Реакція пацієнта на майбутню втрату життя

За даними дослідження, пацієнт, коли дізнався, що він безнадійно хворий, а медицина безсила і він помре, переживає різні психологічні реакції, які можна розділити на п'ять послідовних стадій:

I стадія — стадія «заперечення» («ні, не я», «це не рак», «не може бути! це помилка!»);

II стадія — «заперечення» + «протест» («чому я?», «не може бути!», «цепомилка!»);

III стадія — «прохання про відстрочення» («ще не зараз», «ще трохи»);

IV стадія — «депресія» («так, це зі мною, я помру», «немає виходу, все кінчено»);

V стадія — «прийняття факту смерті» («хай буде», «нікуди не подінешся, доля»). Для деяких пацієнтів і їхніх близьких І стадія є шоковою як неспецифічна реакція на сильний подразник, а II стадія — «заперечення» + «протест» — може поєднуватися з агресією, яка переважає, приводячи до пошуків причини («хто винен?», «його згубили», «отруїли», «опромінили», «оглянули й вчасно не визначили хворобу!»).

Емоційно-психологічне перебування пацієнта на V стадії зазнає принципових змін. Людина готує себе до смерті, приймає її ЯК факт. "У цій стадії йде інтенсивна духовна робота: покаяння, заглиблення в себе, оцінка свого життя й тієї міри добра і зла, якою можна його оцінити. «Я ніби знову відкрив життя, в тому числі і самого себе», — говорять багато пацієнтів. Необхідно пам'ятати, що психологічна реакція людини, її близьких на втрату, смерть і горе має захисний характер та вимагає доброзичливої й кваліфікованої допомоги.

Загальні принципи психотерапевтичної підтримки хворих (А.В. Гнезділов, 1995): у стадії «заперечення» не заважати хворому, «міст» до людини повинен будуватися від нього, а не від лікаря; у стадії «агресії» доцільно дати хворому можливість «виговоритися», у депресивній стадії необхідно розділити з ним переживання; у стадії «прийняття» необхідно підтримати пацієнта, тут важливо дати хворому можливість і час пройти цю стадію в хоспісі або вдома у присутності працівників хоспісної служби.

Дослідження якості життя в паліативній медицині

Якість життя як критерій оцінки ефективності надання паліативної допомоги. Якість життя є основним критерієм оцінки ефективності всієї системи медико-психо-соціальної допомоги в паліативній медицині. З тієї причини, що паліативні хворі в більшості належать до найскладнішої в етичному аспекті категорії пацієнтів, то клінічні дослідження якості життя з їхньою участю мають свою специфіку. Ця специфіка проявляється, перш за все,, в тому, що в міру посилення процесу обмеження фізичних і фізіологічних можливостей та параметрів організму пацієнта підвищується значення психосоціальних і духовних критеріїв якості життя.

Таким чином, оцінка якості життя в паліативній медицині має свою динамічну особливість, залежно від стану й стадії термінальності пацієнта. Водночас для оцінки ефективності паліативного лікування можуть використовуватися і стандартні підходи.

Таким чином, головне завдання оцінки якості життя в клінічних дослідженнях паліативних хворих — це визначення найоптимальнішої стратегії їхнього ведення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості надання реанімаційної допомоги в стаціонарі	\|	Якість життя в клінічній практиці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.