ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мідні сплави - латуні та бронзи. Латунями називають сплави міді з цинком, які містять у собі цинка не більше 42$. Для того, щоб придати латуням кращі механічні властивості, до них добавляють легуючі елементи: залізо, нікель, свинець, алюміній - від 2 до &%. Такі латуні називають спеціальними. Латуні, які містять цинку до 39% -- Л96, ЛЗО, Л80, Л68 мають структуру однорідного розчину заміщення цинку у міді.

Такі латуні при зміненнях температури ніяких фазових перетворень не мають. Латуні, які містять від 39 до 45$ цинку, мають структуру однорідного розчину на базі електронного з'єднання - Л59, Л62. їх піддають рекристалізаційному відпалюванню при температурах 600"- 700'С для зняття наклепу, отриманого у процесі холодної деформації.

Бонзами називають сплави міді з іншими елементами, окрім цинку. В залежності від хім. складу бронзи розподіляють на прості олов"яністі і спеціальні – без олов"яністі. Для поліпшення якості у оло-в"яністі бронзи додають свинець /підвищує антифрикційні властивості і сприяє кращої оброблює мості/, цинк /покращує ливарні властивості/, фосфор /підвищує ливарні, механічні і антифрикційні властивості/. Найчастіше використовують слідуючи марки бонз: БрОФ-6,5-0,15, БрОЦ-4-3, БрОФ-І0-І, БрА-5, БрАШ-10-4-4, БрМц-5, БрС-30, БрБ-2 та іші Такі бронзи можуть мати однофазну і двохфазну структуру.

Алюмінієві сплави володіють високими механічними властивостями, невеликою питомою вагою і стійкі проти корозії. Розпізнають дві групи алюмінієвих сплавів: ливарні і деформуємо. Велику групу ливарних сплавів з основою алюміній - крімнець складають силуміни /АЛ2, І АЛ4/, які володіють високою рідкотікучістю і малою усадкою. Структура не модифікованого сілу міна ДЛ2 складається із α- твердого розчину крімнеця у алюмінії /основний світлий фон/ і евтектики α + Si /темні ділянки/ грубої будови, у яких крімнець знаходиться у вигляді крупних голок. Структура модифікованого натрієм сілу міна - дрібнозерниста і складається із первинних дендритів- твердого розчину /світлий фон/ і дрібної евтектики α + Si /тзмний фон/.

Деформуємо алюмінієві сплави розподіляють на не зміцнюємо термообробкою, зміцнюєш термообробкою і сплави для кування і штампування. До першої групи відносять сплави алюмінію з магнієм і алюмінію з марганцем /АМг, АМц/. Вони володіють високою пластичністю, помірною міцністю, підвищеним опіром корозії. До другої групи відносять сплави під назвою дюралюміни /Дї, ДЗ, Д6, ДІ8 та інш./ Основні компоненти цих сплавів - мідь і магній, так як вони при термообробці підвищують міцність сплаву. До третьої групи відносять сплави АК2, АК6, леговані окрім міді та магнію додатково нікелем для підвищення в’язкості і міцності.

Магнієві сплави - це сплави магнію з алюмінієм, марганцем і цинком. їх розподіляють на ливарні і деформуємо. Ливарний сплав МЛ5 володіє. хорошею рідкотікучістю. Структура сплаву після виливання у земляну форму складається із зерен тромногорозчину алюмінію і цинку у магнії /світлий фон/ і включень твердого розчину. Після гартування структура сплаву складається із однорідних зерен трійного розчину алюмінію і цинка у магнії. Деформуємо магнієві сплави мають велику в’язкість, пластичність і міцність у зрівнянні з ливарними. Для покращення властивостей у магнієві сплави додають невелику кількість берилію, ті тану та інш. елементи і піддають термообробці .

Антифрикційні сплави - сплави, маючі низький коефіцієнт тертя, мікро капілярність, тобто здібність утримувати мастила, достатню міцність, зносостійкість і корозійну стійкість. До них відносять: баб-біти /на олов^’яній або свинцевій основах/ Б83, Біб, БК2 та інш.

Основні компоненти - сурма, мідь, олово, свинець; бронзи /олов"яністі -БрОЦС 4-4-4, БрОФ 6,5-1,5 і свинцеві БрС ЗО/; антифрикційні сірі чавуни АС44-І, АВ4.4-І, пластичною основою у яких є ферріт, а тверді опор--ні включення - цементит і перліт; наявні у чавуні графітові включення утворюють канали, які утримують мастила, і виконують роль мастил. Структура баббитів являє собою сукупність двох фаз і більше, одна з яких /основа/ завжди пластична, в"язка, а інші - тверді. Пластична структура здібна поглинати тверді частинки, які попадають на поверхню, попереджуючиМ тим самим за дири поверхонь тертя.

5 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

1. Налагодити мікроскоп на збільшення від 200 до 500 разів.

2. Поставити по черзі мікро шліфи пропонованих кольорових сплавів на предметний столик мікроскопа і розглянути їх.

3. Вивчити і замалювати мікроструктури.

4. Дати повну характеристику сплавам, зазначивши марку, хімічний склад, обробку, властивості, використання.

5. На кожній замальованій мікроструктурі вказати фази і структурні складові.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ	\|	ВИСНОВОК

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.