Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Підходи до проектування міського землекористування

Зміст проектування міського землекористування значно відрізняється від сільського. Так, процесом розростання міста можна контролювати, вивчаючи та передбачаючи можливі зміни розвитку міського землекористування. Це дає змогу нейтралізувати або послабити негативні впливи швидкого зростання урбанізації. Можливість виникнення проблем схематично подано на рис. 2.8.

Рис 2.8 Модель розвитку міста (досканувати)

Щоб передбачити земельні вимоги міст у майбутньому, потрібно показати на карті схему землекористування «сьогодні» (точка і час t), розвиток від «вчора» (t - 1) до «сьогодні» і сподіваний розвиток у майбутньому (точка в часі t + 1).

Проводять картування окремих територій і, проаналізувавши отримані дані, заповнюють графічно-послідовну таблицю для вибраних точок у часі. Субтериторії позначають решіткою. Аналіз території показано для одного району міста (вертикальна колонка).

Проміжок часу від t - 1 до t і від t до t + 1 становить 10 - 15 років (табл. 2.9).

Землекористування визначається як сума різних видів діяльності на території. Оскільки ми не маємо достатніх описових інструментів

для прямого уявлення про дії у міській території, потрібно використовувати непрямі методи, тобто самому описувати сцену чи акторів (театральні терміни «сцена», «актори», «гра» застосовують також для характеристики процесу проектування землекористування) (табл. 2.10).

Якщо формуємо уявлення про місто як про театральну сцену, на якій розвиваються події, то існує три можливі шляхи розв'язання проблеми планування землекористування, а саме:

* описати і проаналізувати декорації на сцені;

* описати і проаналізувати акторів;

* описати і проаналізувати гру.

Щоб описати і проаналізувати гру, становище у місті можна описати і проаналізувати діяльність згідно з:

* типом діяльності;

* кількісними показниками;

* розташуванням у просторі;

* розташуванням у часі.

Статистика населення описує акторів на міській сцені згідно з їхніми ролями, вказує тип діяльності, яку вони показують. Кількість акторів вказує на обсяг діяльності, що проводиться. Статистика населення описує місце розміщення житла і роботи і, отже, просторове розміщення діяльності, що проводиться в місті. Ця статистика пов'язує певні точки в часі і повторюється через певні інтервали, таким чином показуючи своє місце у часі.

Формальні межі сцени – це адміністративні межі діяльності впливу на місто. Істотно виділяється активна частина сцени, де характерний найбільший рівень діяльності для міста (населеного пункту), який відрізняє її від прилеглих територій. Сюди входять будівлі, територія, що прилягає до вулиць і площ, місцеві малі зелені території, які можуть розміщуватися поряд з будівлями, і зони протяжної території парків, які закінчуються будівлями. Внутрішня частина цих парків та інші менш використовувані міські території до активної сцени не належать.

Опис концепції землекористування ґрунтується на території міської забудови, що формує сцену для інтенсивної діяльності (театральної гри), яке і є сутністю життя міста, а отже, констатує існуюче землекористування. За недостатньої кількості інформації, що описує цю гру, актори використовуються замість індикаторів. Актори та їхні позиції в різних частинах сцени вказують на характер гри, а щільність акторів — на інтенсивність їх діяльності (гри).

Структурна густота населення. Що означає термін «структурна густота» і яке його значення для проектування міського землекористування? Ні густота мешканців, ні густота працівників окремо не є повним індикатором інтенсивності землекористування та його різноманітності в самому місті. З іншого боку, вони діють як індикатори для двох фундаментальних категорій діяльності, які можна підсумувати за допомогою концепції «мешканці» і «працюючі».

Оскільки обидві категорії діяльностей формують основну частину моделі діяльності міста, доречно пов'язати їх. При визначенні інтенсивності заселення території застосовують показник структурної густоти (SD), який визначають за формулою

SD=DD + WD,

де DD — густота поселення мешканців; WD — густота працівників, зайнятих на території.

Кожен житловий будинок чи місце роботи потребує наявності певної території у межах населеного пункту. Потрібен простір для самої будівлі і для допоміжних комунікацій, наприклад доріжок, вулиць, площ, зелених територій, щоб створити простір, приємний для використання. Простір використання людиною забудованої території міста відображає рівень площі землекористування відносно використання простору людиною в цілому по місту (рис. 2.9).

Навіть коли помешкання і робочі місця займають менші площі в центрі населених пунктів порівняно з периферією, переважає вертикальна просторова концентрація. Інтенсивність землекористування спадає в напрямку до периферії, будівлі розміщуються рідше, заважується зменшення кількості поверхів у будинках.

Структурну густоту населення можна розглядати і як інтенсивність діяльності. Використання людиною такого простору, як домівка чи робоче місце, є ділянкою проходження регулярної діяльності людини. Інтенсивність діяльності тут виражається кількістю чоловік за годину на гектар за 24-годинний період.

Структурна густота населення — це загальна кількість мешканців плюс кількість працівників на ділянку території, тобто

SD = nD/BA + nW/BA =DD + WD,

де SD — структурна густота населення; ВА — площа забудованої території; nD — кількість мешканців на території; nW— кількість працівників на території; DD — густота мешканців; WD — густота працівників.

На основі опису і аналізу густоти населення в минулому здійснюють зонування територій землекористування на цей час, яке б передбачало напрямки розвитку густоти населення в майбутньому, наприклад центр міста, промислові території, старі житлові масиви, нові житлові острівки. У свою чергу, ці зони можна розбити на підзони:

1) центр міста:

* освітні заклади;

* адміністративні заклади;

* історичні пам'ятки;

* міські парки, сквери, сади;

2) промислові території:

* нова забудова;

* стара забудова;

* запроектована забудова;

3) старі житлові масиви:

* історично цінні;

* приватні будинки;

* багатоповерхова забудова;

4) нові житлові масиви:

* індивідуальна забудова;

* багатоповерхова забудова.

5) стан будівель на ділянках:

* підлягають реставрації;

* підлягають знесенню;

* у доброму стані.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Об'єкти і напрями проектування землекористування	\|	Місце землевпорядного проектування у системі землеустрою України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.