МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Табличний запис ЗЛП. Алгоритм СМ для ЗЛП, представлених в симетричній формі.Розглянемо ЗЛП, представлену в симетричній формі: знайти найбільше значення функції (1.20) при обмеженнях (1.21) (1.22) Ввівши змінні з (1.21) отримаємо (1.23) Подамо дану задачу у вигляді, зручному для запису в симплексну таблицю, а саме: (1.24) Звідси випливає, що розв’язок є опорним для даної задачі. Будемо покращувати його, користуючись методом повного виключення змінних (метод Жордана-Гаусса). Нагадаємо, що при цьому одночасно вирішується питання про сумісність системи обмежень та наявність у ній неістотних обмежень, тобто рівнянь, які є лінійними комбінаціями інших. Надалі систему обмежень задачі будемо вважати сумісною, а всі її рівняння – лінійно незалежними. Запишемо вихідні дані задачі в симплексну таблицю 1.2.
Таблиця 1.2
Перш ніж приступити до знаходження оптимального плану, зробимо декілька зауважень. Зауваження 1.3. Якщо в симплексній таблиці, яка містить деякий опорний план, всі елементи f–рядка (не рахуючи вільного члена) невід’ємні, то цей опорний план є оптимальним. Зауваження 1.4. Якщо в f–рядку симплексної таблиці, яка містить деякий опорний план, є хоча б один від’ємний елемент (не рахуючи вільного члена), якому відповідає стовпчик з хоча б одним додатнім елементом, то можна, перетворивши базис, перейти до другого опорного плану з більшим значенням цільової функції. Зауваження 1.5. Якщо в f–рядку симплексної таблиці, яка містить деякий опорний план, є хоча б один від’ємний елемент, якому відповідає стовпчик недодатних елементів
то цільова функція необмежена на множині планів, тобто Зауваження 1.6. Якщо в f–рядку симплексної таблиці, яка містить оптимальний план, є хоча б один нульовий елемент (не рахуючи вільного члена), то ЗЛП має нескінченну множину оптимальних планів. Дамо коротку характеристику алгоритму знаходження оптимального плану. Змінну, яку вводять в базис, визначають від’ємним елементом f-рядка. Якщо в f-рядку декілька від’ємних елементів, в базис буде вводитися змінна яка відповідає від’ємному елементу з найбільшою абсолютною величиною. Тоді стовпчик коефіцієнтів при змінній , яка включається в базис, називається розв’язуючим стовпчиком. Таким чином, вибираючи змінну, яка вводиться в базис, за від’ємним елементом f-рядка, ми забезпечуємо зростання функції f . Для знаходження змінної яку виключають з базису, утворюють відношення вільних членів до додатних елементів розв’язуючого стовпчика і знаходять серед них найменше, яке і визначає розв’язуючий рядок, що містить змінну : Визначення 1.16 Елемент, який знаходиться на перетині розв’язуючого рядка і розв’язуючого стовпця, називається розв’язуючим елементом. Перехід до нового базису називається симплексним перетворенням. В результаті цієї операції відбувається перерозподіл ролей між двома змінними, які входять в деяку систему лінійних рівнянь: одна змінна із залежних переходить в незалежні, а друга навпаки. Відповідний коефіцієнт f–рядка стане невід’ємним. Така операція відома в алгебрі під назвою кроку перетворень Жордана-Гаусса. Досить часто її називають кроком модифікованого виключення Жордана-Гаусса. Сформулюємо правило перерахунку елементів при переході до нового опорного плану, ближчого до оптимального: 1. Розв’язуючий елемент замінюємо на обернений до нього. 2. Елементи розв’язуючого рядка ділимо на розв’язуючий елемент. 3. Елементи розв’язуючого стовпчика діляться на розв’язуючий елемент, взятий з протилежним знаком. 4. Решта елементів знаходимо за правилом прямокутника: , де – розв’язуючий елемент. Після здійснення l кроків перетворень Жордана-Гаусса ми одержимо наступну симплексну таблицю 1.3. Таблиця 1.3
Оскільки в таблиці усі , то розв’язок буде оптимальним. Для його одержання потрібно небазисні (ті, які розташовані зверху симплексної таблиці) змінні вважати рівними нулю. Тоді базисні змінні будуть дорівнювати вільним членам і Q. Знову повертаємося до прикладу 1.1. Запишемо (1.11) та (1.14) у вигляді, зручному для запису у симплексну таблицю (1.25) (1.26)
Візьмемо в (1.25) і (1.26) рівними нулю, одержимо . Даний розв’язок є опорним. Його можна покращити за рахунок збільшення змінної (їй відповідає найбільший за модулем від’ємний коефіцієнт в -рядку). Відповідний стовпчик буде розв’язуючим. Оскільки , то, розв’язуючим є другий рядок. Число 1, яке лежить на перетині другого рядка і другого стовпця, буде розв’язуючим елементом. Провівши для нього один крок перетворень Жордана–Гаусса, прийдемо до наступної таблиці:
Отриманий розв’язок: не є оптимальним, оскільки в -рядку є від’ємний елемент. Розв’язок можна покращити за рахунок збільшення змінної (їй відповідає від’ємний коефіцієнт в -рядку). Як і раніше, знаходимо Тому перший рядок розв’язуючий, а 1 – розв’язуючий елемент. Провівши один крок перетворень Жордана-Гаусса, одержимо:
Розв’язок є оптимальним, оскільки в -рядку відсутні від’ємні елементи.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|