Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Неокласичні уявлення про причини та засоби державного регулювання економіки

Пояснення до схеми:

Сфера державного втручання визначається необхідністю задовольняти потреби у суспільних благах, обмежувати зовнішні та внутрішні економічні ефекти, знищувати бар’єри для вільного переміщення капіталів із галузі в галузь.

До суспільних благналежать: громадський порядок, чисте навколишнє середовище, освіта та культура нації, національна безпека тощо. Суспільні блага характеризуються такими ознаками: 1) споживаючи їх, люди не конкурують між собою, зокрема, національна культура доступна всім; 2) якщо суспільне благо споживає одна частина людей, то немає можливості виключити іншу з його споживання (громадський порядок споживають або всі, або ніхто), тому в окремих громадян немає заінтересованості купувати суспільне благо та відшкодовувати витрати на його виробництво; 3) якщо змусити окремих споживачів повністю відшкодовувати витрати на суспільне благо, наприклад початкову або середню освіту, то існує ймовірність їхньої відмови від споживання, в результаті чого втратить суспільство в цілому. Адже це знизить його загальний освітній рівень.

Перелічені ознаки засвідчують обмеженість ринку як регулятора виробництва суспільних благ. Цю функцію бере на себе держава. Держава може або забезпечувати їх виробництво у державному секторі, або замовляти ці блага у недержавному секторі (система державних замовлень).

До зовнішніх ефектів(їх ще іноді називають екстерналіями) належать ті впливи (фактори), які не завжди відображаються у ціні, вони можуть бути як негативними, так і позитивними. Приклад негативної екстерналії: виробник гумових речей забруднює викидами повітря, але оскільки повітря не є власністю певних осіб, то завдані суспільству збитки і необхідні витрати на їх відшкодування не відображені у ціні гумових чобіт. Приклад позитивної екстерналії: в пошуках засобів максимізації власного прибутку підприємець вкладає кошти у реалізацію принципово нової технології, завдяки якій галузь може піднятися на новий щабель технічного прогресу. Але підприємець на початковому етапі технічних нововведень не лише не має додаткового доходу, але й може зазнавати збитків.

Держава здатна виправити неспроможність (обмеженість) ринку через додаткове оподаткування у випадку з негативним ефектом або через пільгове оподаткування і кредитування у випадку з позитивним ефектом.

До внутрішніх ефектів(їх ще називають інтерналіями) належать впливи, породжені відсутністю повної інформації або невідрегульованістю певних взаємовідносин ринкових суб’єктів. До таких належать: збитки від недосконалості укладених угод, приховування певної інформації. Вплив держави в цьому випадку полягає в створенні законодавства, що змушує надавати інформацію, укладати угоди за певною процедурою та формою, а також у розробці стандартів якості та контролі за їх дотриманням.

Руйнування бар’єрівдля вільного переміщення капіталів є тим способом, який відтворює конкуренцію — головний механізм ринку. Бар’єром стає не лише монополія, що виникає на ґрунті об’єднання або угод колишніх конкурентів, а й ті переваги, які мають фірми, що вже довгий час функціонують у галузі, перед новостворюваними. Тому держава мусить знижувати ризик діяльності нових фірм. Це може досягатися через пільгове оподаткування, кредити, субсидії.

 

Отже, заходи, до яких, за уявленнями неокласиків, повинна вдаватись держава, спрямовані на обмеження тих впливів, які заважають ринкові автоматично забезпечувати рівновагу в економіці. Цим, як бачимо, вони принципово відрізняються від кейнсіанців, що зосереджують увагу на засобах, через які держава безпосередньо здатна впливати на цю рівновагу.

Отже, погляди на регулювання економіки є досить різноманітними, а часом і протилежними. Вони виникли і вдосконалювались у процесі економічної діяльності, у боротьбі різних наукових напрямів. Нині в Україні відбувається зміна уявлень про необхідність, завдання та межі державного регулювання економіки. Уряд, різні політичні партії та рухи, професійні спілки пропонують своє розуміння цих питань. Для того, щоб розібратись у розмаїтті програм, мати змогу їх оцінити, необхідно знати, що наша країна не першою розв’язує проблему, як забезпечити стійкі темпи економічного зростання, запобігти економічним спадам, забезпечити збалансований розвиток. Саме тому доцільним і необхідним є ознайомлення з надбанням світової економічної думки та практики.

Розгляд проблеми забезпечення макроекономічної рівноваги з точки зору розв’язання конкретних проблем — інфляції, безробіття, бюджетного дефіциту тощо — буде продовжений у наступних темах цього розділу.


Читайте також:

  1. II. Основні засоби
  2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  4. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
  5. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
  6. V Засоби навчання
  7. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  8. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  9. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  10. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  11. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  12. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом




Переглядів: 200

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Які заходи державного втручання і чому допускають неокласики? | Підсумки теми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.