Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Керування як функція організованих систем різної природи.

Лекція 1

Тема 1. Сучасна організація як керована система

Всього годин - 108

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Р.

Л.В. Тандир

(підпис)

навчальної дисципліни

“Економічне обґрунтування управлінських рішень”

Спеціальності: 5.03050401 «Економіка підприємства»

в тому числі аудиторних – 40

залік – 6 семестр

Київ

Конспект лекцій складений на основі робочого навчального плану спеціальності 5.03050401 «Економіка підприємства», затвердженoї наказом директора ПЕК НАУ від __.__.___р.

Конспект лекцій склав:

викладач «Економічного обґрунтування управлінських рішень» циклової

комісії економічних

дисциплін ___________________ І.М. Яровий

Конспект лекцій обговорений

і затверджений на засіданні циклової

комісії економічних дисциплін,

протокол № ___ від “_____”____________2011р.

Голова комісії ____________ М.В. Шелудченко

1.Керування як функція організованих систем різної природи.

2.Некеровані впливи навколишнього середовища.

3.Зовнішнє оточення як джерело потреб організації

4.Споживчий рівень і вимоги до продукту розроблювального рішення

Будь-яка сучасна організація має мету, що поєднує і підкоряє собі дії всіх її членів, без чого існування того чи іншого підприємства є безглуздим. Досягнення мети зв'язане з перетворенням вихідних ресурсів, за допомогою прийнятої технології, у готовий продукт, послугу, необхідні людині. Технологія є стрижнем будь-якого виробництва і джерелом появи бажаних результатів. Вона задає напрямок руху ресурсам, а вміле їхнє використання і розподіл готової продукції здійснюється під впливом управлінських рішень.

Жодна господарська організація не може бути цілком незалежною від зовнішнього середовища. Із середовища надходять необхідні сировина і матеріали, технічні засоби, фінанси, трудові ресурси й інформація. В зовнішнє середовище виводяться відходи виробництва і готова продукція, якість і кількість яких може значно впливати на життєдіяльність людини і суспільства в цілому.

У цих умовах організація повинна розглядатися як деяка система, сукупність параметрів якої постійно міняється під впливом людини і зовнішнього середовища.

Зовнішнє середовище організації, що складається з безлічі активних елементів, неоднаково впливає на організацію з часом і являють собою цілий набір некерованих змінних величин.

Внутрішній вплив на організацію і її складові виявляються усвідомленим впливом людини, її волі, в особі ЛПР (особа, що приймає рішення), керівника, менеджера. І від того, наскільки правильні, зважені і виправдані ці впливи, залежить успіх чи невдача всієї організації.

Управлінські впливи залежать як від некерованих перемінних (елементи зовнішнього середовища) так і керованих перемінних, а також особливостей самого ЛПР.

Керування як функція організованих систем різної природи повинне забезпечувати:

• збереження структури системи,

• підтримка режиму діяльності,

• реалізацію програм, цілей функціонування цих систем в умовах різних зовнішніх і внутрішніх впливів, що пов'язані з ними.

За допомогою керування забезпечуються організація, порядок, розподіл праці, установлення місця і функцій людини в трудовій діяльності, матеріальному і духовному виробництві, розподілі і споживанні. У цілому керуванню піддаються і соціальне поводження людей і соціальних відносин узагалі. Наукове керування припускає активний процес пізнання суспільних закономірностей, тенденцій розвитку і розробку відповідної програми діяльності.

Одним з важливих завдань керування виробництвом є упорядкування впливу на процес суспільної праці відповідно до об'єктивних законів розвитку виробництва. У технічних системах об'єктами керування є технологічні, енергетичні, транспортні, інформаційні процеси, а також процеси керування і координування робочих операцій, Підтримки заданих режимів роботи устаткування.

Потреба в керуванні, тобто в необхідності прийняття того чи іншого рішення з'являється тільки при виникненні проблеми.

Проблема в загальному випадку визначається двома станами: що задається (бажаним) і фактичним. Неузгодженість між цими станами визначає необхідність вироблення управлінського рішення чи керуючого впливу з метою приведення фактичного стану до бажаного. Для забезпечення достатньої ефективності керування повинен бути контроль за його реалізацією.

Керування в узагальненому вигляді припускає здійснення суб'єктом керування ряду послідовних операцій (рис. 1.1):

• підготовку і прийняття рішень,

• контроль за їхнім виконанням,

• аналіз результатів,

• інформаційний обмін між компонентами системи і навколишнім середовищем.

Керування повинно бути системним, комплексним, забезпечувати тісне ув'язування рішення економічних і соціальних проблем.

В цілому технологія управлінської діяльності організації містить у собі:

• сукупність послідовно виконуваних посадовими особами органів керування робіт, об'єднаних спільністю мети і розв'язуваних завдань по керуванню;

• сукупність тісно зв'язаних між собою організаційних форм роботи, методичних прийомів безпосереднього вирішення завдань керування.

При організації керування виконується комплекс заходів і в тому числі:

• чіткий поділ функцій між різними інстанціями (рівнями керування) і органами керуваннями одного рівня (керуваннями, відділами, службами); ,

• визначення функціональних обов'язків посадових осіб кожного органу керування;

• установлення послідовності і порядку практичної реалізації цих обов'язків.

Процеси керування повинні задовольняти ряд вимог, що визначаються:

• адресатом чи суб'єктом керування. Це означає, що повинно бути чітко визначено, кому конкретно адресовані управлінські вказівки, тобто хто їх буде виконувати і відповідати за виконання;

• чіткістю і «вимірністю». Це необхідно для забезпечення можливості практичної перевірки виконання управлінських вказівок.

Природно, що набір вимог до керування повинен:

• бути найбільш близький до ортогональних, тобто окремі вимоги повинні бути максимально незалежні один від одного;

• бути мінімальними по числу вимог, але в той же час визначати процес керування досить всебічно й однозначно;

• містити вимоги, що задовольняють принцип вимірності.

В даний час можна вважати загальноприйнятими наступні вимоги до процесів керування:

• безперервність,

• стійкість,

• швидкість,

• гнучкість.

З позицій безперервності розглядаються наступні види процесів керування:

• безупинний,

• багатокроковий,

• однокроковий,

• оперативний (системи реального часу).

При безупинному керуванні передбачається необхідність постійного відстеження стану об'єкта керування шляхом безупинного збору інформації для забезпечення можливості оперативної корекції об'єкта керування при неприпустимих відхиленнях від заданого стану.

У системах з багатокрокового керуванням можливо безупинне спостереження, але весь цикл керування повторюється кілька разів з відомою періодичністю чи за умовами обстановки.

При однокроковому керуванні весь цикл керування від спостереження й оцінки стану об'єкта до формування керування і його виконання здійснюється одноразово, незалежно від того, досягнута чи ні ціль керування.

Особливе місце займають системи реального часу. У цих системах і спостереження, і керування об'єктом проводяться безупинно для того, щоб мати можливість у будь-який час (оперативно) втрутитися в поводження об'єкта керування і привести його до необхідних параметрів.

Стійкість керування ж властивість системи зберігати свій первісний стан спокою чи руху в умовах зовнішніх впливів є одним з найважливіших для будь-якої системи, у тому числі і для систем керування.

Для забезпечення стійкості важливі:

• безперервність керування;

• виключення помилок в оцінці стану об'єкта керування;

• виключення затримок в оцінці стану об'єкта керування;

• чіткі Дії персоналу керування і усіх виконавців.

Системи, захищені від різних впливів, що обурюють, тобто несанкціонованих дій, називаються системами з функціональною стійкістю.

Швидкість керування характеризує затримка циклу керування. Чим швидкість керування вища, тим Діяльність циклу керування менша, тим більш ефективний вплив системи керування на поводження об'єкта.

Під гнучкістю керування розуміється здатність системи пристосовуватися до умов керування, що змінюються. Гнучкість керування забезпечується застосуванням відповідних алгоритмів керування, а також різними технічними засобами й організаційними мірами. Основними загальними характерними властивостями систем керування є ієрархічність і організованість.

Ієрархічність систем, з одного боку, визначає рівні завдань, ресурсів і можливостей, а з іншого боку — міри відповідальності за ефективність функціонування системи як на окремих ділянках, так і в цілому. Стійкий, цілеспрямований рух, ефективний розвиток усіх рівнів ієрархії системи в сукупності і покликано забезпечити керування.

Організованість системи визначає взаємозалежне функціонування всіх підсистем, забезпечуване безліччю внутрішніх зв'язків, спрямоване на ціленаправлене виконання цільових завдань і взаємодію з навколишнім середовищем. Організованість системи забезпечується зв'язками, цілісністю і стійкістю структури.

Сучасні організаційні системи, названі соціотехнічними, складаються з великої кількості складових елементів, що мають різноманітні зв'язки як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.

На організацію в цілому і на її складові елементи впливають різні фактори зовнішнього оточення, викликаючи відповідну реакцію системи. Облік впливу факторів зовнішнього середовища і внутрішніх перемінних факторів є обов'язковою умовою стійкого розвитку фірми і її керувань.

У цьому зв'язку стає доцільним розглянути вплив зовнішнього середовища як процес більш докладно, тому що прийняття практично будь-якого управлінського рішення неможливо без обліку некерованих незадоволень оточуючого середовища.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Некеровані впливи навколишнього середовища.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.