Теорія Д.Г.Мид.

Одним з перших звернувся до цих проблем Д. Г. Мид(1863-1931). Після закінчення Гарвардського університету (1888), де він вивчав психологію й філософію, Мид стажувався в Європі. Повернувшись в Америку, працював у Дьюи в Чиказькому університеті, де й одержав в 1894 р. ступінь доктора психологии.

Мид у своїх роботах уперше звернувся до проблеми особистості, показавши, яким образом народжується усвідомлення свого «Я». Він доводив, що особистість людини формується в процесі його взаємодії з іншими людьми, будучи моделлю тих міжособистісних відносин, які найбільше часто повторюються в його житті. Тому що в спілкуванні з різними людьми суб'єкт грає різні «ролі», його особистість являє собою свого роду об'єднання різних ролей, які він постійно «на себе приймає», причому мова має найважливіше значення.

Спочатку в дитини немає самосвідомості, але завдяки соціальній взаємодії, спілкуванню й мові воно в нього розвивається, він учиться грати ролі й одержує досвід соціальної взаємодії. Цей досвід дозволяє йому об'єктивно оцінити своє поводження, тобто в нього виникає усвідомлення себе як соціального суб'єкта. Велике значення як у формуванні, так й в усвідомленні себе й своїх ролей має сюжетна гра, у якій діти вперше вчаться приймати на себе різні ролі й дотримувати певних правил гри. Таким чином, ідея «Я» виникає із соціального оточення, і внаслідок існування безлічі соціальних середовищ існує можливість розвитку безлічі різних типів «Я».

Теория Мида називається також теорією очікувань, тому що, на його думку, люди програють свої ролі з урахуванням очікувань навколишніх. Саме залежно від очікувань і від минулого досвіду (спостереження за родителями, знайомими) діти по-різному грають ті самі ролі. Так, роль учня дитина, від якого батьки очікують тільки відмінних оцінок, грає зовсім не так, як неї грає дитина, якого «здали» у школу тільки тому, що це треба й щоб він хоча б полудня не плутався будинку під ногами.

Мид також розрізняє гри сюжетні й гри із правилами. Сюжетні ігри вчать дітей приймати й грати різні ролі, змінювати їх по ходу гри так само, як це потім прийде робити в житті. До початку цих ігор діти знають тільки одну роль - дитини у своїй родині, тепер вони вчаться бути й мамою, і льотчиком, і кухарем, і учнем. Гри із правилами допомагають дітям розвити довільність поводження, опанувати тими нормами, які прийняті в суспільстві, тому що в цих іграх існує, як пише Мид, «узагальнений інший», тобто правило, що діти повинні виконувати. Поняття узагальнений іншої було уведено Мидом для того, щоб пояснити, чому діти виконують правила в грі, але не можуть ще їх дотримувати в реальному житті. З його погляду, у грі правило є як би ще одним узагальненим партнером, що з боку стежить за діяльністю дітей, не дозволяючи їм відхилятися від норми. Мид уперше звернувся до проблем соціального научения.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ № 1	\|	Індивідуальна психологія Адлера

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.