Спостережна рада акціонерного товариства.

Збори акціонерів не можуть засідати постійно, тоді як товариству потрібно здійснювати повсякденну господарську діяльність.

Водночас мало реально, що збори можуть вирішувати складний комплекс проблем, які виникають перед кожним діючим підприємством, оскільки ці ситуації потребують знань, уміння і часто одноосібності прийняття рішень та відповідальності за них. Тому в період між зборами учасників управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається відповідно до виду товариства. При чому, в акціонерних товариствах це одні функції і повноваження, в товариствах з обмеженою відповідальністю - інші. У державному корпоративному секторі існує специфіка, яка відрізняється такими особливостями: укладанням контракту з керівником та менеджментом, призначенням уповноваженої особи, що управляє державними корпоративними правами, специфікою виборів керівників державних корпорацій.

В АТ у період між зборами функції управління здійснюють різні органи управління. В різних країнах вони мають різні назви, функції та права. Так, у США такі органи називаються радою директорів, і туди входять і виконавчі, і спостережні (невиконавчі) директори. Отже, в одних радах здійснюють свої різні повноваження ті, хто здійснює реальні функції менеджменту цього підприємства, і ті, що наглядають за таким здійсненням. Особливістю органів корпоративного управління у Німеччині в період між зборами є те, що керівництво здійснюють чітко визначені виконавчі директори і окремо існують наглядові органи.

Законодавчо визначається кількість членів наглядової ради, яка залежить від величини статутного капіталу. Наприклад, у Німеччині члени наглядових рад вибираються на термін не більш як 4 роки. Як правило, чисельність членів наглядової ради - 3 особи.

Інколи регламентується кількість засідань наглядової ради, навіть визначаються випадки, за яких вона має обов'язково засідати.

Німецька система навіть містить положення про необхідність введення в наглядову раду не тільки осіб, які вибрані акціонерами, а і представників працівників товариства (за умови, що працівників на "сімейному" підприємстві не менш як 500).

Щодо працівників, то у Франції корпорації з кількістю найманих працівників більше, ніж 50 зобов'язані вводити робітничих представників до складу директорських рад.

У Нідерландах не вимагається пряма участь робітників у наглядових радах, але важливі рішення мають затверджуватися робітничими радами.

У цілому рада директорів має відповідати кільком основним критеріям, до яких можна віднести пропорційне представництво всіх категорій власників корпоративних прав, можливості впливу на діяльність виконавчого директора (органу), доступ до внутрішньофірмової інформації і оцінок діяльності фірми, поточний контроль діяльності менеджерів.

У практиці українського корпоративного управління і згідно з законодавчою регуляторною системою в АТ створюється рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління, причому в АТ, яке налічує понад 50 акціонерів,створення ради акціонерного товариства є обов'язковим. Не допускається суміщення посад в АТ. Рада створюється з числа акціонерів. Якщо особи є членами ради акціонерного товариства, вони не можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії.

Підбір кандидатів до складу Спостережної ради відбувається за такими загальними критеріями:

· довіра з боку інших акціонерів;

· здатність враховувати інтереси всіх сторін та приймати виважені рішення;

· спеціальні знання та досвід, що відповідають потребам Товариства (наприклад, досвід підприємницької діяльності, знання національної політики, знання технології виробництва тощо);

· вміння застосовувати свої знання та досвід під час вирішення конкретних питань, що постають перед Товариством.

Рада може обиратися на загальних зборах і потім обирати з свого числа голову. У цьому разі голова ради може бути замінений самою радою товариства. Не є винятком інша можливість - вибори голови ради на загальних зборах, після чого його можуть звільнити так само - рішенням зборів.

Спостережна рада не бере участі у повсякденному управлінні справами Товариства (наприклад, прийом на роботу та звільнення працівників Товариства, укладання договорів, угод тощо). Натомість, Спостережна рада захищає інтереси Товариства та акціонерів, ухвалюючи стратегію Товариства, його бюджет та найважливіші угоди. До обов’язків Спостережної ради належать визначення та прогнозування можливих ризиків та розробка політики недопущення збитків, пов’язаних з такими ризиками, а також забезпечення ефективного внутрішнього контролю та функціонування інформаційних систем, які в разі потреби мають своєчасно надавати вичерпну інформацію щодо фінансового стану Товариства. Крім того, Спостережна рада розглядає звернення та скарги акціонерів, незадоволених діяльністю Правління. Спостережна рада контролює діяльність щодо зв’язків з акціонерами і затверджує відповідний план заходів, що стосуються контактів Товариства з усіма зацікавленими сторонами.

Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів, крім питань, віднесених законодавством до виключної компетенції зборів.

Чинне законодавство України не передбачає обов’язкової кількості членів Спостережної ради. Як правило, цей фактор залежить від кількості акціонерів в акціонерному товаристві та обсягу повноважень, що надаються Спостережній раді. Для акціонерних товариств з числом акціонерів понад тисячу осіб, рекомендується обирати Спостережну раду в складі не менше ніж сім осіб, а для товариств з числом акціонерів понад десять тисяч осіб - у складі не менше дев’яти осіб. У разі потреби кількість членів Спостережної ради може бути більшою, але вважається, що Спостережна рада, до складу якої входить більше дванадцяти чи чотирнадцяти осіб є малоефективною. За будь-яких обставин рекомендується встановлювати непарну кількість членів Спостережної ради, хоч на практиці, звичайно, трапляються випадки присутності на засіданнях парної кількості членів Спостережної ради у зв’язку з відсутністю певного/певних її членів. Кількість членів Спостережної ради має бути зафіксована в Статуті.

Засідання Спостережної ради проводяться в разі необхідності, але рекомендується проводити засідання не рідше одного разу на три місяці. Частота засідань визначається в Статуті Товариства або в Положенні про Спостережну раду. Розрізняють такі види засідань:

· чергові засідання	метоючерговихзасідань Спостережної ради є обговорення будь-яких питань, дій, політики чи стратегії Товариства, що належать до компетенції Спостережної ради. Чергові засідання скликає голова Спостережної ради;
· позачергові засідання	проводяться у разі потреби. Порядок їх скликання встановлюється в Статуті або Положенні про Спостережну раду. В світовій практиці позачергові засідання можуть скликатися на вимогу голови або секретаря Спостережної ради або будь-яких двох членів Спостережної ради;
· річні засідання	мають проводитися не пізніше трьох місяців після закінчення фінансового року, але обов’язково до проведення річних Загальних зборів акціонерів. Мета річного засідання Спостережної ради - розгляд річного балансу Товариства, фінансових звітів Товариства та звіту Ревізійної комісії. Під час річного засідання голова надає Спостережній раді повну поточну інформацію і повний звіт про стан справ, про основні результати діяльності та плани Товариства;
· засідання, що проводяться за допомогою засобів зв’язку та шляхом отримання письмової згоди щодо прийняття рішення	світова практика передбачає такі форми проведення засідань Спостережної ради: - проведення засідання за допомогою конференс-телефону або будь-якого іншого виду зв’язку, що дозволяє всім членам Спостережної ради чути один одного і бути почутими; - проведення засідання шляхом збору підписів членів Спостережної ради під єдиним документом або його копіями. В цьому випадку з метою оперативності можливе використання факсів, телексів, телетайпів.

У світовій практиці прийнято дотримуватися такого порядку скликання засідань:

· на прохання особи/осіб, що скликають засідання, секретар Спостережної ради надсилає кожному члену Спостережної ради письмове повідомлення про засідання Спостережної ради, де зазначає час та місце його проведення;

· повідомлення містить в собі порядок денний засідання із зазначенням всіх питань, що мають розглядатися на засіданні. До повідомлення додаються всі необхідні документи, пов’язані з порядком денним.

Головує на засіданні голова Спостережної ради. У разі відсутності голови засідання веде його заступник, який обирається із складу членів Спостережної ради або будь-який з членів Спостережної ради, якого інші члени Спостережної ради обирають головуючим для проведення такого засідання.

У Статуті Товариства або в Положенні про Спостережну раду рекомендується встановити порядок проведення засідань Спостережної ради. Як правило, засідання Спостережної ради проводяться з дотриманням таких правил:

засідання Спостережної ради проводяться лише за наявності кворуму. Мінімальна кількість членів Спостережної ради, що становлять кворум, повинна визначатися в Статуті або відповідному внутрішньому положенні Товариства. Якщо кворуму немає, то засідання проводити не можна і, зрозуміло, не можна приймати ніяких рішень. Кворумом, як правило, вважають присутність двох третин членів Спостережної ради, якщо інше не передбачається Статутом Товариства;
на засіданні головуючий оголошує кожне питання, що виноситься на обговорення;
після обговорення питання Спостережна рада проводить голосування з цього питання. Якщо інше не передбачається Статутом Товариства, всі рішення Спостережної ради приймаються простою більшістю голосів його членів. Кожний член Спостережної ради має один голос;
на засіданнях Спостережної ради секретар, який обирається або призначається членами Спостережної ради із свого складу, обов’язково веде протоколи. Усі протоколи мають бути підписані головою та секретарем засідання і підшиваються до книги протоколів.

Член Спостережної ради повинен особисто виконувати свої обов’язки. Член Спостережної ради не може передавати свої повноваження іншому члену Спостережної ради або третім особам.

Правління сповіщається про рішення, які затвердила Спостережна рада і які воно повинно виконати.

Найчастіше у практиці українського корпоративного управління виділяють такі риси.

По-перше, досить часто діяльність спостережної ради є формальною і всі управлінські рішення приймає голова правління. Це особливо стосується приватизованих підприємств, на яких були сильні позиції їх керівного складу і колишні директори стали головами правління.

По-друге, спостережна рада здійснює реальний контроль за діяльністю правління щодо виконання рішень загальних зборів і стратегії розвитку корпорації. Це буває у випадках, коли існує баланс інтересів власників та менеджменту і чітко визначені їх ролі в корпоративному управлінні. Такі оптимальні співвідношення зборів, наглядових функцій і виконавчих трапляються не досить часто.

По-третє, іноді спостережна рада перебирає на себе реальні функції управління і в той час як голова правління залишається формальним керівником, рішення приймає голова спостережної ради. У такому випадку спостережна рада здійснює функції оперативного управління підприємством.

Роль спостережної ради надзвичайно велика і є предметом дискусій і наукових розробок не тільки в Україні, а і за кордоном. Більш чітко простежується тенденція жорсткого відокремлення спостережних рад від виконавчих органів, конкретизація і розширення їх повноважень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проведення загальних зборів акціонерів.	\|	Виконавчий орган акціонерного товариства (правління).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.