МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Система методичних принципів психологічного тренінгу
Психологічний тренінг як метод практичної психології є формою групової психологічної роботи. Тому його теоретико - методологічну та процедурно - методичну основу складає система принципів психологічної роботи з колективом ( для тренера) і в колективі ( для учасників). Зазначена система включає в себе ряд загальних методичних принципів, що визначають психотренінг як самостійний метод психологічного моделювання та практичної психології, і ряд специфічних вимог, що визначають особливості реалізації загальних принципів ведення тренінгу в залежності від його призначення і на стиля ведення. Загально-методична сторона психотренінгу зумовлена його роллю активного методу навчання із широким спектром психокорекційних ефектів. Ця роль тренінгу характеризується п'ятьма основними ознаками цього методу: 1 ) підвищена активність учасників; 2 ) ігровий характер; 3) навчальна спрямованість; 4) систематична рефлексія; 5 ) групова форма проведення. Перераховані ознаки одночасно є і стратегічними принципами організації та проведення психологічного тренінгу, кожен з яких розкривається через комплексу принципів тактичного та оперативного рівнів. Отже, у впорядкованому вигляді перелік основних методичних принципів психологічного тренінгу: 1 . Принцип активності: а ) принцип персоніфікації і принцип « Я»; б) принцип рівності; в ) дослідницький принцип. 2. Принцип ігрового моделювання: а ) принцип партнерства; б) принцип « Тут і тепер». 3 . Принцип навчання: а ) принцип новизни; б) принцип «Не нашкодь!»; в) принцип зворотного зв'язку. 4. Принцип систематичної рефлексії: а ) принцип зворотного зв'язку; б) принцип описовості; в) принцип конкретності; г) принцип конструктивності; д) принцип актуальності ( неотсроченності); е) принцип релевантності; ж) принцип довіри; з) принцип конфіденційності; і) принцип експлікації почуттів; к) принцип оптимізації пізнавальних процесів. 5 . Принцип групової форми: а ) усі попередні принципи; б) принципи обліку та управління груповою динамікою; в) принцип добровільності; г) принцип інформованості; д) принцип діагностики. Реалізація всіх перерахованих принципів тренінгової роботи має свої особливості залежно від концептуальних основ розробників та виконавців конкретних видів тренінгів [ 150 , с. 132-137 ]). 1.) Так, загальний принцип активності, згадуваний усіма авторами, передбачає інтенсивну участь у тренінговому процесі всіх його учасників. З цього положення слідують принципи «персоніфікаціі», «рівності» і «дослідження». Принцип персоніфікації полягає, з одного боку, обов’язкового виконання кожним учасником певних дій і винесення певних суджень і думок, а з іншого боку - в забороні на знеособленість своїх міркувань, тобто обов'язковому їх віднесення до конкретних людей: до себе або колег. Принцип рівності включає також дві складові: по-перше, вимога однакової частоти та інтенсивності дій і висловлювання для всіх учасників. По-друге, рівний розподіл відповідальності за хід і результати тренінгу між усіма членами групи. Причому відповідальність всі несуть як за свої персональні дії і вчинки, так і за групу в цілому. Дослідницький принцип зумовлює вимогу самостійного і творчого підходу кожного і всіх разом до пошуку і напрвцювання спільних рішень. Група повинна сама, намагаючись не вдаватися до допомоги та підказок ведучого, визначати «свою долю».
2. Ігровий характер тренінгу. Відповідно до цього принципу у тренінгах імітуються реальні життєві ситуації, демонструють позитивні та негативні форми поведінки. Останні в умовах гри не ведуть до катастрофічних для учасників наслідків, але дають досвід відповідних переживань і навички виходу з кризи, спровокованих такою поведінкою. Принцип партнерства спонукає і навіть примушує кожного учасника до поваги особистості, її думок, позицій і тим самим до визнання рівності в системі суб'єкт - суб'єктних відносин. Принцип «Тут і тепер» полягає в концентрації уваги учасників тренінгу на собі і своїх партнерах і на подіях, що відбуваються у даний момент в групі. Відволікання за межі групи, розмови на теми, сторонні по відношенню до поточного життя групи, не допускаються і присікаються (як тренером , так і членами групи ). Такий підхід дозволяє інтенсифікувати групові процси і групову динаміку, раціональніше розпорядитися часом, загострити переживання учасників і в підсумку підвищити психокорекційний ефект.
3. Навчальна спрямованість тренінгу Навчальна спрямованість тренінгів виявляється в передачі і засвоєнні нових знань, умінь і навичок. Джерелами цього комплексу ЗУН виступають: спеціаліст, який проводить тренінг, партнери по спілкуванню і тренінгові ситуації. Але тут ще раз треба наголосити, що учасники не "отримують» цей комплекс, а самі «набувають» його в силу своєї активності. Принцип новизни, що передбачає використання різноманітних завдань та вправ, програвання різних ролей, потрапляння в неординарні ситуації і т. п. Ці заходи стимулюють пізнавальний інтерес, підтримують в учасників необхідний емоційний тонус, перешкоджають розвитку монотонії і втоми, сприяють прояву активності. Принцип «Не нашкодь!» Неприпустимо нанести прямо або побічно збиток психічному, фізичному чи моральному здоров'ю клієнта. Принцип об'єктивізації поведінки, або принцип зворотного зв'язку, що є наслідком не тільки навчання учасників, а й вимогає систематичної рефлексії. У психології та фізіології принцип зворотного зв'язку блискуче представлений в роботах П. К. Анохіна [ 9 ] і Н. А. Бернштейна [ 19 ] . Отримана від зворотного зв'язку учасниками тренінгу інформація дозволяє кожному з них коригувати свою поведінку і стосунки в групі у відповідності з цілями і завданнями тренінгу ( групи, кожного співучасника ). Джерелами такої інформації виступають товариші по групі , тренер , аудіо -та відеозаписи. Проте інформація про себе, одержувана з вуст інших учасників, має вирішальне значення в усвідомленні власних достоїнств і недоліків, успіхів і промахів. Емоційність фону і раціональність доводів при передачі та отриманні цієї інформації - ось головні важелі її ефективності. Що стосується тренера , то його вага в цьому компоненті тренінгу зазвичай значно нижче , ніж в учасників.
4. Систематичність рефлексії. Принцип описовості висловлювань передбачає їх констатуючий характер, що виключає повчальність, а тим більше глузування або іронію. Звичайно, повністю зняти позначення своїх позицій і думок з приводу дій своїх колег неможливо але відмовитися від категоричності суджень, від застосування альтернативних оцінок типу «хороший -поганий» даний принцип змушує. Описовість поєднується з вимогами конкретності та конструктивності зворотного зв'язку. Принцип конкретності полягає у віднесенні висловлювань до окремих епізодів тренінгу, до окремих дій учасників, а не до їх цілісного поведінки, тим більше поза рамками тренінгу. Таким чином, цей принцип не допускає ніяких узагальнень, ніякого абстрагування від конкретних ситуацій і окремих поведінкових актів. Принцип конструктивності диктує зосередження уваги на тих моментах поводження і властивостях учасників, які можливо піддати змінам. Безглуздо обговорювати незмінювані або важкозмінюванні з боку учасників (наприклад, темпераментні особливості, анатомо-конституціональні дані. У сукупності три останніх принципу зворотного зв'язку застерігають учасників від поспішних висновків і висновків щодо своїх товаришів, що підвищує психологічну пластичність групи і в підсумку розширює коррекційні можливості групової роботи. Принцип актуальності (неотсроченності). Суть цього принципу полягає у своєчасності інформації. Судження й думки , висловлені в групі, не повинні бути далеко відставлені в часі від подій, до яких вони належать. Принцип релевантності. Релевантність тут розуміється в двох сенсах. По-перше, як відповідність заявленного ведучим - запитам учасників. По-друге, повідомлення повинно і за змістом, і за формою сприяти задоволенню і тієї й іншої сторони. Крім того, слід пам'ятати, що по ходу тренінгу сторони можуть мінятися місцями. Принцип довіри і щирості, що запрошує всіх учасників до відвертості, відкритості. Дотримання цього принципу, по-перше, є вирішальною умовою для створення сприятливої атмосфери спілкування, почуття психологічного комфорту і задоволення процедурою тренінгу. А по-друге, внаслідок позитивного психологічного клімату в групі і розкутості учасників, з'являється можливість глибшого проникнення в їх внутрішній світ, відповідно, і більш суттєвих, корисних змін у психіці та поведінці. Кожен встановлює для себе сам ці межі. Довірительні відносини між членами групи, підкріплені їх угодою про конфіденційність. Принцип експлікації почуттів. Він обумовлює необхідність опису ( а нерідко і тлумачення ) своїх і чужих переживань і відносин через зворотній зв'язок. Як пише К. Рудестам , «увага до поточних переживань і залученість в них - це паливо, що підтримує бурління в групі » [ 143 , с. 63 ] . Тому, заручившись взаємодовірою і тактовністю, люди охоче йдуть на аналіз своїх почуттів , що благотворно позначається на особистості і групі. Принцип оптимізаціі пізнавальних процесів. Тут передбачається , що в умовах партнерського спілкування, стимулюючого активність і рефлексію людей, загострюються їхні пізнавальні можливості (від почуттів до мислення) і створюються передумови для вдосконалення цих можливостей. Таким чином, останні два принципи відображають одночасно і умови, і результат ефективного тренінгу, в якому актуалізуються і розвиваються інтелектуальна і емоційна чуйність і прозорливість .
5. Групова форма проведення. Це положення є об'єднуючим і втілює в собі велику частину попередніх вимог до методики проведення тренінгу. Наявність у групі взаємовпливів ( горизонтальних зв'язків) надає і підвищену активність, і взаємне навчання , і рефлексію. Обов'язковість цих принципів при роботі з групою обумовлена закономірностями життєдіяльності малих груп, специфічним представником яких виступають тренінгові групи. Для більш чіткого уявлення про принцип групової форми тренінгу необхідно «розшифрувати » його через звернення до теорії малих груп . Будь-яка мала група має ряд спільних характеристик, через які її, власне, і можна описати і вивчити. Знання цих характеристик дає можливість грамотно використовувати групу в психокорекційних цілях. На жаль, усталеною класифікації цих параметрів групи поки в науці не розроблено. Ми дотримуємося більш структурованої системи групових характеристик, що включає наступні блоки: 1. Організаційні характеристики: склад, розмір, цілі, функції групи в цілому та її окремих членів, емоційна структура ( система міжособистісних відносин). 2. Динамічні характеристики : різні групові процеси, які супроводжують появу, формування, розвиток і розпад групи. 3. Індивідуальні характеристики: статус і роль особистостей в групі. 4. Нормативні характеристики: система цінностей , норм поведінки і санкцій в групі. Принцип добровільності визначає свободу ухвалення людиною рішення про участь у тренінгу і про відмову від участі на будь-якому його етапі. Прийняття подібних рішень передбачає поінформованість Людини про цілі, процедури та очікувані результати тренінгу, що скріплений в принципі інформованості. Відповідну інф. потенційний або діючий учасник може отримати від ведучого або від організації, що здійснює подібні послуги. Принцип діагностики передбачає, по-перше, психологічну діагностику перед укомплектуванням групи для уникнення включення до неї осіб з протипоказаннями до даного виду тренінгу і , по-друге, поточне постійне відстеження стану групи в цілому і кожного її учасника з метою своєчасного прийняття заходів з ліквідації небажаного розвитку подій і попередження психотравмуючих ситуацій. Здійснення діагностики - пріритет ведучого. Попередня діагностика проводиться з допомогою співбесіди, спостереження, тестування, опитування. Поточна діагностика виконується переважно через спостереження . Читайте також:
|
||||||||
|