Організаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи.

Правовою основою призначення і проведеннясудових експертиз є Закон України «Про судову експертизу» (від 25 лютого 1994 року), Кримінально-процесуальний (КПК), Цивільний процесуальний (ЦПК) і Господарський процесуальний (ГПК) кодекси України. Законодавство встановлює, що судові експертизи покарних і цивільних справах призначаються в тих випадках, коли для вирішення питань при провадженні за цими справами необхідні спеціальні пізнання.

Таким чином, судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані установи і відомчі служби:

— науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції і Міністерства охорони здоров'я України;

— експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони і Служби безпеки України.

Підставою для проведення експертиз в експертній установі є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом). Інші дослідження проводяться за письмовою заявою замовника з обов'язковою вказівкою його реквізитів, а також питань, що підлягають вирішенню.

Цікавим моментом є те, що чинним законодавством, зокрема ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність», для деяких підприємств передбачено обов'язкове проведення аудиту, за результатами якого складається аудиторський висновок. Однак слідчим і судам, особливо господарським, необхідно мати на увазі, що аудиторський висновок не є висновком судової експертизи, яка може бути призначена тільки після порушення справи. Крім того, сертифікат на аудиторську діяльність не дає права його власникам займатися судово-експертною діяльністю.

Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності покладається на міністерства і відомства, у систему яких входять спеціалізовані установи і служби, що проводять судові експертизи. Для розгляду найбільш важливих питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової експертизи.

На Координаційну раду з проблем судової експертизи покладається обговорення і розробка рекомендацій за такими питаннями:

забезпечення найбільш повного задоволення потреб судів, органів дізнання і досудового слідства в судово-експертних дослідженнях;

розвиток мережі судово-експертних установ і збільшення обсягів і видів судових експертиз, впровадження нових видів експертиз;

удосконалення процесуального законодавства України про проведення судової експертизи;

узгодження відомчих нормативних актів (положень, інструкцій, наказів), що регламентують порядок проведення судових експертиз і діяльність установ і служб судових експертиз;

створення нових видів судових експертиз, організаційні і методичні основи яких вимагають об'єднання зусиль судово-експертних установ (служб) різних відомств;

визначення актуальності, пріоритетності основних напрямків науково-дослідних робіт і конкретних тем, що вимагають спільної, погодженої розробки та редакційно-видавничої діяльності з питань судової експертизи;

удосконалення організаційних основ проведення міжвідомчих комплексних експертиз;

обмін науково-технічною інформацією і статистичними даними за профілем діяльності;

розробка загальних положень з атестації судових експертів і діяльності відомчих експертно-кваліфікаційних комісій;

удосконалення форм науково-методичної роботи з посадовими особами, що призначають судові експертизи;

формування державного реєстру судових експертів;

розробка загальних вимог з підготовки кадрів для судово-експертних установ і підвищення їхньої кваліфікації;

організація міжвідомчого інформаційного банку судових експертиз;

проведення міжвідомчих науково-методичних конференцій, семінарів, шкіл з проблеми судової експертизи;

встановлення і розвиток міжнародного співробітництва та обміну науково-технічними досягненнями в галузі криміналістики і судової експертизи;

здійснення інших організаційних заходів, спрямованих на розвиток діючих і впровадження нових видів судових експертиз.

Фахівці в галузі економічної експертизи можуть атестуватися за трьома видами експертних спеціальностей:

11.1. Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності;

11.2. Дослідження документів з фінансово-кредитних операцій;

11.3. Дослідження документів з економічної діяльності підприємств і організацій.

Експерт-бухгалтер повинен бути висококваліфікованим фахівцем у сфері бухгалтерського обліку, контролю і економічного аналізу, фінансів і господарського права. Він повинен отримати широку фундаментальну наукову підготовку і глибокі практичні навички, безупинно поповнювати свої професійні знання, мати високі цивільні і моральні якості.

Експерт-бухгалтер повинен володіти всіма загальнотеоретичними дисциплінами в обсязі, що необхідний для точної оцінки правильності планування, фінансування, кредитування, організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, складання бухгалтерської і статистичної звітності на підприємстві, в організації і в установах різних галузей народної господарства.

Чинне законодавство надає експерту визначені права, що повинні забезпечити йому реальні можливості для виконання ним процесуальних обов'язків.

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

Знайомитися з матеріалами справи, що стосуються експертизи.

Клопотати про надання додаткових і нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

З дозволу особи чи органу, що призначили експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій, подавати клопотання, що стосуються проведення експертизи, і ставити відповідні запитання допитуваним особам.

Вказувати у висновку експертизи на факти, що мають значення для справи, щодо яких йому не були поставлені запитання.

У випадках незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок експертизи.

Викладати письмово відповіді на запитання, що ставляться перед ним під час допиту.

Оскаржити у встановленому порядку дії і рішення осіб чи органу, що призначили експертизу, які порушують права експерта або порядок проведення експертизи.

Скарги на дії і рішення органів дізнання чи слідчого експерт може направити прокурору чи особисто через особу, дії якої оскаржуються. В останньому випадку скарга протягом доби підлягає передачі прокурору, з поясненням органу дізнання чи слідчого.

Чинне законодавство надає прокурору три доби для розгляду скарги і відповіді експерту. У випадку відхилення скарги експерта у відповіді повинні бути чітко сформульовані причини, з яких вона визнана безпідставною. Скарга на рішення і дії прокурора може бути подана у вищий орган прокуратури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метод судово-бухгалтерської експертизи	\|	Суть методу та його види.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.