Визначення групи крові та резус-фактора людини за допомогою тест-реагентів «Цоліклон»

2.2.4.4. Визначення титру α- і β-аглютинінів

2.2.4.5. Визначення резус-приналежності стандартними сироватками

2.2.4.6. Визначення резус-фактора методом кон’югації зі застосуванням желатину

2.2.4.7. Визначення титру неповних резус-антитіл методом кон’югації за допомогою желатину

2.2.4.8. Визначення крові на біологічну сумісність

Диференціальна діагностика анемій та гемоглобінопатій

2.2.5.1. Анемії внаслідок крововтрат (постгеморагічні анемії)

2.2.5.2. Залізодефіцитна анемія

2.2.5.3. В₁₂(фолієво)-дефіцитна анемія

2.2.5.4. Гемолітичні анемії

2.2.5.5. Апластичні анемії

2.2.5.6. Гемоглобінопатії

2.2.5.7. Таласемії

Лейкоцити – гетерогенна група клітин периферичної крові

2.3.1. Виділення та дослідження функціонального стану лейкоцитів

2.3.1.1. Отримання лейкоконцентрату та вилучення еритроцитів

2.3.1.2. Виділення мононуклеарних лейкоцитів з периферичної крові

2.3.1.3. Виділення мононуклеарних і поліморфноядерних лейкоцитів з периферичної крові

2.3.1.4. Визначення життєздатності лейкоцитів за включенням трипанового синього

2.3.1.5. Приготування цитологічних препаратів типу “висушена крапля”

2.3.1.6. Приготування мазків крові для дослідження лейкоцитів

2.3.1.7. Оцінка фагоцитарної активності лейкоцитів периферичної крові

2.3.1.8. Визначення загальної окисно-відновної активності нейтрофілів у тесті відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест)

2.3.1.9. Виявлення катіонних лізосомальних білків гранулоцитів периферичної крові

2.3.1.10. Визначення функціонально активності моноцитів периферичної крові

2.3.1.11. Визначення активності кислої фосфатази лейкоцитів на мазках крові

2.3.1.12. Визначення активності лужної фосфатази лейкоцитів на мазках крові

2.3.1.13. Визначення активності мієлопероксидази лейкоцитів на мазках крові

Дослідження апоптозу лейкоцитів периферичної крові

2.3.2.1. Виявлення лейкоцитів з морфологічними ознаками апоптозу

2.3.2.2. Дослідження вмісту проапоптотичного білка р53 та антиапопототичного білка bcl-2 у лейкоцитах периферичної крові імунопероксидазним методом

2.3.2.3. Біохімічна детекція апоптозу за визначенням вмісту фрагментованої ДНК

Дослідження системи гемостазу

Дослідження ролі тромбоцитів у процесі гемостазу

2.4.1.1. Визначення кількості тромбоцитів на мазках крові

2.4.1.2. Визначення адгезивної здатності тромбоцитів

2.4.2. Дослідження коагуляційного гемостазу

Визначення часу зсідання крові

· Визначення тривалості кровотечі за методом Дуке

· Визначення часу зсідання капілярної крові за методом Сухарєва

· Визначення часу зсідання венозної крові за методом Лі-Уайта
Читайте також:
I визначення впливу окремих факторів
II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з урахуванням її виду.
II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
Ocнoвнi визначення здоров'я
S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
Абсолютний фагоцитоз або елімінуюча здатність крові (ЕЗК) — це кількість фагоцитованих мікробних клітин лейкоцитами 1 мкл крові.
Адаптація крові до фізичних навантажень
Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Переглядів: 948

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Загальний аналіз крові | Визначення ретракції кров’яного згустка

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.