Закономірності процесу виховання

Розділ З

ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ

СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ

Людина і виховання. Закономірності процесу виховання. Рушійні сили процесу виховання. Фактори виховання. Концепції, виховання. Мотиви виховання. Структура виховного процесу. Самовиховання і перевиховання. Зміст виховання. Принципи виховання. Критерії вихованості особистості. Література. Завдання для самостійної роботи. Завдання для самоконтролю.

Людина і виховання

Людина є вінцем живої природи. Та природа не творить людини як цілісної особистості, вона лише закладає основи і певні передумови для формування особистості. Людина є багаторівневою системою, яка виявляється у діалектичній взаємодії біологічних і соціальних факторів. Людина, вступаючи в життя шляхом практичної, соціальної і трудової діяльності, вливається у світ соціального досвіду, який є багатовіковим надбанням людства і виступає основною школою становлення її як особистості.

Процес діалектичної взаємодії біологічних і соціальних факторів, які впливають на формування людини, не може бути стихійним. Він вимагає чіткого регулювання і систематизації з боку батьків, уповноважених вихователів. Потрібна науково обґрунтована система виховних впливів на особистість дитини.

Виховання — це, по-перше, соціально і педагогічно організований процес створення оптимальних умов для формування людини як особистості. По-друге, це вплив вихователя на вихованця з метою формування в нього бажаних соціально-психічних і фізичних якостей.

Суспільство як соціальне об'єднання людей може існувати, діяти і розвиватися лише за умов цілеспрямованої і систематично організованої роботи з виховання кожної особистості. Коли б цей процес зупинився — суспільство перестало б існувати, а людина не змогла б піднятися до рівня особистості. Ще Я.А. Коменський зауважував, що нехтування вихованням — це загибель людей, сімей, держав і всього світу. Тому виховання не варто розглядати лише як вплив на людину з метою використання її з погляду меркантильних потреб, а своєю спрямованістю воно, насамперед, є виявом турботи про всебічний розвиток людини, становлення її як вільної особистості.

Отже, виховання,з погляду суспільного розвитку, є провідною сферою діяльностіяк окремої людини, так і людської спільноти в цілому. Завдяки вихованню людство забезпечує свою безсмертність у соціальному розвитку.

Закономірності процесу виховання

А.С. Макаренко наголошував, що "немає більш діалектичної науки, ніж педагогіка, і тому ні в якій іншій галузі дані досвіду не мають такого великого значення"¹. Виховання є найбільш давньою категорією. Можна говорити про те, що істоти тваринного світу уже займаються елементами виховання. Можливо, у тварин цей процес відбувається на рівні інстинктів, але він є. Людина займається вихованням свідомо. Впродовж тисячоліть людство залежно від національних особливостей, соціально-економічних потреб, природних факторів накопичило величезний досвід в царині виховання. На його основі склалися певні закономірності процесу виховання.

Закономірностівідображають необхідне, істотне, стійке, повторюване, загальне для певної галузі відношення між явищами об'єктивної дійсності.

Стосовно виховання є необхідність враховувати закономірності, подані на рис. 3.1.

¹ Макаренко А.С. Твори: У 7 т. — Т. 5. — К.: Рад. шк., 1954. — С.425.

Рис. 3.1. Закономірності виховання

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література	\|	Рушійні сили процесу виховання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.