ІІ період. Стабілізація 1924-1933 рр.

І період. Післявоєнна нестабільність 1918-1923 рр.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКОГО ПОРЯДКУ 1918 – 1945 РР.

ЛЕКЦІЯ 7

План лекції:

1. Періодизація історії міжнародних відносин 1918-1945 рр.

2. Наслідки Першої світової війни. Підписання Версальського та інших мирних договорів.

3. Загальна характеристика Версальського порядку: його основні риси та недоліки.

4. Підписання Вашингтонського мирного договору. Загальна характеристика Вашингтонського порядку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

5. Причини краху Версальсько-Вашингтонського порядку.

1. Періодизація історії міжнародних відносин 1918-1945 рр.

Характерна боротьба за встановлення нового світового порядку (Версальський договір, Вашингтонські договори, Генуезька конференція 10 квітня-19 травня 1922 р. – головною проблемою обговорення була проблема економічних зв’язків та проблема повернення російських боргів (29 держав, крім США); Гаагзька конференція 15 червня – 20 липня 1922 р. – обговорювалися ті ж питання; Лозаннська конференція жовтень 1922 р. – липень 1923 р. - врегулювання відносин на Близькому Сході і утвердження статусу проток Босфору і Дарданелл).

Таким чином,на цих конференціях мав місце пошук шляхів між Заходом і Сходом для налагодження співробітництва. На цьому шляху були серйозні труднощі. У наступні роки упущені на цих конференціях можливості для стабільного розвитку післявоєнного світу ще більше ускладнили міжнародну обстановку.

Зростають соціальні суперечності; відбуваються революції і громадянські війни в Росії, в Угорщині, Німеччині. Виникає фашизм.

Швидке зростання світової економіки і спад революційного руху. На Лондонській конференції (16 липня – 16 серпня 1924 р.) – шляхи вирішення репараційного питання: план Дауеса, який встановив новий порядок виплат репарацій Німеччиною.

У 1929 р. під тиском Німеччини для розгляду репараційного питання був створений новий міжнародний комітет, який знову очолив громадянин США О. Юнг. Сутність плану Юнга (1929 р.)полягала в тому, що загальна сума репарацій визначалась у 114 млрд. марок.

Локарнська конференція відбулася 5-16 жовтня 1925 р. з метою політичної інтеграції Німеччини в Версальську систему та об’єднання Західної Європи. Угоди було укладено в інтересах Німеччини. Спрямовувалися вони проти СРСР.

Локарнські угоди підвели риску під пошуками розвитку світу в період стабілізації. Причому багато було зроблено з урахуванням інтересів Німеччини. Захід немов би хотів забути про неприязнь до Німеччини, яка мала місце під час Першої світової війни та одразу ж після її закінчення. Враження європейської громадськості від результатів Локарнської конференції було таким сильним, що міністри закордонних справ Англії, Франції та Німеччини Остін Чемберлен, Арістид Бріан і Густав Штреземан були відзначені Нобелівськими преміями «за миротворчу діяльність».

27 серпня 1928 р. було підписано Пакт Бріана-Келлога про колективне проголошення державами «права на мир» та відмови від війни як інструменту державної політики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тактова частота	\|	ІІІ період. Назрівання Другої Світової війни 1933-1939 рр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.