Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методика роботи з граматичними моделями

Навчання граматики передбачає індуктивний та дедуктивний способи роботи, аналітичний та синтетичний методи пояснення граматики.

А.В.Щерба в книзі «Викладання іноземних мов у середній школі» писав, що пасивна граматика вивчає функції, значення елементів, з котрих будується дана мова, виходячи з їхньої форми, тобто із зовнішньої сторони; активна граматика вивчає вживання цих форм. Щерба відмічає, що взаємовідношення цих форм та їхніх значень може бути викладено двома способами, в залежності від того, яку практичну користь ми бажаємо одержати від граматики.

Перша – відповідає пасивній граматиці – від системи граматичних форм до їхніх функцій в побудові висловлювання.

Друга – відповідає активній граматиці – від змісту до засобів вираження цього змісту. Наприклад, нам потрібно виразити місцезнаходження предмету чи людини. Існують різні словоформи та структури для цього. І ми описуємо усі ці засоби в залежності від того, що потрібно виразити.

Дедуктивний спосіб роботи: 1) пояснення нового явища; 2) правило-інструкція; 3) мовленнєвий зразок.

Індуктивний – подається приклад. А учні вже роблять висновок, узагальнення (с. 69-70. Методика під ред.. А.А.Леонтьєва).

Приклади:

1. Ви не могли зустріти Віктора тут, у Львові. Він поїхав до Києва ще в червні (його не було у Львові).

2. Так, Віктор зараз тут, в Києві. Він приїхав до Києва ще в червні (у червні він був у Києві).

Аналітичний метод – метод порівняння з явищами у рідній мові: зіставлення, узагальнення, вислови – пов'язаний з дедуктивним та індуктивним способами роботи.

Синтетичний – пов'язаний з активною граматикою.

Відбір граматичних явищ: 1) методична доцільність; 2) адекватне відображення системи мови; 3) комунікативна необхідність і достатність; 4) тематико-ситуативна співвіднесеність відповідних форм та конструкцій.

Навчання граматики повинно будуватися на комунікативно значимих висловлюваннях.

Граматична модель (певне висловлювання) вводиться (записується на дошці), пояснюється граматика, формулюється правило-інструкція, подається мовленнєвий зразок викладачем, потім студентами (речення).

А потім відпрацьовуються автоматизми у спеціальних мовних вправах. Учень повинен засвоїти граматичну форму в процесі її вживання і тому вправи, котрі формують навички повинні бути комунікативними.

Підготовчі вправи. Наявність комунікативного завдання. Ситуативна співвіднесеність, Повинні забезпечити безпомилковість й швидкість виконання.

Підготовчі вправи:

а) імітативні;

б) підстановці;

в) трансформативні;

г) репродуктивні.

Імітативні. Студенти отримують готові форми, самі нічого не конструюють.

Ви йдете в бібліотеку?

Я зараз йду в бібліотеку. Я йду в бібліотеку.	Так, у бібліотеку. Ні, не в бібліотеку.	Перерва буде о 2-ій годині? Так, здається, о 2-ій годині.

– Я зараз йду в бібліотеку. – У бібліотеку? – Так, у бібліотеку.	– Підемо у бібліотеку? – У бібліотеку? Підемо.

Підстановчі. Студенти повинні дати інше лексичне наповнення даної конструкції.

1. – Зараз я йду в бібліотеку.

– А в поліклініку?

– В поліклініку потім.

2. – Я не зможу зателефонувати в п’ятницю

– А в суботу?

– У суботу зможу. Тощо

Трансформативні. Під час виконання цих вправ учні повинні самі використати названу в поданій репліці лексичну одиницю в необхідній формі.

– Я хочу купити годинник.

– Невже у тебе немає годинника.

– Я не зможу зателефонувати вам після обіду?

– А до обіду?

– Я зателефоную вам завтра.

– Так, обов’язково зателефонуйте.

Репродуктивні. Учні самі вибирають, яку лексичну одиницю вони вживають у вживаній структурі.

– Куди ви йдете завтра?

в суботу?

Вільні відповіді на питання.

Вправи – ігри (типу «вгадайте»).

– А тепер вгадайте, куди я піду в суботу.

– У музей?

– У музей? Ні, не в музей!

– У театр?

– У театр? Ні, не в театр.

У викладача є заготовлена картка з «відгадкою». Ведучі змішуються.

Вправи з використанням різних предметів, схем, карток. На столі лежать предмети. Відпрацьовуються конструкції, котрі виражають місцезнаходження предмету. Викладач пропонує запам’ятати, де лежали предмети. Потім змінює місце знаходження. Учні відповідають, напр.

Ключ лежав під зошитом, крейда на підручнику. А тепер ключ лежить на підручнику, а крейда на столі (перевіряється вміння спостерігати і запам’ятовувати).

Мовленнєві вправи: 1) вправи, що передають зміст, 2) ситуативні вправи, 3) ігрові вправи.

1) вправи, що передають зміст (прочитаного, побаченого, прослуханого)

2) ситуативні. Комунікативна ситуація – це комплекс факторів, стимулюючих мовленнєву дію. Це виконавці ролей( соціальних), їхні взаємовідносини, характер, їх мотиви, а також умови, обставини, в котрих розвивається ситуація. Наприклад,

Ви відпочиваєте в інтернаціональному таборі. Ви член комісії, котрій доручено розробити меню для святкової вечірки. Постарайтеся запевнити інших членів комісії, що потрібно приготувати вашу національну страву.

3) Ігорові вправи.

«Вгадайте, що це». Загадується якийсь предмет. Учні діляться на дві команди. Одна команда загадує предмет, друга ставить 8-10 запитань, на котрі перша команда відповідає тільки «так – ні» (він м’який, круглий, довгий, колеться тощо). Така сама гра може бути: «Відгадайте, хто це?».

«Впізнайте за портретом». Учні розділені на три команди. Одна – описує зовнішність кого0небудь (знайомого). Друга – малює портрет. Третя – вгадує за портретом. Якщо людина не пізнається, то перша команда його називає, а члени третьої команди вирішують, хто винен в тому, що вони не впізнали людину: описувачі, чи художники.

НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи і прийоми семантизації лексики в процесі навчання іноземних мов	\|	Навчання різних видів читання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.