Нормативний метод землевпорядного проектування

Цей метод передбачає використання науково обґрунтованих норм і нормативів. Ці поняття не тотожні.

Норма – це встановлена гранична або середня кількість будь-чого, що допускається правилом (планом чи якоюсь конкретною умовою).

Стосовно сфери сільськогосподарського виробництва норма — це обґрунтована міра витрат земельного ресурсу на вироблення одиниці конкретної продукції або певної кількості продукції на одиницю площі в умовах перспективного періоду.

Норма є величиною динамічною, що змінюється внаслідок удосконалення умов виробництва і встановлюється відповідно до очікуваного рівня техніки, технології та організації праці.

Норматив— це поелементна складова норми. Він характеризує рівень використання землі або частку витрат на одиницю площі, маси, обсягу.

Процес формування і впровадження норм і нормативів планування використання земель та обсягів виробництва можна поділити на п'ять стадій:

1) визначення системи норм і нормативів;

2) складання координаційного плану розроблення норм і нормативів;

3) визначення виконавців, обсягів і джерел фінансування;

4) розрахунок норм, нормативів та їх затвердження;

5) впровадження норм і нормативів у практику планування та землевпорядного проектування.

У практиці земельного проектування використовують: техніко-економічні норми витрат матеріальних ресурсів; норми землемісткості; нормативи економічної ефективності використання земель або капітальних вкладень; норми і нормативи праці та використання фінансових ресурсів; нормативи урожайності та продуктивності тварин.

На основі перспективних норм і нормативів можна розраховувати на рівні району, території ради, конкретного землеволодіння або землекористування більшість показників, які надалі уточнюються і координуються методом територіальних або внутрішньогосподарських балансів.

Система прогресивних техніко-економічних норм і нормативів складається з таких груп:

1) Нормативи ефективності суспільного виробництва (виробництво продукції на одиницю площі, на 1 грн. витрат, фондовіддача, зростання продуктивності праці).

2) Норми і нормативи витрат праці (нормативи витрат праці на одиницю продукції, норми Обслуговування роботах місць, нормативи граничних співвідношень між зростанням продуктивності праці та заробітної плати).

3) Норми землемісткості валової продукції (норми земельної площі на одиницю продукції).

4) Норми і нормативи капітальних вкладень і капітального будівництва (нормативи питомих капітальних вкладень, норми тривалості освоєння земельної ділянки).

5) Фінансові норми і нормативи (середні норми амортизації, нормативи витрат на утримання і ремонт основних фондів, нормативи витрат на управління виробництвом).

6) Норми грошових (комплексних) витрат на виробництво (обслуговування, відрахування на цільові заходи).

7) Соціально-економічні норми і нормативи (кількість землі на
1 чол., валова додана вартість на душу населення).

8) Норми і нормативи охорони навколишнього природного середовища (змиву ґрунту з одиниці площі, ступінь екологічної стабільності ландшафтів і землекористування, ступінь антропогенного навантаження на землекористування, ступінь забрудненості земель тощо).

Крім зазначених основних груп норм і нормативів міністерства і відомства розробляють норми і нормативи з урахуванням специфіки виробництва, їх періодично переглядають у зв'язку із змінами умов виробництва і технічним прогресом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Балансовий метод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.