Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 5. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ефективність науково-дослідного процесу

Наука — найефективніша сфера капіталовкладень. Так, на вкладену 1 грн. отримується прибуток у 3-8 грн.

Види ефективності:

— економічна ефективність;

— зміцнення обороноздатності країни;

— соціально-економічна ефективність (ліквідація важкої праці, поліпшення санітарно-гігієнічних норм);

— престиж науки тощо.

За останні 40-50 років кількість нових знань збільшилася в 2-3 рази, кількість науково-технічних публікацій — у 8-10 разів, обсяг капіталовкладень у науку — більше ніж у 100 разів.

В Україні час між капіталовкладеннями в науку й віддачею від неї становить 9 років. Це — надто великий термін.

На ці темпи впливають терміни перебування публікацій в редакціях періодичних видань. В Україні ці терміни в 2 рази більші, ніж у країнах Заходу.

У науці прилади зношуються і застарівають за 4-5 років. Тому необхідне їх оновлення кожні 2-3 роки.

Критерії оцінки ефективності наукового працівника:

— сумарна кількість наукових праць;

— їх обсяг у друкованих аркушах;

— кількість монографій, підручників, навчальних посібників;

— цитування.

Коефіцієнт економічної ефективності (К) НДР:

К = Е / В,

де Е — сума реального економічного ефекту від упровадження результатів НДР за рік, тис. грн. (вираховують через рік після впровадження НДР у виробництво);

В — загальна сума витрат на НДР за рік, тис. грн.

1. Методика готування й оформлення науково-технічної документації та публікацій

2. Науковий звіт

3. Доповідь, тези, стаття

4. Монографія, дисертація

5. Патенти, винаходи, раціоналізаторські пропозиції

6. Інші види публікацій та науково-технічних документів

1. Методика готування й оформлення науково-технічної документації та публікацій

1. Укласти розгорнутий план НТД чи публікації (на комп’ютері).

2. Згрупувати і вписати під відповідним рубриками дані з матеріалів НДР (огляд літератури, таблиці з журналів реєстрації емпіричних даних, рисунки, висновки, формули тощо).

3. Додати посилання на інших авторів, вказати збігання результатів та наявні суперечності.

4. Написати чорновик НТД чи публікації.

5. Провести літературне опрацювання матеріалу.

6. Якщо є можливість, дати НТД чи публікації «відлежатися» кілька місяців, після чого надрукувати 3-5 примірників і дати їх прочитати науковцям-експертам та потенційним рецензентам.

7. Отримати зауваження екпертів і рецензентів, оцінити їх, внести в НТД чи публікацію необхідні виправлення.

8. Оформити чистовий варіант статті. Доповісти по ній на засіданні відділу, кафедрі, отримати рекомендацію до публікування з вказівкою, що матеріал не містить даних, які можуть служити об’єктом винаходу, та не містить даних, які не підлягають оприлюдненню, тобто не належать до державної таємниці.

9. Подати матеріал і витяг з протоколу до експертної комісії організації й отримати акт експертизи встановленої форми (крім матеріалів гуманітарної сфери).

10. Для публікацій — надіслати у видавництво чи видавничу організацію: публікацію, акт експертизи, авторські довідки, супровідний лист.

11. Отримати з видавництва чи видавничої організації рецензії на публікацію. Врахувати зауваження рецензентів і редактора. Повернути публікацію.

12. Отримавши публікацію, повідомити про неї колегам (авторські відтиски). Зберегти публікацію у власному архіві.

2. Науковий звіт

ДСТУ 3008-95 «Документація в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»

Звіт повинен містити:

— титульний аркуш;

— список виконавців;

— реферат;

— зміст;

— перелік умовних позначень, смволів, одиниць, скорочень, термінів;

— передмову;

— основну частину;

— перелік посилань;

— додатки.

Реферат до звіту:

— об’єкт НДР чи ДКР;

— мета роботи;

— методи дослідження та апаратура;

— результати та їх новизна;

— основні показники отриманих результатів (конструктивні, технологічні, експлуатаційні);

— ступінь упровадження4

— взаємозв’язок з іншими роботами;

— рекомендації щодо використання результатів;

— галузь застосування;

— економічна ефективність;

— значущість роботи й висновки;

— прогнозні припущення;

— обсяг звіту, кількість розділів, ілюстрацій, таблиць, джерел, додатків;

— ключові слова (до 15).

Будова вступу звіту:

— оцінка сучасного стану проблеми (що відомо, що невідомо, провідні організації та вчені);

— існуючі тенденції розв’язання проблеми;

— актуальність роботи (НДР чи ДКР);

— мета роботи й галузь застосування;

— зв’язок з іншими роботами.

3. Доповідь, тези, стаття

Доповідь (наукова) — документ, у якому викладається сутність виконаної НДР, даються висновки та пропозиції. Доповідь не призначається для опублікування.

Рекомендований обсяг доповіді — до 4 с. (до 10 хв. виступу). Доповідь слід супроводжувати плакатами, демонстраціями (нп: презентації PowerPoint), індивідуальним роздатковим матеріалом. Це економить до 20-30% матеріалу доповіді.

Тези — коротка стаття, в якій сформульовано основні ідеї, положення наукової доповіді чи повідомлення або іншої наукової праці. Обсяг — до 2-3 с.

Збірники тез доповідей публікують, як правило, до початку конференцій, семінарів тощо.

Посилання на літературні джерела в тезах, як правило, не використовують.

Виклад тексту — реферативний.

Тези й виголошені на їх основі усні доповіді є методом апробації результатів НДР.

Стаття (наукова) — твір (результат НДР), який аналітично розглядає певну тему (ідею, питання), містить синтезовані на основі цього аналізу висновки і призначений для періодичного, продовжуваного видання чи збірника. Обсяг статті — 10-20 с.

Стаття (згідно вимог ВАК) повинна містити такі копмоненти:

— вступ:

— постановку проблеми в загальному вигляді;

— її зв’язок з іншими науковими проблемами;

— аналіз публікацій, пов’язаних з розв’язанням цієї проблеми;

— виділення тієї частини проблеми, якій присвячено цю статтю;

— мета й завдання дослідження.

— основна частина статті з повним обгрунтуванням отриманих результатів;

— висновки дослідження;

— перспективи дослідження.

4. Монографія, дисертація

Монографії — наукоий твір у формі книги чи брошури, який містить повне й багатостороннє дослідження певної проблеми чи теми й належить одному чи кільком авторам.

Монографія повинна містити:

— титул;

— зворот титула;

— зміст;

— перелік скорочень;

— вступ;

— основна частина;

— висновки;

— апарат видання;

— вихідні відомості.

Дисертація:

— титул;

— зміст;

— перелік скорочень;

— вступ:

Актуальність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Об’єктом дослідження взято

Предметом дослідження є

Мета дослідження полягає у

Завдання дослідження, що ведуть до досягнення вказаної вище мети, було сформульовано такі:

Методами дослідження, що використано в нашій роботі, є такі:

Положення, що виносяться на захист:

Ступінь новизни положень, що виносяться на захист:

Практичне впровадження результатів дослідження.

Особистий внесок здобувача.

Апробація результатів дисертації.

Публікації:

Структура роботи.

— основна частина (3-5 розділів, як правило 4):

огляд літератури, вибір напрямів дослідження й висунення попередніх гіпотез;

методи й методики проведення дослідження;

експериментальне дослідження теми;

теоретичне узагальнення отриманих результатів і визначення ефективності дослідження;

— висновки;

Висновки, які дає підстави зробити виконане дослідження (відповідають кількості завдань)

Теоретичне значення отриманих результатів.

Практичне значення отриманих результатів.

Рекомендації щодо використання отриманих в межах цього дисертаційного дослідження результатів:

Перспективи дослідження проблем теорії редагування.

Список використаних джерел

Додатки

Автореферати дисертацій мають незначні відмінності (див. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів).

5. Патенти, винаходи, раціоналізаторські пропозиції

Патент (на винахід) — це охоронний документ, виданий на винахід.

Винахід — це корисна модель чи промисловий зразок, які є результатом творчої праці дослідника (дослідників).

Заявка на отримання патента повинна містити:

— заяву;

— опис винаходу;

опис винаходу;

клас міжнародної патентної класифікації;

галузь техніки, якої стосується винахід;

харакетристика аналогів чи прототипу винаходу (якщо є)

мету, суть та ознаки винаходу;

перелік ілюстраційного матеріалу;

приклади конкретного використання або реалізації

ефективність

— формулу винаходу;

— креслення (якщо є);

— реферат.

Відкриття — встановлення раніше невідомої раніше об’єктивно існуючої закономірності властивості чи явища матеріального світу, що вносять докорінні зміни в рівень знань суспільства.

Заявка на відкриття:

— заява про видачу диплома на відкриття;

— опис відкриття;

— матеріали, що ілюструють відкриття;

— документи, що підтверджують пріорітет відкриття;

— довідка про авторів;

— анотацію відкриття4

— висновки організацій та вчених про достовірність і значущість відкриття4

— висновок експертної комісії.

Раціоналізаторські пропозиції. Винавхід повинен мати світову новизну, а рацпропозиція — місцеву; відмінності винаходу повинні бути істотними, а рацпропозиції — будь-які відмінності; винахід повинен давати позитивний ефект, а рацпропозиція повинна бути просто корисною.

Структура заявки на рацпропозицію:

— мета удосконалення;

— зміст запропонованого рішення;

— дані про економічний ефект.

6. Інші види публікацій та науково-технічних документів

Огляд — це стаття чи монографія, в якій за певною темою дібрано низку документів, проводено критичну оцінку, систематизацію й узагальнення наявної в них інформації, а потім на цій основі створено нове повідомлення (огляд), що завершується висновками.

Огляди на основі аналізу десятків чи сотень документів готують фахівці з великим досвідом роботи, яких називають аналітиками. Мета оглядів — надати керівним працівникам можливість прийняти в політиці, промисловості, дипломатії, розвідці, науці оптимальне рішення.

Обсяг огляду повинен становити:

— для керівних працівників (генеральних директорів, міністрів, президентів тощо) — не більше 1 … 2 с. формату А4;

— для реципієнтів масової інформації (наприклад, для читачів газетних видань), — як правило, не більше однієї газетної сторінки;

— для науковців — не обмежують (огляду може бути присвячена навіть ціла книга)[8].

Реферат (види):

— навчальний (різновид — оглядовий за кількома джерелами; обсяг — без обмежень);

— інформативний (для інформаційних видань — реферативних журналів; обсяг — до 1000 знаків для статті й до 2500 знаків для книг);

— автореферат (для дисертацій; до 16 с. Для кандидатської та до 48 с. для докторської).

Рецензія — робота у формі статті, в якій критично оцінюються положення й результати виконаного дослідження.

Обов’язково повинен бути перелік зауважень. В кінці повинен бути потрібний для цього виду рецезії висновок (нп.: видати патент чи ні, видати диплом чи ні тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дослідна стадія науково-дослідного процесу	\|	Етичні норми й цінності науки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.