Проблеми СНІДу та шляхи передачі ВІЛ-інфекції

Джерелом інфекції є ВІЛ-інфікована людина або хворий на СНІД.

Є три шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

Парентеральний. Віруси імунодефіциту людини потрапляють у кров здорової людини при переливанні крові чи її препаратів, отриманих від крові донорів, інфікованих ВІЛ, а також через шприц чи інші інвазивні вірусом інструменти. Вони швидко проникають у клітини крові — лімфоцити, що допомагає їм уникнути дії антивірусних чинників імунної системи (антитіл, інтерферонів тощо).

Усередині уражених лімфоцитів відбувається інтенсивне розмноження ВІЛ, після чого оболонка клітини руйнується, лімфоцит гине, а віруси виходять у плазму, проникають в інші лімфоцити крові, поступово ослаблюючи імунну систему інфікованої людини, і роблять її беззахисною перед іншими мікроорганізмами. Розвивається хвороба — СНІД, яка проявляється хронічними інфекційними захворюваннями, що не піддаються лікуванню; довготривалою діареєю (проносом); збільшенням лімфатичних вузлів, які найкраще пальпуються на шиї та в пахвинній ділянці; довготривалим підвищенням температури (без помітних причин чи ознак якогось захворювання); безпричинною втратою маси тіла; швидкою втомлюваністю; підвищеною пітливістю вночі, висипаннями на шкірі, що не піддаються лікуванню, тощо.

Ураження ВІЛ виникає також за будь-яких інших умов, коли збудник потрапляє у кров. Інфікована кров потрапляє на пошкоджену шкіру або слизові оболонки при користуванні забрудненими нею медичними інструментами, голками для татуювання та пірсингу, предметами особистої гігієни, що належать інфікованій людині, а саме: зубною щіткою, бритвою тощо.

Серед іншого, декілька років тому були випадки зараження ВІЛ при переливанні крові або трансплантації органів від інфікованих донорів. На сьогодні таке майже неможливо, оскільки всі донори проходять тестування на наявність ВІЛ, гепатитів і сифілісу.

Особлива група ризику — хворі на наркоманію, реципієнти крові або донорських органів, особи, які використовують несте-рилізовані інструменти, голки, шприци, предмети особистої гігієни, що належать інфікованій людині.

Використання обладнання для приготування наркотичних засобів також підвищує ризик захворювання на СНІД. Заражена кров потрапляє у розчини наркотичних засобів шляхом:

• використання забруднених кров'ю шприців для приготування засобів;

• промивання декількох шприців в одній місткості з водою;

• повторного використання чашок, ложок та іншого посуду для розчинення наркотичних засобів у воді та підігрівання цих

розчинів;

• повторного використання ватних тампонів чи сигаретних

фільтрів для фільтрації розчинів.

Статевий. Крім парентерального способу, високий рівень зараження через сперму й піхвові виділення при статевих зносинах (коїтусі) чи гомосексуальному статевому контакті без застосування презервативів. Віруси, що містяться у спермі ВІЛ-інфікованого чоловіка або в піхвовій рідині ВІЛ-інфікованої жінки, через мі-кротріщини та пошкодження слизової оболонки статевих органів, відхідника або прямої кишки потрапляють у кров здорової людини і проникають у лімфоцити.

Особливі групи ризику: гомосексуалісти, бісексуали, гетеро-сексуали, повії, які мають безладні статеві стосунки без використання презервативів. Ризик зараження без використання презервативів при гомосексуальному статевому акті — 100%, при гете-росексуальному — 20 %.

Вертикальний (трансплацентарний). Можливе також зараження ВІЛ плоду в утробі матері через плаценту, коли вагітна ВІЛ-інфікована чи хвора на СНІД,а також немовляти через грудне молоко ВІЛ-інфікованої чи хворої на СНІД матері.

Особлива група ризику — новонароджені діти. Ризик зара-. ження через плаценту — 50 %.

ВІЛ-інфекція не передається:

• через рукостискання й обійми;

• через укуси комах;

• при контактах на роботі;

• при дотиках;

• при користуванні туалетом;

• через повітря, воду чи їжу;

• через телефонну трубку;

• при поцілунках;

Аспекти паліативної допомоги хворим з вірусом імунодефіциту

• через предмети широкого вжитку;

• при спільному користуванні посудом.

ВІЛ-інфекція і пов'язані з нею хвороби

Імунна система

Імунна система слугує для захисту організму від інфікування мікроорганізмами, які можуть проникати через шкіру або слизові оболонки та спричинювати хвороби. Імунна система виробляє антитіла для нейтралізації мікроорганізмів і активує особливі клітини крові, які вбивають ці мікроорганізми й видаляють їх з організму людини.

Якщо імунна система не функціонує належним чином, у людини розвивається імунодефіцитний стан. ВІЛ інфікує особливі клітини імунної системи — лімфоцити (Т₄-клітини-хелпери) і моноцити, і зрештою руйнує їх. Це повільно призводить до розвитку стійкого, прогресуючого й глибокого порушення імунної системи, роблячи людину сприйнятливою до інфекцій і таких хвороб, як рак.

Існують також інші причини тимчасового або постійного імунодефіциту. До них зараховують;

• вроджені дефекти імунної системи — первинне порушення імунної функції;

• вторинне порушення імунної функції, зумовлене лікарськими засобами (наприклад, імуносупресорами або протираковими препаратами), онкологічним захворюванням, недостатнім харчуванням, опроміненням (випадковим або лікувальним), а також іншими інфекціями, особливо спричиненими іншими вірусами.

Нервова система

ВІЛ-інфекція пригнічує як центральну, так і периферійну

нервову систему на початковій стадії інфекції, призводячи до низки неврологічних і психоневрологічних порушень. Порушення функції імунної системи також робить нервсву систему сприйнятливою до опортуністичних (умовно-патогенних) інфекцій і захворювання на рак.

Хвороби, що зумовлюються опортуністичними інфекціями, не становлять проблем, коли організм здатний боротися з цими

Інфекціями за допомогою імунної системи, але в умовах імунодефіциту вони можуть стати серйозною проблемою.

Таким чином, хвороби, спричинені опортуністичними інфекціями, розвиваються тільки в людей з пригніченою імунною системою.

Є безліч мікроорганізмів, які, перебуваючи в організмі людини, не зумовлюють хвороб. При пригніченій імунній системі вони можуть становити серйозні проблеми. Прикладом може служити і'рибок Candida, що виявляється в ротовій порожнині більшості людей. Пригнічена імунна система не здатна пригнічувати його зростання. Pneumocystis carinii, що виявляється в легенях, не спричинюючи ніякої хвороби, у людей з імунодефіцитом призводить до розвитку пневмонії. Мікробактерія туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis), зазвичай наявна влегенях, може активуватися при пригніченні імунної системи, зумовлюючи легеневий туберкульоз — поширену опортуністичну інфекцію в людей з ВІЛ-інфекцією. Іншим прикладом в африканських країнах слугує Cryptococcus neoformans (також відомий як Filobasidiella neoformans), що під час імунодефіциту призводить до менінгіту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Седація в кінці життя	\|	ВІЛ-інфекція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.