МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Типи зовнішньо-торгівельної політики держави. Державне регулювання міжнародної торгівлі.Розрізняють 2 типи торгівельної політики: · протекціонізм; · вільна торгівля. Протекціонізм – політика, спрямована на захист національну економіку від іноземних конкурентів. Вона реалізується через фінансову підтримку національного виробника через стимулювання експорту і обмеження імпорту. Недоліком такої політики є те, що захищаючи національну економіку від зовнішньої конкуренції вона сприяє виявленню в ній застійних явищ, тобто посилює політичні тенденції на внутрішньому ринку знижує конкурентоспроможність національних товарів. Вільна торгівля (торговий лібералізм) – торгівля без обмежень, без державного втручання. За вільної торгівлі, вже не держава, а ринок регулює експорт та імпорт товарів та послуг. Вільна торгівля обмежує монополію і стимулює конкуренцію. Це змушує вітчизняні підприємства впроваджувати передові технології, підвищувати якість своєї продукції, що сприяє економічному зростанню країни. В реальній практиці зовнішньо-торгівельна політика кожної країни є змішаною. Всі методи державного регулювання міжнародної торгівлі поділяються на економічні та неекономічні. Економічна складається з тарифних та нетарифних. Митний тариф – це систематизований перелік ставок мит, встановлених для оподаткування експортних чи імпортних товарів. Мито – це обов’язковий граничний збір, який накладається на товари під час перетину ними митної території України. Функції мита: Ø протекціоністська (захист національного виробника від іноземних конкурентів); Ø фіскальна (джерело надходжень коштів до бюджету); Ø балансування (позитивний вплив на стаж платіжного балансу) Види мит: 1. за способом стягнення: · адвалерні - нараховується у %-ках до митної вартості товару, який обкладається митом (наприклад 10% від митної вартості). Незалежно від ціни товару адвалерне мито призводить призводить до зростання кінцевої ціни товару на розмір ставки мита. · специфічні – нараховується у встановленому грошову розмірі на одиницю товару, обкладається митом (10 євро за тонну). · комбіновані – 10% від митної вартості товару, але не менше ніж 10 євро/тонну 2. за походженням: · автономні – вводяться на основі односторонніх рішень органів державної влади країни, їх ставки є найвищими. Зазвичай застосовується до товарів, що імпортувалися з країн з якими дана країна не має вкладених торгівельних угод. · конвенційні – встановлюється на основі двосторонніх або багатосторонніх угод між країнами. Вони є нижчими, ніж автономні. · преференції – пільгові мита, які встановлюється на основі багатосторонніх угод на товари, що походять з країн, які користуються товарними преференціями. 3. за об’єктом укладання: · імпортні; · експортні; · транзитні. 4. за характером дії: · сезонні (застосовується для регулювання торгівлі товарів сезонного характеру); · спеціальні (застосовується як засіб захисту національного товаровиробника у наступних випадках: коли товари ввозяться на митну територію України, або за таких умов, що заподіють шкоду національному виробнику, або як заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії ін. держав); · антидемпінгові (застосовується якщо на території країни ввозиться товар, який є демпінгом); · компенсаційні (застосовується щодо імпорту тих товарів під час виробництва яких застосовуються субсидії) 5. за типами ставок: · постійні; · змінні. 6. за способом нарахування: · митні ставки; · ефективні. До нетарифних методів державного регулювання міжнародної торгівлі належать: 1. квотування – обмеження по вартості або кількості, які вводяться на експорт або імпорт певних товарів, які ввозяться (вивозяться); 2. ліцензування – передбачає надання імпорту і експорт спец. дозволу ліцензій на вивезення або ввезення певного товару, протягом встановленого терміну часу. Розрізняють такі види: · відкрита; · генеральна; · разова. 3. добровільні обмеження експорту – це кількісне обмеження, що базується на зобов’язані одного з партнерів добровільно обмежити або залишити незмінними обсяг експорту товарів на певний період часу; 4. державні закупівлі – метод згідно з яким підприємства і організації мають купувати товари у національного виробника, навіть якщо вони дорожчі ніж імпортні. Методи стимулювання експорту: ü субсидії – грошові виплати, спрямовані на підтримку національного виробника; ü експортне кредитування – метод, що передбачає фінансове стимулювання і здійснюється у формі пільгових кредитів експортерам національної продукції; ü демпінг – вивезення товарів за цінами нижчими ніж на внутрішньому та світовому ринку; Демпінг розрізняють: · епізодичний; · доцільний; · постійний; · зворотній; · взаємний.
Читайте також:
|
||||||||
|