Загальна характеристика мови

Гарячі» клавіші в Access

Розглянемо призначення основних комбінацій клавіш для роботи в Access, використання яких прискорює створення та обробку таблиць баз даних.

№	Призначення комбінації клавіш	Комбінація клавіш
	Перейти до наступного поля таблиці	Tab
	Перейти до попереднього поля таблиці	Shift+Tab
	Вставити поточну дату	Ctrl+;
	Вставити поточний час	Ctrl+Shift+;
	Вставити ті ж дані, що й у попередньому запису	Ctrl+’
	Видалити поточний запис	Ctrl+ – (мінус)
	Зберегти зміни поточного запису	Shift+Enter
	Додати новий запис	Ctrl + + (плюс)
	Відкрити список у виділеному полі	Alt + стрілка вниз
	Виділити стовпчик ліворуч від виділеного	Shift+стрілка вліво
	Виділити стовпчик праворуч від виділеного	Shift+стрілка вправо

SQL (Structured Query Language) – це скорочена назва структурованої мови запитів, яка надає засоби створення і обробки даних у реляційних базах даних (БД). Незалежність від специфіки комп’ютерних технологій, а також підтримка SQL лідерами промисловості в галузі технології реляційних баз зробили її основною стандартною мовою БД.

Дана мова SQL орієнтована на операції з даними, представленими у вигляді логічно взаємозв'язаних совокупностей таблиць-відношень. Найважливіша особливість структур цієї мови полягає в орієнтації на кінцевий результат обробки даних, а не на процедуру цієї обробки. SQL сама визначає, де знаходяться дані, індекси і, навіть, які найбільш ефективні послідовності операцій слід використовувати для отримання результату, тому не треба указувати ці деталі в запиті до БД.

Реалізація в SQL концепції операцій, орієнтованих на табличне представлення даних, дозволила створити компактну мову з невеликим набором речень. SQL може використовуватися як для виконання запитів, так і для побудови прикладних програм.

В SQL існують:

· речення визначення даних – визначення БД, а також визначення і знищення таблиць і індексів;

· запити на вибір даних – речення SELECT;

· речення модифікації даних – додавання, видалення і зміна даних;

· речення управління даними – надання і відміна привілеїв на доступ до даних, управління транзакціями та інші.

Крім того, SQL надає можливість виконувати в цих реченнях:

· арифметичні обчислення, включаючи різноманітні функціональні перетворення, обробку текстових рядків і виконання операцій порівняння значень арифметичних виразів і текстів;

· впорядкування рядків або стовпців при виведенні вмісту таблиць на друк або екран дисплея;

· збереження вмісту таблиці, що виводиться за запитом, декількох таблиць або уявлення в іншій таблиці;

· групування даних і застосування до цих груп таких операцій, як середнє, сума, максимум, мінімум, число елементів тощо.

Стандарт SQL визначається ANSI (американським національним інститутом стандартів) і зараз також приймається ISO (міжнародною організацією по стандартизації). Проте більшість комерційних програм БД розширюють SQL без повідомлення ANSI, додаючи різні інші особливості в цю мову, які, як вони вважають, будуть вельми корисні. Іноді це декілька порушує стандарт мови, хоча хороші ідеї мають тенденцію розвиватися і незабаром стають стандартами.

Мова SQL є основою багатьох СУБД, оскільки вона відповідає за фізичну структуризацію і запис даних на диск, а також за фізичне читання даних з диска і дозволяє приймати SQL-запити від інших компонентів СУБД і користувацьких додатків. Таким чином, SQL є могутнім інструментом, який забезпечує користувачам, програмам і обчислювальним системам доступ до інформації, що міститься в реляційних БД.

Основні достоїнства мови SQL:

· стандартність мови SQL – її використання в програмах стандартизоване міжнародними організаціями;

· незалежність від конкретних СУБД – всі поширені СУБД використовують SQL, оскільки реляційну БД і програми, які з нею працюють, можна перенести з однією СУБД на іншу з мінімальними доопрацюваннями;

· можливість перенесення з однієї обчислювальної системи на іншу – СУБД може бути орієнтована на різні обчислювальні системи, проте додатки, створені за допомогою SQL, допускають використання як для локальних БД, так і для великих багатокористувацьких систем;

· реляційна основа мови – SQL є мовою реляційних БД, тому вона стала популярною тоді, коли популярною стала реляційна модель представлення дані. Таблична структура реляційної БД добре зрозуміла, тому мова SQL є простою і легкою для вивчення;

· можливість створення інтерактивних запитів – SQL забезпечує користувачам негайний доступ до даних, при цьому в інтерактивному режимі можна отримати результат запиту за дуже короткий час без написання складної програми;

· можливість програмного доступу до БД – мова SQL може бути легко використана в додатках, яким необхідно звертатися до БД. Одні і ті ж оператори SQL використовуються як для інтерактивного, так і для програмного доступу, тому частини програм, що містять звернення до БД, можна спочатку перевірити в інтерактивному режимі, а потім вбудовувати в програму;

· забезпечення різного представлення даних – за допомогою SQL можна передбачити таку структуру даних, що той або інший користувач бачитиме різні представлення даних. Крім того, дані з різних частин БД можуть бути скомбіновані і представлені користувачеві у вигляді однієї простій таблиці, а значить, представлення можна використовувати для посилення захисту БД і її настроювання під конкретні вимоги окремих користувачів;

· можливість динамічної зміни і розширення структури БД – мова SQL навіть під час звернення до вмісту дозволяє маніпулювати структурою БД. Це велика перевага перед мовами статичного визначення даних, які забороняють доступ до БД під час зміни її структури;

· підтримка архітектури клієнт/сервер – SQL один з кращих засобів для реалізації додатків на платформі клієнт/сервер. При цьому SQL служить сполучною ланкою між клієнтською системою, що взаємодіє з користувачем, і серверною системою, яка керує БД, дозволяючи кожній з них зосередитися на виконанні своїх прямих функцій.

2. Історія розвитку SQL

Системи управління реляційними БД свою особливу популярність отримали наприкінці 80-х років XX сторіччя. Оскільки інформація в таких БД зберігається в простій табличній формі, це дає багато переваг в порівнянні з іншими моделями представлення даних. Оскільки SQL є мовою реляційних БД, то її історія тісно пов'язана з розвитком цього способу представлення інформації.

Як вже було сказано, поняття реляційної БД введене на початку 70-х років минулого століття Е Ф. Коддом, науковим співробітником компанії IBM. Після цього почалися дослідження в області реляційних баз даних, включаючи великий дослідницький проект компанії IBM, названий System/R, в якому перевірялася і доводилася працездатність реляційної моделі. Окрім розробки самої СУБД, в рамках проекту проводилася робота над створенням мов запитів до БД, один з яких був названий SEQUEL (Structured English Query Language – структурована англійська мова запитів).

В кінці 70-х років була здійснена друга реалізація проекту System/R, внаслідок чого система була встановлена на комп'ютерах декількох замовників компанії IBM для дослідної експлуатації. Це принесло перший реальний досвід роботи з СУБД System/R і її мовою БД, яка пізніше була перейменована в SQL. В результаті IBM зробила висновок, що реляційні БД цілком працездатні і можуть служити основою для створення програмних продуктів.

Проект System/R і створена в його рамках мова роботи з БД привернули пильну увагу фахівців у всьому світі. Так, в 1977 році була організована компанія Relational Software Inc (нині Oracle Corporation), щоб створити реляційну СУБД, засновану на SQL. Ця СУБД, названа Oracle, першою вийшла на ринок в 1979 році.

Фірма IBM в 1981 році випустила комерційний продукт на основі System/R, який отримав назву SQL/Data System (SQL/DS), а в 1983 році з’явилася ще одна реляційна СУБД – Database 2 (DB2). DB2 була провідною реляційною СУБД компанії IBM і мова SQL цієї системи стала фактичним стандартом для БД. Технологія, реалізована в DB2, потім була використана в програмних продуктах всіх напрямів компанії IBM, від персональних комп'ютерів до мережевих серверів і великих ЕОМ.

Протягом першої половини 80-х років постачальники реляційних БД боролися за визнання своїх продуктів, оскільки порівняно з традиційною архітектурою БД, реляційні програмні продукти мали декілька недоліків, наприклад, продуктивність реляційних БД була нижче, ніж у традиційних. Проте у реляційних систем була велика перевага: їх мови реляційних запитів дозволяли виконувати запити до БД без написання програм і негайно отримувати результати.

У другій половині 80-х років реляційні БД вже почали вважатися технологією майбутнього, з’явилися нові версії СУБД Ingress і Oracle, продуктивність яких була в два-три рази вище, ніж у попередніх версій. Опублікування в 1986 році стандарту SQL, прийнятого ANSI/ISO, офіційно закріпило за SQL статус стандарту. Крім того, даний статус був визначений для комп’ютерних систем на основі ОС UNIX, зростання популярності яких припало на кінець 80-х.

На початку 90-х років XX сторіччя удосконалення реалізації SQL і поява могутніших процесорів дозволили застосовувати цю мову в додатках для обробки транзакцій. Тепер SQL став ключовою частиною архітектури клієнт/сервер, що зв’язує мережевий сервер і персональні комп’ютери в систему, в якій обробка інформації відбувається з порівняно невеликими витратами. З цієї причини у все нові СУБД почали вводити підтримку SQL, адже вона стала як офіційним, так і фактичним стандартом для реляційних БД.

Найважливішим кроком до визнання SQL стала поява стандартів на цю мову. Традиційно при згадці стандарту SQL мають на увазі офіційний стандарт, затверджений ANSI/ISO. Проте існують і інші важливі стандарти SQL, включаючи реалізацію в системі DB2 компанії IBM, і стандарт X/OPEN для SQL в середовищі UNIX. Відмінності між діалектами SQL в СУБД різних виробників не перешкодило оголосити велике число реалізацій SQL сумісними із стандартом, проте зробило сам стандарт відносно слабким. З цієї причини ANSI продовжив свою роботу і створив проект нового, жорсткішого стандарту SQL2, а для наступного за ним стандарту SQL3 були запропоновані інші серйозні зміни. В результаті запропоновані стандарти SQL2 і SQL3 виявилися ще більш суперечливими, ніж початковий стандарт. Стандарт SQL2 затверджений в ANSI і остаточно прийнятий в жовтні 1992 року.

Лекції 2-3. Базові елементи мови та типи даних SQL

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проектування бази даних	\|	Склад SQL

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.