Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальні положення щодо порушень митних правил та відповідальність за них.

2. Провадження у справах про порушення митних правил.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним Кодексом чи іншими законами України, і за які Митним Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

2. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється Митним Кодексом.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Попередження та штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил.

Конфіскація товарів, транспортних засобів може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення.

За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративні стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративну відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається, за винятком випадку, передбаченого частиною третьою статті 467 Митного Кодексу.

Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення.

Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається Митним Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.

Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 Митного Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються Митним Кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 Митного Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі порушення митних правил, - не пізніше, ніж через два місяці з дня виявлення цих правопорушень.

Якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил - не пізніше, ніж через три місяці з дня виявлення цих правопорушень.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Стаття 522 встановлює, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 Митного Кодексу, розглядаються митними органами.

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 471-473, 476, 482-484 Митного Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Отже, до тривалих правопорушень будуть віднесені неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами,що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем (ст. 469); порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів за межі цієї території та/або встановленого законодавством порядку проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони (ст.. 477); Порушенняпорядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами (ст..478); Порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі (ст.. 479); Порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів (ст.. 480); Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів (ст. 481);Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем (ст.. 482.); Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст.. 483); Зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст.. 484); Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів (ст.. 485).

Мін"юст свого часу висловив позицію, згідно з якою триваючими правопорушеннями є проступки, пов"язані з тривалим, безперервним невиконанням обов"язків, передбачених правовою нормою. Такі правопорушення припиняються або виконанням установлених обов"язків, або притягненням винної особи до відповідальності (Лист від 01.12.2003 № 22-34-1465 "Щодо скоєння особою триваючого правопорушення")

У листі від 17.07.2007 № 22-14-493 Міністерство юстиції України повідомляє про те, що діючий Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) не містить визначення понять "разового" і "тривалого" правопорушення, обмежуючись загальною нормою, у відповідності до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше чим через два місяця з дня здійснення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення (частина перша статті 38 КУпАП).

У цих листах Міністерство юстиції зазначає, що в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані та триваючі адміністративні правопорушення.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17.07.2007 N 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов"язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов"язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Ураховуючи те, що вирішення питання про характер порушення суттєво впливає на порядок застосування санкцій, багатьом контролюючим органам довелося сформувати свою позицію щодо нього.

Одними з перших, хто висловився з приводу критеріїв розмежування триваючих і разових правопорушень, були податківці. Так, Головна державна податкова інспекція України в листі від 22.03.94 р. № 04-115/10-1018 до разових порушень віднесла несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів тощо; до триваючих- відсутність бухгалтерського обліку об"єктів оподаткування, ведення його з порушенням установленого порядку тощо.

Водночас, наприклад, за аналогією не можна погодитися з позицією, згідно з якою несвоєчасне подання митної декларації не є триваючим порушенням. Спадає на думку, що у цьому випадку саме суб"єкт своєю бездіяльністю порушує встановлений законодавством обов"язок і до того моменту, поки не буде подано митної декларації, такий суб"єкт перебуватиме у стані безперервного порушення вимог законодавства, а отже, порушення має триваючий характер. Адже, пункт 16.1.3. статті 16 Податкового Кодексу встановлює зобов"язання платника податку подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов"язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Інші контролюючі органи також не залишаються осторонь від обговорення можливих критеріїв розмежування разових та триваючих правопорушень.

Питання триваючого правопорушення піднімалося митними органами при проведенні контрольно-перевірочної роботи, у разі виявлення за результатами камеральної перевірки фактів несплати податків та зборів або зменшення їх розміру. Листом ДМСУ від 22.12.2009 р. № 11/9-10.27/12448-ЕП Держмитслужба надавала роз’яснення щодо фіксації таких фактів порушень митних правил шляхом складення протоколів про порушення митних правил.

Де зазначалося, що порушення митних правил, передбачене ст. 355 Митного кодексу України, повинно розглядатися як триваюче, адже особа зобов’язана була сплатити податки та збори у повному обсязі, мала змогу виконати дане зобов’язання протягом усього періоду з моменту ввезення товарів на територію України до моменту виявлення митним органом факту несплати / недоплати, проте, до моменту виявлення такого факту митні платежі порушниками залишаються несплаченими у повному обсязі або частково. Та наводяться приклади про наявність підстав для складання протоколу про порушення митних. Наприклад, протокол не складається у разі не встановлення суб’єкта порушення або за відсутності вини особи у вчиненому правопорушенні. Висновок про відсутність вини можливий, зокрема після неодноразових митних оформлень товару із встановленим митницею кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду; або у випадках складної та неоднозначної класифікації товару.

При цьому, не бралися до уваги випадки, наприклад невірної класифікації товарів на підставі класифікаційних рішень митних органів, які у свою чергу при зміні ставок ввізного (імпортного) мита або товарної номенклатури могли призвести до зниження розміру митних платежів (прим. автора).

Питання щодо невизначеності на законодавчому рівні поняття триваючого правопорушення було, також, розглянуте в листі Державної митної служби від 21.09.2011 № 20/4-11/06037-ЕП "Про надання інформації [щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень]".

Численні скарги громадян та посадових осіб підприємств та неоднозначність судової практики призвели до необхідності вирішення питання щодо визначення поняття триваючого правопорушення та віднесення порушення митних правил, передбаченого ст.. 485 МК України), до триваючого правопорушення.

У листі ДМСУ № 20/4-11/06037-ЕП констатується той факт, щоКодекс України про адміністративні правопорушення та Митний кодекс України не містять визначення терміну триваючого правопорушення й, що від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим або виявленим залежить можливість притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Якщо звернутися до судової практики, то постановами судів за позовами посадових осіб неодноразово скасовувались постанови митних органів України про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 355 МК України на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв"язку з тим, що зазначене правопорушення не є триваючим.

Вищим адміністративним судом України за результатами вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами справ за позовами фізичних осіб із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підготовлено Довідку про результати вивчення та узагальнення практики розгляду справ за позовами фізичних осіб із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності від 29.01.2010.

Зокрема в довідці зазначено наступне:

"Аналіз справ досліджуваної категорії засвідчив, що однією з підстав скасування судами рішень про накладення адміністративних стягнень було закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП. В основному з цієї підстави скасовувалися постанови про накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, а саме за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру. Доводи позивачів полягали у наявності порушень, зокрема строків притягнення до адміністративної відповідальності. Причиною виникнення таких спорів є різне розуміння сторонами природи цих строків. Митні органи вважають їх триваючими. Позивачі вважають, що правопорушення, які визначені у статті 355 Митного кодексу України (заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину), не можуть вважатися триваючими, оскільки заявлення будь-яких відомостей у митній декларації та надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, і повинно бути виявленим під час митного оформлення товарів.

Вивчення судової практики показало, що суди виходять з того, що відповідно до статті 328 Митного кодексу України такі правопорушення не є триваючими, а адміністративні стягнення, накладені поза межами строку, передбаченого цією статтею, є неправомірними.

Відповідно до постанови Верховного Суду України 20.06.2011, винесеної на підставі ст. 235 Кодексу адміністративного судочинства України у зв"язку з неоднаковим застосуванням Вищим адміністративним судом України (касаційною інстанцією) одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, переглянуто рішення Вищого адміністративного суду України, в якому зроблено висновок про те, що заявлення в митній декларації неправдивих відомостей не можна вважати триваючим правопорушенням.

За результатами перегляду рішення касаційної інстанції Верховним Судом України встановлено, що "Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення. Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення".

Доречи, МК України ст.. 268 передбачає можливість допущення у митній декларації помилок можливість виправити помилки, допущені в митній декларації. Але якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), митний орган застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Стаття 460 за вчинення порушень митних правил, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Таким чином, не виключається застосування положень, щодо триваючого правопорушення при систематичному допущенні помилок (прим. автора).

Однак, дане твердження ототожнюється лише з випадками, що стосуються заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання документів з такими відомостями, тобто одномоментними протиправними діями, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 355 МК України.

Так само несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством як протиправна бездіяльність не може вважатися триваючим правопорушенням, у зв"язку з тим, що самою диспозицієюстатті 355 МК України вже передбачено момент, з якого правопорушення вважається закінченим (вчиненим), тобто момент закінчення строку, відведеного законодавством на сплату податків і зборів. Дійсно, після закінчення такого строку податки і збори можуть і надалі не сплачуватися, що на перший погляд може свідчити про тривале невиконання особою обов"язків по сплаті таких податків і мати ознаки того, що правопорушення триває. Однак, саме у зв"язку з тим, що статтею встановлено відповідальність за таке правопорушення з прив"язкою до конкретного моменту (закінчення строку), правопорушення не може тривати після закінчення такого строку.

У випадку, якщо б статтею 355 МК України дане правопорушення полягало тільки у "несплаті встановлених законодавством податків і зборів", без встановлення обов"язкової ознаки, як строк, встановлений законодавством, таке правопорушення можна було б розглядати як триваюче, оскільки воно полягає у тривалому невиконанні обов"язків по сплаті податків і зборів і початок строку накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу буде рахуватись з моменту виявлення такого правопорушення.

У зв"язку з різноманіттям протиправних дій, які можуть свідчити про ухиленням від сплати митних платежів (протиправні дії у зв"язку з не включенням до митної вартості транспортних витрат, ліцензійних платежів тощо) законодавцем у ст. 355 МК України також передбачено відповідальність за вчинення інших протиправних дій, що спричинили недобори податків і зборів.

При накладенні адміністративних стягнень у вигляді штрафу за такі протиправні дії необхідно в кожному конкретному випадку враховувати наступні фактори:

- чи мала місце протиправна дія;

- чи мала вона безперервний характер;

- встановити момент виявлення протиправної дії, момент настання шкідливих наслідків у вигляді недоборів податків і зборів.

Тільки після встановлення всіх обставин, за яких правопорушення було вчинено та виявлено слід розглядати питання про віднесення такого правопорушення до триваючого".

Нагадаємо, що у відповідності до статті 356 МК України провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 378 цього Кодексу, розгляд справи та винесення постанови. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. За змістом статей 358, 363 МК Українисправа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення уповноваженою посадовою особою митного органу протоколу про порушення митних правил. (Постанова Верховного Суду від 10.03.2009, № 09/68. Судова палата в адміністративних справах).

У відповідності до Ухвали Вищого адміністративного суду від 18.01.2011 № К-28129/09, порушення митних правил, яке полягає в заявлені в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, - ні за яких обставин не може вважатися триваючим, оскільки заявлення будь-яких відомостей в митній декларації та надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, та повинне бути виявлене саме під час митного оформлення товару.

Варто також зазначити, ст.. 467 МК України передбачено, що адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Згідно з вимогами статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

При цьому відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом згаданих вище норм права, Верховний Суд України виходить із такого:

Статтею 257 НМК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За змістом статті 264 МК , митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Отже, передбачене статтею 355 МК порушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило їх недобори до бюджету, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, визначеною статтею 70 МК, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення товару.

Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення.

Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення ґрунтується на правильному застосуванні норм права. (Постанова Верховного Суду від 20.06.2011 № 21-37а11).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Не допускається притягнення особи до відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме правопорушення двічі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.