МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дослідна стадія науково-дослідного процесу
Ця стадія містить такі етапи: 1. Проведення емпіричних досліджень з метою отримання нової інформації: — підготовка емпіричних досліджень (на основі розробленої методики); — проведення емпіричних досліджень (спостережнь, експериментів тощо); — збір емпіричних даних дослідження — первинне опрацювання даних (ведуть у журналах — паперових чи електронних, нп.: Exel, SPSS, Microsoft Statistics). Під час збору даних виконують їх первинне опрацювання (використовують методи групування, кодування, табулювання, класифікації тощо). Результатом цього етапу повинна бути матриця даних (наприклад, в Exel) у формі файла.
2. Опрацювання даних емпіричних досліджень: — вторинне опрацювання: опрацювання даних статистичними методами: вручну (при невеликих обсягах) або з використанням комп’ютерної техніки; — третинне опрацювання: графічне представлення отриманих результатів (побудова графіків). Статистичні методи (класифікація 1): — частотний аналіз — використовують для визначення розподілу варіантів змінної у вибірці та обчислення основних статистичних харакетристик (середніх, відсотків тощо); — дисперсійний аналіз — використовують для виявлення впливу окремих незалежних факторів на досліджувану ознаку; — кластерний аналіз — використовують для класифікації багатовимірних об’єктів і харкетристик, які їх описують; — факторний аналіз — використовують для отримання узагальненої інформації про структуру зв’язку між досліджуваними харакеристиками об’єкта на основі виділення прихованих факторів; — кореляційний аналіз — використовують для виявлення взаємозв’язку між змінними та оцінювання сили цього зв’язку (виникають узгоджені зміни середнього значення залежної характеристики в разі змінювання незалежної чи ні?). Коефіцієнт кореляції перебуває в межах від +1 (прямий зв’язок) до -1 (обернений зв’язок); значення 0 — зв’язку немає. Статистичні методи поділяють ще на такі групи (класифікація 2): — методи описової статистики (побудова розподілів, розрахунок абсолютних і відносних величин, міри розсіювання тощо); — методи статистики доведення (кореляційний, регресивний, факторний, кластерний, причинно-наслідковий, дисперсійний аналізи тощо); — методи статистичного моделювання і прогнозування (аналіз часових рядів, імітаційне моделювання тощо). Приклад зібраних емпіричних даних подано в таблиці Х.
Таблиця Х Вік студентів першого курсу
Основні статистичні показники: — частота і частість (у відносних одиницях — коефіцієнтах — і відсотках); — середні: середнє арифметичне, мода (значення в ряді, яке найчастіше зустрічається) й медіана (середина ранжованого ряду); — міри розсіювання: розмах варіації (різниця між крайніми значеннями), дисперсія, середнє квадратичне відхилення; — помилки вибірки: середня помилка вибірки, довірчий інтервал (вказує границі інтервалу, в якому з імовірністю 0,680, 0,900, 0,950, 0,990, 0999 перебуватиме середнє арифметичне в генеральній сукупності). Помилки в дослідженнях бувають двох типів: системні й випадкові. Загалом: 1) чим більший розкид значень досліджуваної ознаки, тим більша середня помилка вибірки; б) чим більша чисельність вибіркитим менша середня помилка вибірки.
Під час опрацювання даних емпіричних досліджень використовують також методи прогнозування. Два види прогнозів: — пошукові — тенденція розвитку явищ у минулому й майбутньому поширюється (екстраполюється) на майбутнє; — нормативні — визначається, як досягти поставленої мети за умови дотримання раніше встановлених нормативів та обмежень (задачі на знаходження оптимального рішення).
Оцінювання ефективності інформаційних кампаній (ІК). В ІК використовують тестування рекламних повідомлень як до, так і після їх проведення (попередне тестування й прикінцеве тестування). Під час попереднього тестування вивчають такі характеристики повідомлення: — увага, яку воно викликало й у скількох отримувачів; — ідентифікація (чи ідентифікують отримувачі об’єкт з фірмою-виготовлювачем); — зрозумілість (чи розуміє отримувач, що хотіли сказати рекламодавці); — надійність (чи достатньо в повідомленні аргументів для того, щоби переконати отримувачів у заданому); — сугестивність (чи пробуджує підтекст повідомлення сприятливі для товару асоціації?); — позитивний інтерес (чи викликає повідомлення інтерес, достатній для отримання потрібної мети — купівлі товару, голосування за потрібний об’єкт?). Прикінцеві тестування вивчають такі характеристики повідомлення: — пригадуваність; — популярність; — упізнаваність; — іміджеві харакеристики. Прикінцеві тестування бувають двох типів: проміжні виміри (визначають пізнавальні й емоційні реакції отримувачів) і прямі виміри (визначають поведінкову реакцію: купив — не купив, проголосував «за» чи «проти»). Проміжні виміри встановлюють якість повідомлення, а прямі — ступінь досягнення цілі. Впливовість часто досліджують на двох групах — контрольній та експериментальній: — експеримент ведуть послідовно (спершу в повідомленні не дають досліджувану рекламу [контрольна група], а потім дають [експериментальна група]); — експеримент ведуть паралельно (в одному регіоні повідомлення дають без реклами [контрольна група], а в другому — з рекламою [експериментальна група]).
3. Проведення теоретичного опрацювання отриманих експериментальних результатів. Див. методи теоретичного дослідження. Використовують такі наукові апарати: — мовознавчі; — літературознавчі; — теорії інформації; — лінійного та динамічного програмування; — теорії масового обслуговування; — інші. Для підвищення надійності отриманих результатів проводять додаткові експериментальні дослідження при інших значеннях незалежних змінних.
4. Висунення попередніх висновків: — перевірка правильності висунутих гіпотез (на основі їх зіставлення з емпіричними даними; за потребою — повернення до п. 3); — висунення попередніх рекомендацій.
При зіставленні гіпотез з екпериментальними даними можливі такі варіанти: — збігання гіпотези з екпериментальними даними; проводять підтверджуючі емпіричні дослідження; — гіпотеза частково збігається з емпіричними даними, а частково суперечить їй; підкоректовують гіпотезу; для підтвердження нової гіпотези проводять коректуючі емпіричні дослідження; — гіпотеза суперечить емпіричним даним; гіпотезу відкидають і висовують нову; нову гіпотезу перевіряють на відповідність емпіричним даним. На цій стадії можливе публікування тез з прогностичними результатами.
4. Завершальна стадія науково-дослідного процесу (оформлення та апробація результатів)
Виконують такі роботи: 1. Узагальнення результатів дослідження: — зіставлення отриманих результатів з науковою парадигмою; — завершальне формулювання гіпотези і рекомендацій; — колективне обговорення результатів (на семінарах, конференціях тощо); — корегування гіпотез і рекомендацій за результатами обговроення. 2. Оформлення та апробація результатів дослідження — написання звіту по НДР; — написання, рецензування й публікування тез; — написання, рецензування й публікування статтей; — написання, рецензування й публікування дисертацій; — написання, рецензування й публікування монографій. 3. Дослідне впровадження у виробництво чи суспільну практику.
5. Впроваджувальна стадія науково-дослідного процесу (дослідно-конструкторські роботи і впровадження)
Впровадження визначає ступінь впровадження НДР і ДКР у практику. Формив провадження можуть бути різними: — для теоретичних та історичних робіт — використання в навчальному процесі; — технологічний процес; — виготовлення обладнання, пристроїв, машин за наявними зразками з НДР і ДКР; — Факт впровадження фіксується в актах, які укладають спеціально створені комісії. Два етапи впровадження: — дослідно-виробниче складається з трьох етапів: підготовка до впровадження, власне впровадження, завершення впровадження (необхідна участь дослідника); — серійне впровадження. Тривалість виготовлення визначається часом «морального» застарівання. На кожне впровадження у виробництво припадає (за даними вчених США): — патентів (авторських свідоцтв) — 8; — технічно реалізованих рішень — 98; — ідей, з яких формується гіпотеза, — 540.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|