот, але лише на рівні людини процес спілкування ставати усвідомленим, зв'язаним вербальним і невербальним актами. Людина, що передає інформацію, називається коммунікатором, що одержує її – реципієнтом.

У спілкуванні можна виділити ряд аспектів : зміст, мета і засоби.

Розглянемо їх докладніше.

Зміст спілкування – інформація, що у міжіндивідуальних контактах передається від однієї живої істоти іншому. Це можуть бути зведення про внутрішній (емоційному і т.д.) стані суб'єкта, про обстановку в зовнішнім середовищі. Найбільш різноманітний зміст інформації в тому випадку, якщо суб'єктами спілкування являються люди.

Ціль спілкування – відповідає на запитання «Заради чого істота вступає в акт спілкування?». Тут має місце той же принцип, що вже згадувався в пункті про зміст спілкування. У тваринні мети спілкування не виходять звичайно за рамки актуальних для них біологічних потреб. У людини ж ці мети можуть бути дуже і дуже різноманітними я виявляти собою засобу задоволення соціальних, культурних, творчих, пізнавальних, естетичних і багатьох інших потреб.

Засоби спілкування – способи кодування, передачі, переробки і розшифровки інформації, що передається в процесі спілкування від однієї істоти до іншого. Кодування інформації – це спосіб її передачі.

Інформація між людьми може передаватися за допомогою огранів почуттів, мови й інших знакових систем, писемності, технічних засобів запису і збереження інформації.

Процес спілкування (комунікації).

По-перше, він складається безпосередньо із самого акта спілкування,комунікації , у якому беруть участь самі комуніканти, що спілкуються. Причому в нормальному випадку їх повинне бути не менш двох.

По-друге, коммуниканти повинні робити сама дія, що ми і називаємо спілкуванням, тобто робити щось (говорити, жестикулювати, дозволяти «зчитувати» зі своїх облич певний вираз, що свідчить, наприклад, про емоції, пережитих у зв'язку з тим, що повідомляється).



Интернет реклама УБС

По-третє, необхідно, далі визначити в кожнім конкретному комунікативному акті канал зв'язку. При розмові по телефоні таким каналом є органи мови і слуху; у такому випадку говорять про аудіо-вербальним (слухо-словесний) канал, простіше - про слуховий канал. Форма і зміст листа сприймаються по зоровому (візуально-вербальному) каналі.

Рукостискання - спосіб передачі дружнього вітання по кинесико-тактильному (двигально-осязательному) каналі. Якщо ж ми по костюму довідаємося, що наш співрозмовник, допустимо, узбек, то повідомлення про його національну приналежність прийшло до нас по візуальному каналі (зоровому), але не по візуально-вербальному, оскільки словесно (вербально) ніхто нічого не повідомляв.

 

Структура спілкування.

До структури спілкування можна підійти по-різному, у даному випадку буде охарактеризована структура шляхом виділення в спілкуванні трьох взаємозалежних сторін: комунікативної, інтерактивної і перцептивної .

Комунікативна сторона спілкування (чи комунікація у вузькому змісті слова) складається в обміні інформацією між індивідами, що спілкуються.

Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами, що спілкуються, (обмін діями). Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Уживання цих термінів умовно, іноді в більш-менш аналогічному змісті вживають і інші: у спілкуванні виділяють три функції – інформаційно-комунікативна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна .

 


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. IV. Закони ідеальних газів.
  3. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  4. Автоматизовані форми та системи обліку.
  5. Аграрні закони України
  6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  8. Акредитив та його форми
  9. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  10. Альтернативні стратегії за матрицею Мак-Кінсі.
  11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
  12. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Спілкування і комунікація. Функції спілкування. | Невербальні компоненти спілкування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.