Вода як шлях передачі інфекційних захворювань

Винятково велике значення має водний фактор у поширенні гострих кишкових інфекцій та інвазій. У джерелах води можуть бути присутніми сальмонели, шигели, лептоспіри, кишкова паличка, пасторели, вібріони, мікобактерії, аденовіруси й ентеровіруси, а також цисти лямблій, яйця аскариди і волосоголовця, личинки анкілостоми, збудники шистосамозу та ін.

Природні водні об’єкти не є природним середовищем перебування патогенних мікроорганізмів. Патогенна мікрофлора, як правило, відмирає протягом визначеного часу. Однак деякі патогенні мікроорганізми можуть тривалий час зберігатися і навіть розмножуватися в природній воді.

Тривалість виживання у воді патогенних мікроорганізмів залежить від складу води, наявності і концентрації біологічного субстрату, від властивостей мікробних клітин, а також температури води, інтенсивності інсоляції та ін.

Дані різних досліджень про терміни виживання патогенних бактерій у водному середовищі досить суперечливі. В експериментальних умовах збудники деяких чисельних інфекцій можуть зберігатися у воді кілька місяців.

Основним резервуаром патогенних мікроорганізмів, кишкових вірусів і яєць гельмінтів у навколишньому середовищі є фекалії і господарсько-побутові стічні води, де вміст організмів може досягати 700 на 100 см³стічних вод.

Джерелом зараження водойм можуть з’явитися неочищені каналізаційні стічні води. Підземні джерела інфікуються атмосферними і зливними водами. Епідемічна небезпека води, що використовується для пиття, залежить від наявності і кількості збудника, тривалості його виживання і збереження ним вірулентності. Сполучення цих умов визначає можливість поширення кишкових інфекцій водним шляхом у вигляді епідемічних спалахів і утримання високого рівня інфекційної захворюваності [56, 107].

Для водних епідемій вважається характерним раптове зростання захворюваності, збереження його високого рівня протягом деякого часу, обмеження епідемічного спалаху навколо осіб, що користуються загальним джерелом водопостачання, і відсутність захворювань серед жителів того населеного пункту, що користуються іншим джерелом.

За даними ВОЗ, 80% всіх інфекційних хвороб у світі пов’язано з незадовільною якістю води або порушенням санітарно-гігієнічних норм. Інфекційні захворювання водної етіології реєструються переважно в країнах з низьким санітарним рівнем життя. На сьогодні третина населення земної кулі – близько 2 млрд. – позбавлена можливості споживати в достатній кількості чисту прісну воду. 61% сільських жителів країн, що розвиваються, не можуть користуватися безпечною, в епідеміологічному відношенні, водою і лише 13% з них забезпечені каналізацією.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Захворювання, пов’язані зі зміною сольового і мікроелементного складу води	\|	Вплив господарсько-побутової і виробничої діяльності людини на властивості природних вод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.