Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Кредитна система і банки

Існування економіки і зростання її ефективності неможливі без кредитної системи.

Кредитна система — це, з одного боку, сукупність форм івидів кредиту, в яких реалізуються кредитні відносини, а з іншого — система фінансових посередників, що діють на кредитному ринку.

Отже, кредитна система включає два основних аспекти:

1) функціональний аспект,який дозволяє розглядати кредитну сис-тему сукупністю кредитних відносин, форм і методів кредитуван-ня;

2) структурний аспект,який дає змогу бачити в кредитній системі сукупність кредитно-фінансових установ, що акумулюють вільні грошові засоби кредитного ринку і надають їх в позику.

Головним структурним елементом кредитної системи є банки,хоча банківська система є лише частиною кредитної.

Сучасна кредитна системавключає такі основні елементи:

> центральний (емісійний) банк;

> банківську систему,яка представлена комерційними, інвестиційними і спеціальними банками;

> страховий сектор(страхові компанії і пенсійні фонди);

> спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи(фінансові компанії, інвестиційні фонди, кредитні спілки, благодійні фонди і таке інше).

Центральний банк володіє монопольним правом емісії банкнот, здійснює грошово-кредитну політику в інтересах національної економіки і регулює кредитну систему.

Центральний банк — один з найважливіших інструментів державного регулювання економіки і сполучає функції банку і органу державного управління. Основним завданням центрального банку є грошово-кредитна і валютна стабілізація національної економіки.

Центральний банквиконує такі основні функції:

• здійснює емісію (випуск в обіг) готівкових грошей;

• регулює кредитну емісію (випуск в обіг безготівкових грошей);

• регулює валютні відносини;

• кредитує уряд країни і банківську систему;

• зберігає і регулює золоті і валютні запаси країни;

• здійснює банківський нагляд за установами кредитної системи і регулює їх діяльність;

• проводить грошово-кредитну політику.

Виходячи із форми власності, центральні банки можуть бути акціонерними (США), державно-приватними (Швейцарія, Бельгія, Японія), державними (Німеччина, Франція, Велика Британія, Україна, Росія). В Україні центральним банком є Національний банк України.

Банківська системавключає комерційні, інвестиційні і спеціальні банки.

Комерційні банки — кредитні установи, призначені для залучення грошових засобів та надання їх в кредит на засадах поверненості, строковості, гарантованості і платності.

Основне призначення комерційних банків— посередництво в переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців. Головна мета їх діяльності — одержання прибутку(тому їх й називають "комерційними"). Ці банки концентрують більшу частину ресурсів кредитного ринку і є основною ланкою кредитної системи.

Комерційні банкимають універсальний характер, вони здійснюють банківські операції в найширшому діапазоні:

• концентрують тимчасово вільні грошові засоби, перетворюючи їх в позичковий капітал;

• надають кредити фірмам, підприємствам і організаціям;

• здійснюють посередництво в грошових розрахунках і платежах;

• здійснюють кредитну емісію (випускають в обіг безготівкові гроші);

• здійснюють операції з цінними паперами і товарними документами;

• надають консультаційні послуги (консалтинг).

Як правило, всі комерційні банки знаходяться в акціонерній формі власності (є корпораціями відкритого чи закритого типу).

В основі діяльності комерційних банків знаходяться такі принципи:

1) діяльність в межах наявних реальних грошових ресурсів;

2) повна економічна самостійність і відповідальність за результати діяльності;

3) побудова стосунків з клієнтами на комерційних засадах;

4) регулювання діяльністю банку здійснюється економічними, а не адміністративними (командними) методами.

Інвестиційні банкизосереджують свою діяльність насамперед на довгостроковому кредитуванні.

В кредитній системі ринкової економіки діє велика кількість спеціальних банків.

Спеціальні банкиобслуговують визначені сфери чи галузі економіки або виконують обмежені банківські операції.

До спеціальних банків відносять:

> будівельні банки (обслуговують всі галузі виробництва, окрім сільськогоподарського, надаючи довгострокові кредити);

> аграрні банки (кредитують аграрно-промисловий комплекс);

> іпотечні банки (надають кредити під заставу нерухомого майна — будинків, споруд, підприємств, землі);

> ощадні банки (обслуговують домашні господарства і окремих осіб).

Банківська справа— специфічна форма підприємництва, яка

передбачає залучення тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх в позичковий капітал з метою одержання доходу в вигляді процента.

Усі банківські операції поділяються на три групи:

1) пасивні операції (по залученню коштів);

2) активні операції (по розміщенню залучених коштів);

3) комісійно-посередницькі операції (виконання розрахунків і здійснення платежів за дорученням клієнтів за винагороду).

Комісійно-посередницькі операції включають інкасові (одержання грошей за документами), трастові (операції з цінними паперами клієнтів) і перевідні(переведення коштів з рахунку на рахунок чи з банку в банк) операції.

Основним видом банківської діяльності є кредитування,якездійснюється на таких засадах:

> строковість(надання кредиту на певний строк);

> поверненість(обов'язкове повернення кредиту);

> платність(обов'язкове одержання процента за кредит);

> гарантованість(забезпечення позики певними гарантіями іншого банку чи установи або заставою майном).

Кредитування здійснюється готівкою чи безготівковими засобами на основі поточних і строкових (термінових) банківських рахунків.

Основним джерелом доходу банків є позичковий процент,а також комісійні за комісійно-посередницькі операції і надання послуг. Варто зауважити, що за здійснення активних операцій (розміщення грошових коштів - кредитування, купівля цінних паперів тощо), банк стягує процент з клієнтів, а по пасивних операціях (залучення коштів - відкриття рахунків, продаж цінних паперів тощо) сам сплачує процент. Отже, банк одержує прибуток тільки тоді, коли процент по кредитах перевищуватиме процент по вкладах. Ця різниця й пояснює перетворення позичкового процента в банківський прибуток.

Потрібно врахувати, що власний капітал комерційного чи спеціального банку (статутний капітал) складає мізерну частину (кілька відсотків) від усіх залучених ним коштів. Тому сумарний дохід забезпечує високу доходність банківської справи.

Страховий сектор кредитної системи(страхові товариства і пенсійні фонди) акумулює грошові засоби через страхові внески і здійснює їх кредитування.

Небанківські кредитні установи(інвестиційні і благодійні фонди, фінансові компанії і кредитні спілки) виконують лише окремі кредитно-банківські операції (здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, касове обслуговування підприємств і громадян, операції з іноземними валютами, надання банківських гарантій, операції з дорогоцінними металами тощо).

Через кредитно-банківську системувідбувається рух грошової маси, яка використовується не тільки на кредитному ринку, але й в усіх інших сферах економіки.

Банки — це "грошове серце" ринкової економіки!

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Банківський кредит надається грошовим капіталом	\|	Сутність народонаселення та особливості його зростання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.