Як слухати й записувати лекції

Практичне заняття №1.

МАТЕРІАЛИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Організація навчальної та науково-дослідної роботи студентів

Незаписана думка – загублений скарб.

Д.І.Менделєєв

Учитися треба все життя, а бути учнем - якнайменше.

М.В.Ввєденський

Слово "лекція" походить від латинського "lectio" - читання. Професори в середньовічних університетах Європи читали своїм студентам тексти священного писання й творів Аристотеля. Лекції читалися "мертвою" латинською мовою.

Пізніше у країнах Європи починається формування систем національної освіти.

Знання зараз коштують дуже дорого. Якби Ви вчилися, наприклад, у Сорбонському університеті у Парижі, Вам довелося б платити за користування бібліотекою, за кожен лекційний курс, за кожну лабораторну роботу, за кожен іспит (і відповідно за його перездачу).

У своїх взаєминах з викладачами виходите з того, що кожна лекція, кожне практичне заняття - це зроблений Вам найцінніший подарунок. Намагайтеся підкреслити це розуміння й свою подяку дружним вітанням лектора на початку заняття, та абсолютною тишею в аудиторії у продовж лекції. Цілком недопустимо, щоб разом з Вашим вітанням лектора зустрічали брудна дошка й відсутність крейди. Психологічний контакт із викладачем має велике значення. Ніколи не соромтеся задавати питання. Намагайтеся займати місце ближче до дошки.

Що робити, якщо з якихось причин Ви спізнилися на лекцію, (наприклад, транспортна пробка, проспали, і т.д.)? - Входить в аудиторію, відважте уклін лекторові й, намагаючись не привертати увагу аудиторії, включайтеся в роботу. Не демонструйте свою вихованість гучними вітаннями й запитуванням у лектора дозволу зробити йому честь своєю присутністю. Ціна пропуску лекцій дуже велика, особливо на перших двох курсах (через високу щільність принципово нової для Вас інформації).

Інколи лекції здаються досить сумними й навіть непотрібними Вам як майбутньому фахівцю. Таке відношення є цілком неправомірним. Одною з основних аксіом для студента у його навчальному процесі має бути твердження, що зайвих знань не буває і все про що розповідалось на лекціях у житті рано чи пізно знадобиться.

Умінням слухати й конспектувати лекції опановуйте якнайшвидше. Насамперед необхідно засвоїти основний фізіологічний закон сприйняття інформації - закон "криз уваги".

Людина в стані сприймати усну інформацію певними дозами (квантами). Тривалість першої дози становить 10-15 хвилин. Після цього наступає легке гальмування - мозку потрібний відпочинок на одну-дві хвилин. Це перша "криза уваги", під час якої Ви повністю відключаєтеся від викладача й перестаєте сприймати все, що він говорить. Тривалість сприйняття другої дози інформації приблизно така ж або ледве менше (є індивідуальні розходження). Потім настає друга "криза уваги", що вимагає перепочинку. Третя й остання "криза уваги" настає після другої за 8-10 хвилин, після чого настає глибоке гальмування (сон).

Якщо десь у середині лекції Ви раптом починаєте заглядати за горобцями за вікном або розглядати гарних дівчат (їх у нас чомусь більше, ніж у Сорбоні), то це означає, що у Вас "криза уваги". Досвідчені викладачі враховують цей закон при побудові своїх лекцій, непомітно дають студентам короткі перепочинки з повторним роз'ясненням уже викладеного матеріалу (надлишкова інформація підвищує зрозумілість і дозволяє не втратити нитку міркувань), анекдотом з життя великих учених, професійно повчальним епізодом з особистої біографії, і т.д. Втративши нитку лекції, не соромтеся перервати викладачапитанням або проханням: "Вибачите, я перестав Вас розуміти. Будь ласка, пояснить ще раз". І лектор, і товариші будуть тільки вдячні Вам за цей подвиг. Але подвиги не повинні ставати нормою. Якщо лектор молодий, недосвідчений, і не читав цього посібника, роз'ясните йому закон "криз уваги" (після лекції).

Головна різниця між Вами й лектором - у запасі знань і життєвого досвіду. Ніколи не вважайте себе розумово неповноцінним: Ви можете бути розумнішими й талановитішими за свого лектора й Учителя. Недарма говориться: "Учитель, виховуй учня, щоб було в кого потім учитися". Прагнення до знань - справа свята. І якщо Ваша допитливість і скрупульозність раптом зустрінуть із боку лектора не радість і задоволення, а зневагу, Ваша цілеспрямованість швидко вилікує його від цієї недуги. "Ті, у кого ми вчимося, правильно називаються нашими вчителями, але не всякий, хто нас учить, заслуговує цього імені" (В.Ґете).

Записати лекцію - дуже непросто. Даремно (і не треба) писати всі підряд, навіть якщо Ви володієте стенографією. Можна, звичайно, скористатися диктофоном (краще покласти його прямо на кафедру або стіл викладача). Це завжди корисно, іноді просто необхідно (наприклад, якщо Ви виручаєте відсутнього на лекції захворілого товариша), але конспекту не замінить. Тому застосовуйте систему умовних позначок і скорочень (абревіатур). Не поспішайте слідом за лектором, а намагайтеся фіксувати відразу значеннєві блоки. Не соромтеся прямо запитати: "Як краще сформулювати для запису те, що Ви зараз сказали?".

Однак й не перегинайте палицю, проявляючи на лекції надмірну активність. Звичайно, для викладача є втішним Ваш інтерес до розглядуваного матеріалу, але це не означає, що лектора потрібно «засипати запитаннями». Останні, якщо вони для Вас дійсно важливі, мають бути розумними і чітко сформульованими, для того щоб людина одразу зрозуміла про що йдеться.

Записи лекцій (так само, як і конспекти досліджуваних книг або статей) треба робити тільки на одній стороні аркуша, що дасть можливість доповнювати написане з інших джерел та власними думками.

Основи науки треба засвоїти так, щоб уже ніяким гіпнозом їх не можна було з Вас витравити. У кожній галузі науки є розділи, які фахівець має право забути хіба тільки в труні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етичні норми і цінності науки	\|	Оформлення звіту з НДР, курсового або дипломного проекту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.