Вибіркові дані про тривалість, глибину і розсіяність спадів в США, 1920-1991 рр.

Спади ділової активності	Тривалість	Глибина	% галузей, в яких знижується зайнятість
% зміни у реальному ВНП	Коефіцієнт безробіття
Три депресії
01.1920-07.1921		Немає даних	11.9
07.1929-03.1933		-32.6	24.9
05.1937-06.1938		-18.2	20.0
Шість різких спадів
05.1923-07.1924		-4.1	5.5
11.1948-10.1949		-1.5	7.9
07.1953-05.1954		-3.2	6.1
08.1957-04.1958		-3.3	7.5
11.1973-03.1975		-4.9	9.0
07.1981-11.1982		-2.6	10.8
П’ять середніх спадів
10.1926-11.1927		-2.0	4.4
04.1960-02.1961		-1.2	7.1
01.1969-11.1970		-1.0	6.1
01.1980-07.1980		-2.5	7.8
07.1990-05.1991		-1.3	6.9
Всього
1920-1938 (5)		-14.2	13.3
1948-1991 (9)		-2.4	7.7

Цикл Кітчіна [206]. Англійський статистик і економіст Дзозеф Кітчін розвинув ідею, що флуктуації ділової активності можна розділити на дві категорії: головні цикли і другорядні. Він описав головні цикли як торгові цикли, котрі мають звичайно два, а рідше три другорядні. Другорядні цикли — це цикли, що тривають 40 місяців.

Цикли Кітчіна входять у трьохциклову схему Дж.Шампетера, яка складається також із циклу Кондратьєва і циклу Джуглара. За цією схемою в кожному циклі Кондратьєва є шість циклів Джуглара, котрі мають три цикли Кітчіна.

Цикл Кондратьєва. Російський економіст Микола Кондратьєв на підставі аналізу економічних статистичних даних Франції, Англії, США і Німеччини зробив висновок про існування загального циклу тривалістю приблизно 54 роки. Ці цикли називаються також довгими хвилями. Існування короткотермінових циклів (Кітчіна і Джуглара) пов’язувалося, зокрема, з періодичністю реінвестування в основний капітал, розвитком інновацій, війнами і революціями, відкриття нових країн і нових родовищ корисних копалин, розробками золотих копалень та ін.

Цикл Джуглара. Французький економіст Климент Джуглар описав цикли ділової активності за їхніми фазами. Кризу в економіці він визначав як природну реакцію на надмірний розвиток у період збільшення активності. Фаза скорочення — це період регулювання попередніх диспропорцій розвитку. Джуглар посилається на фазу скорочення як на період, у якому зайвий капітал скорочується через вихід із вжитку і помилки у бізнесі. Він знайшов, що первинною причиною циклу є періоди підвищення й зниження цін, на які впливають експорт та імпорт, платіжний баланс і потоки золота. Структура ділового циклу Джуглара складається з трьох послідовних елементів: економічний розквіт, криза і ліквідація.

Цикл Фріша. Регнар Фріш запропонував модель циклу, засновану на поведінці маятника. У ній різні події в економіці (шоки) дають поштовх для розхитування у бік спаду активності або у бік її підйому.

Цикл Хікса. Основну роль в концепції Дж.Хікса відіграє положення про існування двох бар’єрів (обмежувачів) на шляху рівноважного руху: “стелі” і “підлоги”. Рух доходу наштовхується на верхню межу (“стелю”), коли досягається повна зайнятість. Зростання реальних доходів зупиняється. Але, якщо реальний дохід не може зростати, похідні капіталовкладення різко скорочуються, оскільки їх розміри залежать від приросту доходу, а не від його рівня. Відповідно гальмується зростання виробництва.

Другий бар’єр зумовлений тим, що існує межа скорочення інвестицій. Вони не можуть упасти до нуля, частина валових інвестицій повинна піти на відшкодування зношеного капіталу. Коли інвестиції, що скорочуються, досягають “підлоги”, то надалі їх зниження призупиняється, уповільнюється і зниження доходу. Потім дохід починає зростати і рух відновлюється у зворотному напрямі. Чергування періодів зниження та збільшення доходу спричинює циклічні коливання [122].

Цикл Слутського. Є.Слутський показав, що цикли ділової активності можуть генеруватися через суму випадкових факторів. Його модель описується за допомогою різниці стохастичних рівнянь з позитивними дійсними коренями.

Наступний приклад показує, як модель Слутського генерує цикли. Нехай випадкова змінна е_t (інтерпретується як деяка економічна подія або шок) набув значень 0,5 або — 0,5 відповідно до того, як падає монета, коли її підкидають (тобто на орла або решку).

Допустимо, що y_t₊₁=0,95y_t+e_t₊₁

Через підстановки, які повторюються, одержуємо вираз для y_t, пов’язаний з нинішніми і минулими шоками:

y_t= e_t+0,95e_t-1+0,95²e_t-2+0,95^t-1e₁+0,95^ty₀

y_tє сумою геометричних шоків (подій), які зменшуються.

На рис. 5.4 показано графік тимчасових серій, циклів згенерованих за моделлю Слутського.

Рис. 5-4. Цикли, що генеруються за моделлю Слутського

Рівноважна модель ділового циклу Лукаса [209]. Роберт Лукас описав модель економіки, в якій реальне виробництво зазнає серійно пов’язаних коливань щодо загальної тенденції розвитку, котра не може бути описана доступними факторами виробництва. Механізм, що генерує ці коливання, базується на монетарно-фіскальних шоках, ефекти від яких розподілені у часі через інформаційні лаги і ефект акселератора. З ними пов’язані такі коливання: циклічний рух цін; циклічний рух інвестицій; циклічний рух у номінальних ставках відсотка.

Модель реального циклу Лонга. Джон Лонг заснував свою теорію циклу на подібності змін споживчо-виробничих планів з циклами ділової активності. Індивідууми розподіляють своє нинішнє і майбутнє споживання за різними періодами часу. У багатосекторній моделі споживачі будуть намагатися розподілити свої заощадження таким способом, який може привести до збільшення загального споживання різних товарів. Лонг показав, що при відносно постійних цінах цикл ділової активності проявляє ті ж риси, що й споживчі плани.

Інвестиційна діяльність тісно пов’язана з тими факторами, які змінюються від періоду до періоду згідно з фазами циклу. Ділова активність позначається на прийнятті рішень інвесторами. Інвестори, аналізуючи інвестиційні проекти, мають враховувати і ці фактори і безліч інших параметрів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ділові цикли в США за період 1790-1990 рр.	\|	Ключові терміни і поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.