Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Оцінку ефективності використання основних засобів здійснюють

за такими основними показниками :

а) фондовіддача основних засобів, яку розраховують як відношення обсягу виготовленої продукції за звітній період до середньої вартості основних засобів за цей же період ;

б) рентабельність основних засобів, що обчислюється ( у відсотках ) діленням прибутку підприємства за звітній період на середню вартість основних засобів за цей же період .

G Зверніть увагу:

Ефективність функціонування підприємства забезпечується при високому рівні оновлення основних засобів, підвищенні коефіцієнта їх придатності зростанні показників фондовіддачі та рентабельності основних засобів і зниженні показника фондомісткості виробництва .

Інформація

4.Відтворення необоротних активів відбувається внаслідок інвестиційної діяльності підприємства .

1Визначення:

Інвестиції– це грошові, майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, а також в об’єкти інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту .

Інформація

Інвестиції можуть здійснюватися у формі :

,грошових коштів та їх еквівалентів ;

,майна ;

,майнових прав, що випливають з авторського права, ноу-хау , досвіду та інших інвестиційних цінностей, право користування землею, іншими природними ресурсами тощо .

G Зверніть увагу:

За видами розрізняють інвестиції капітальні, фінансові, інтелектуальні та реінвестиції .

Капітальні ( реальні ) інвестиції – це вкладення коштів у придбання, будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої вартості, інших основних засобів та необоротних матеріальних активів, що підлягають амортизації .

Фінансові інвестиції – це придбання корпоративних прав, цінних паперів, інших фінансових інструментів які утримуються підприємством із метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора .

Інтелектуальні інвестиції – це вкладення коштів у підготовку фахівців, наукові розробки, патенти, ноу-хау, запозичення досвіду .

Реінвестиції - це здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу ( прибутку ) отриманого від інвестиційних операцій .

ÿ Теоретичні відомості

Для забезпечення відтворення основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів здійснюють капітальні (реальні ) інвестиції.

Реалізація капітальних інвестицій здійснюється шляхом нового будівництва (створення), модернізації, реконструкції, технічного переозброєння, добудови і дообладнання діючих необоротних матеріальних і нематеріальних активів.

Для визначення обсягів і джерел фінансування капітальних інвестицій фахівці фінансової служби підприємства розробляють їх бюджет.

Підприємства можуть здійснювати капітальні інвестиції двома способами:

підрядним і господарським. У разі застосування підрядногоспособу створення ( будівництва ) і монтаж обладнання об’єктів необоротних активів здійснюють спеціальні підрядні організації. За господарського способу підприємство виконує будівельно-монтажні роботи самостійно, власними силами. Господарський спосіб застосовують при зведенні і реконструкції невеликих, простих із технологічного погляду об’єктів необоротних матеріальних активів.

Порядок фінансування капітальних інвестицій залежить від способу ведення капітальних робіт. Підприємства можуть фінансувати процес відтворення необоротних активів із власних і довгостроково залучених фінансових ресурсів, а також із централізованих фінансових ресурсів.

До власних фінансових ресурсів належать: кошти засновників ( учасників ) підприємства ; фонди підприємства, створені за рахунок прибутку; резервні фонди; амортизаційний фонд; кошти від продажу власного майна; кошти від здачі власного майна в оренду.

До залучених ресурсів фінансування процесу відтворення необоротних матеріальних активів належать: довгострокові кредити банків; кошти від емісії облігацій та інших довгострокових боргових зобов’язань тощо.

До централізованих фінансових ресурсів належать: кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів; кошти державних цільових фондів; кошти міжнародних цільових фондів; кошти благодійних фондів.

G Зверніть увагу:

Важливо визначити оптимальну структуру джерел фінансування капітальних інвестицій, яка залежить від таких основних факторів: рівня оподаткування доходів підприємств; темпів зростання обсягів реалізації продукції; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; процентної політики банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; фінансової стратегії підприємства тощо. При цьому спочатку слід максимально використати власні джерела фінансування капітальних інвестицій, а після цього – визначити обсяги і способи залучення фінансових ресурсів зі сторони .

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть суть необоротних активів підприємства .

2. Охарактеризуйте класифікацію основних засобів .

3. Дайте характеристику показників стану використання необоротних активів.

4. Охарактеризуйте показники ефективності використання необоротних активів .

5. Суть і види відтворення необоротних активів .

6. Види інвестицій підприємства .

7. Методи та способи здійснення капітальних інвестицій .

Тема 6. Оборотні засоби та джерела їх формування.

Основні питання:

1. Оборотні засоби та засоби обігу .

2. Джерела формування обігових коштів підприємства .

3. Методи обґрунтування потреби підприємства в обігових коштах .

4. Показники стану та ефективності використання обігових коштів

підприємства .

&Прочитайте!

Л.-1 с. 117- 131 , Л.-2 с. 157-190

4 Повторіть

1. Обігові кошти ( оборотний капітал ) – це кошти, витрачені на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які необхідні для забезпечення на підприємстві безперервності процесу виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку .

Оборотні ( обігові ) активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи підприємства, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців із дати складання балансу підприємства .

G Зверніть увагу:

До оборотних активів підприємства належать: запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів; залишки незавершеного виробництва; запаси готової продукції; поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; витрати майбутніх періодів інші види оборотних активів.

Оборотні активи використовуються в основній операційній, іншій звичайній та надзвичайній діяльності суб’єктів господарювання.

Обігові кошти підприємства класифікують за такими основними ознаками :

а) за джерелами формування :

- власні обігові кошти

- залучені обігові кошти

б) за участю в процесі виробництва і реалізації продукції :

- оборотні фонди

- фонди обігу

в) за способом обґрунтування потреби :

- нормовані обігові кошти

- ненормовані обігові кошти ( грошові кошти та їх еквіваленти,

дебіторська заборгованість тощо ).

ÿ Теоретичні відомості

2. Формування обігових коштів підприємства має ґрунтуватися на таких основних принципах: самостійне розпорядження своїми обіговими коштами; визначення оптимальної потреби обігових коштів через їх нормування; використання раціональних джерел фінансування обігових коштів; контроль і аналіз ефективності використання обігових коштів для прискорення їх обертання.

Підприємства формують обігові кошти за рахунок власних і залучених фінансових ресурсів. До власних джерел фінансування обігових коштівналежать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, цільові фонди, нерозподілений прибуток, сталі пасиви тощо .

Сталі пасиви – це залучені підприємством кошти, що формально йому не належать, але за прийнятого системою розрахунків постійно перебувають у розпорядженні підприємства. До сталих пасивів належать перехідна заборгованість із заробітної плати, відрахувань у страхові фонди, до бюджету

( у межах встановлених термінів їх сплати ), забезпечення майбутніх витрат і платежів тощо.

Із власних джерел формують мінімальну частину обігових коштів підприємства.

Інформація

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємства виникає потреба в залученні додаткових фінансових ресурсів для фінансування його тимчасових витрат у зв’язку зі сезонністю виробництва, збільшенням обсягу виробництва і реалізації продукції, розширенням її асортименту, зміною умов розрахунків із постачальниками і покупцями тощо. У таких випадках підприємство поповнює обігові кошти за рахунок залучених джерел фінансування, до яких належать короткострокові кредити банків, комерційні кредити, інші види кредиторської заборгованості, у тому числі оформлені виданими векселями .

Застосування різних джерел фінансування обігових коштів впливає на швидкість їх обертання, на витрати підприємства та його фінансові результати.

ÿ Теоретичні відомості

3. Ефективне функціонування обігових коштів забезпечується через їх нормування.

1Визначення:

Нормування обігових коштів – це визначення мінімальної їх потреби для створення запасів оборотних активів, необхідних для забезпечення і безперебійної діяльності підприємства.

ÿ Теоретичні відомості

У практиці використовують два методи визначення потреби в обігових коштах: прямийта економічний. Суть прямого методу полягає в тому, що норматив потреби за кожним видом обігових коштів визначають з урахуванням усіх особливостей діяльності підприємства.

У разі застосування економічного методу потребу в обігових коштах розраховують шляхом коригування нормативів обігових коштів, обчислених раніше прямим методом.

G Зверніть увагу:

Нормування обігових коштів прямим методом виконується так :

! визначають норми запасів за видами нормованих обігових коштів;

! розраховують одноденне витрачання виробничих запасів на основі кошторису витрат на виробництво; для нормування незавершеного виробництва використовують дані про планові витрати на виробництво валової чи товарної продукції підприємства; для визначення одноденного витрачання готової продукції використовують показник виробничої собівартості товарної продукції, яку передбачають виготовляти у четвертому кварталі планового року;

! обчислюють норматив обігових коштів за кожною їх ставкою в грошовому вимірнику як добуток одноденних витрат окремого виду запасів на норму його запасу в днях;

!розраховують сукупний норматив обігових коштів підприємства підсумовуванням нормативів за окремими їх статтями;

! визначають норми і нормативи запасів за окремими їх видами для окремих підрозділів підприємства.

Запам’ятайте!

Міністерством фінансів України встановлено Типовий порядок обчислення норм запасів товарно-матеріальних цінностей для державних підприємств та організацій.

Норматив виробничих запасів ( Нвз) розраховують за формулою:

Нвз = Овз * Твз

де :

Овз – одноденне витрачання виробничих запасів за окремими їх видами

( статтями ) у грн.;

Твз – норма запасу обігових коштів за окремими їх видами у днях;

Овз = 3/90, де 3 – обсяг витрачання виробничих запасів у четвертому

кварталі планового року, грн.

Норматив обігових коштів у незавершеному виробництві визначають за формулою:

Ннв = Онв * Твц * Кзв,

де :

Онв – одноденні витрати в незавершеному виробництві за планом, грн.;

Твц – тривалість виробничого циклу в днях;

Кзв – коефіцієнт зростання витрат у незавершеному виробництві ( коефіцієнт

сезонності );

Онв = Св/90, де Св – виробнича собівартість валової продукції у четвертому

кварталі планового року.

Норматив обігових коштів у витратах майбутніх періодів визначається:

Ннв = Вп + Вк – Вс

де:

Вп – сума коштів, які вкладені у витрати майбутніх періодів на початок

планового року, грн.

Вк – витрати майбутніх періодів, передбачені кошторисом у плановому

році, грн.

Вс – витрати майбутніх періодів, які згідно з кошторисом будуть включені

в собівартість продукції у плановому році.

Норматив обігових коштів для створення запасів готової продукції ( Нгп ) обчислюють за формулою :

Нгп = Огп * Тгп

де :

Огп – одноденний випуск товарної продукції у четвертому кварталі

планового року за виробничою собівартістю ;

Тгп – норма запасу обігових коштів для готової продукції у днях .

Тгп = Тк + Ту + Тс

де:

Тк – витрати часу на комплектування готової продукції для поставки ;

Ту – час на упакування готової продукції ;

Тс – час на формування і здавання платіжних документів у банк .

Інформація

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Для оцінки та аналізу цих процесів використовують систему показників,	\|	Визначення нормативу обігових коштів економічним методом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.