МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття про мислення, розумові дії та розумові операції, форми мислення, процес розуміння і розв’язання завдань. Різновиди мислення. Індивідуальні особливості мислення.ТЕМА 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МИСЛЕННЯ ТА ПАМ’ЯТІ. Контрольні питання 1. Чим вирізняються відчуття і сприйняття? 2. Яка відміна між їх видами та якостями? 3. Чи може людина існувати без відчуттів? 4. Яким чином можна виміряти рівень відчуттів та сприйняття?
Мета:Ознайомити студентів із поняттями «мислення», «пам’ять» їх різновидами. Розглянути види пам’яті та мислення, структуру й функції. Перелік основних питань: § Поняття про мислення, розумові дії та розумові операції, форми мислення, процес розуміння і розв’язання завдань. Різновиди мислення. Індивідуальні особливості мислення. § Поняття про пам’ять, різновиди пам’яті, запам’ятовування, його різновиди, відтворювання та його різновиди, забування та його причини, індивідуальні особливості пам’яті особистості. § Характеристика уваги та уяви.
Мислення – найбільш узагальнена і опосередкована форма психічного відображення, яка установлює зв’язки і відношення між об’єктами пізнання. Функція мислення – розширення кордонів пізнання шляхом виходу за межі почуттєвого сприймання. Завдання мислення – розкриття відносин між предметами, виявлення зв’язків і відділення їх від випадкових збігів (совпадений). Мислення оперує поняттями і приймає на себе функції узагальнення і планування. Навички і способи мислення розвиваються у людини в онтогенезі при впливі середовища – людського суспільства. Ступені інтелектуального розвитку людини: 1. Наочно-дійове мислення: маніпулювання предметами малюка в кінці першого – на початку другого року життя. На розвиток мислення великий вплив надає розвиваюча мова. Дитина починає сприймати мову після 6 місяців спочатку тільки як компонент-подразник. - спостереження дитини; - у віці 3-6 років дитина починає помічати відносність деяких властивостей і положень («камені йдуть до дна»). Наочно-дійове мислення – це вид мислення, яке спирається на безпосереднє сприймання предметів, реальне перетворення в процесі дій з предметами. 2. Наочно-образне мислення – вид мислення, яке спирається на уяви і образи; 3. Словесно-логічне мислення – відбувається за допомогою логічних операцій з поняттями. Розрізняють: теоретичне, практичне, інтуїтивне, аналітичне, реалістичне, аутистичне, продуктивне, репродуктивне мислення. Структура процесу мислення по вирішенню проблеми: 1. Мотивація(бажання вирішити проблему); 2. Аналіз проблеми (виділення «що дано», «що потрібно знайти» тощо); 3. Пошук рішення; 4. Логічне обґрунтування знайденої ідеї рішення, логічний доказ правильності рішення; 5. Реалізація рішення; 6. Перевірка знайденого рішення; 7. Корекція. Операції мислення: 1. Порівняння: речі, явища, їх властивості, вияв схожості, різниці; 2. Аналіз – подумки розчленування предмету, явища чи ситуації для виділення складових елементів; 3. Синтез – зворотній аналізу процес, який відновлює ціле, знаходячи суттєві зв’язки і відношення. Аналіз і синтез в мисленні взаємопов’язані; 4. Абстракція – це виділення однієї якої-небудь сторони, якості, властивості і відволікання від інших. Так, розглядаючи предмет, можна виділити його колір, не помічаючи форми; 5. Узагальнення (чи генералізація) – це відкидання одиничних при знаків при збереження загальних з розкриття суттєвих зв’язків. Узагальнення може відбуватись шляхом порівняння, при якому виділяються спільні якості. Індивідуальні відмінності в мисленні: 1. Широта – це здібність охопити все питання в цілому, не упускаючи при цьому часностей; 2. Глибина– уміння проникати в сутність складних питань; 3. Самостійність– уміння людини висувати нові завдання і знаходити шляхи їх вирішення; 4. Гнучкість думки – виражається в свободі думки від сковуючого впливу закріплених в минулому прийомів і способів вирішення завдань, в умінні швидко міняти дії при зміні обстановки; 5. Швидкість розуму – здібність людини швидко розібратись в новій ситуації, обдумати і прийняти правильне рішення; 6. Квапливість (торопливость) розуму – проявляється в тому, що людина, не продумував всебічно питання, вихоплює яку-небудь одну сторону, спішить дати рішення, висказує недостатньо продумані відповіді і судження; 7. Критичність розуму – уміння людини об’єктивно оцінювати свої і чужі думки, ретельно і всебічно перевіряти всі висунені положення і висновки. Сукупність пізнавальних процесів людини визначають її інтелект – глобальна здатність діяти розумно, раціонально мислити і добре справлятися з життєвими обставинами, здатність людини адаптуватися до оточуючого середовища. Американський психолог Н.Таллент виділяє людей з трьома типами інтелекту: 1. вербальний – здібність оперувати словами, символами, числами, ідеями, логічними доводами; 2.механічний – здібність сприймати і розуміти зв`язки фізичних сил і елементів механізмів в практичних ситуаціях, швидко схоплювати принцип машинних операцій; 3. соціальний – здібність розуміти стан інших людей і передбачати розвиток різних соціальних явищ: а) почуття такту; б) уміння знайти прихильність інших людей і створити сприятливу атмосферу у взаємовідношеннях з ними. Читайте також:
|
||||||||
|