Мала величина тиску (30–300 Па) і підвищений шум. Відцентровий

Вентилятор складається зі спірального корпуса з розміщеним усере1

Дині лопатковим колесом, при обертанні якого повітря, що припливає

Через вхідний отвір, попадає в канали між лопатками колеса і під дією

Відцентрової сили переміщається по цих каналах, збирається корпу1

Сом і викидається через випускний отвір. Тиск вентиляторів такого

Типу може досягати більш 10000 Па. У залежності від складу перемі1

Щуваного повітря вентилятори можуть виготовлятися з різних мате1

Ріалів і різної конструкції (звичайного, пилового, антикорозійного,

Вибухобезпечного виконання). При підборі вентиляторів потрібно

Знати необхідну продуктивність, створюваний тиск і, в окремих

Випадках, конструктивне виконання. Повний тиск, що розвиває вен1

Тилятор, витрачається на подолання опорів на всмоктувальному і наг1

Нітальному повітроводі при переміщенні повітря.

Установка вентиляційної системи (припливна, витяжна, приплив1

Но1витяжна; мал. 2.4.1) складається з повітрозабірних і пристроїв для

Викиду повітря (розташованих зовні будинку), пристроїв для очи1

Щення повітря від пилу і газів, калориферів для підігріву повітря в

Холодний період, повітроводів, вентилятора, пристроїв подачі і вида1

Лення повітря в приміщенні, дроселів і засувок. Розрахунок вентиля1

Ційної мережі полягає у визначенні втрат тиску при рухові повітря,

Що складаються з втрат на тертя повітря (Ртр) (за рахунок шорсткості

Повітроводу) і в місцевих опорах (Рмо) (повороти, зміни площ, перети1

ни, фільтри, калорифери й ін.). Повні втрати тиску РÓ(Па) визначають

підсумовуванням втрат тиску на окремих розрахункових ділянках:

РÓ = Ртр + Рмо = (Ó l · ë/d + Ó î) · ñ · vп

2/2, (2.9)

Де l – довжина ділянки повітровода, характеризується сталістю витрати і

швидкості повітря, м;

ë – коефіцієнт опору тертя (орієнтовно ë = 0,02);

î – коефіцієнт місцевого опору (довідкові дані в залежності від фасонних

змін повітроводів і устаткування, x = 0…1000);

N m

1 1

ñ – густина повітря, кг/м3;

vп – швидкість повітря, м/с;

n – число ділянок магістралі;

M – число елементів місцевих опорів.

Порядок розрахунку вентиляційної мережі такий:

Вибирають конфігурацію мережі в залежності від розміщення приміщень,

Установок, робочих місць, що повинна обслуговувати вентиляційна система.

Знаючи необхідну витрату повітря на окремих ділянках повітроводів, виз1

Начають площі їхніх поперечних перерізів, виходячи з допустимих швидкостей

руху повітря (у звичайних вентиляційних системах швидкість приймають 6–

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Якщо система механічної вентиляції призначена для подачі повітря,	\|	М/с, а в аспіраційних установках для запобігання засмічення – 10–25 м/с).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.