МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розділ IV. Облік закупівель і збуту сільськогосподарської продукції, сировини і тари заготівельними підприємствами споживчої кооперації3. 2. Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями. Інструкція №69 передбачає такий порядок: ü Перевищення вартості цінностей, що виявилися у надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей. ü Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється та однієї і тієї особи, що перевіряється. ü Органи управління, до відання яких належать підприємства, можуть встановлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що належать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари). ü У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявилися у нестачі, більше вартості цінностей, що виявилися у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб. ü Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпані пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб. Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та при інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку: v Товарно-матеріальні цінності, що виявилися у надлишку підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб; v Убуток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно на витрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убутку він розглядається як понаднормові витрати; v Понаднормативні витрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках коли винуватців не встановлено, або у стягнені з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, які оформляються на списання втрат і понаднормативних нестач мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей регулюються Постановою КМУ від 22 січня 1996 року №116 “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення матеріальних цінностей”. Цей порядок не поширюється на дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та валютні цінності. Розмір збитків від розкрадання,нестач і знищення матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нище 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру ПДВ та розміру акцизного збору за формулою: Р(з)=[(Бв – А)* І інф. + ПДВ + Аз] * 2 Результати інвентаризації товарів, продуктів і тари на підприємствах громадського харчування відображають у бухгалтерському обліку (Табл.2) Таблиця 2 Відображення на рахунках бухгалтерського обліку результатів інвентаризації товарів, продуктів і тари в громадському харчуванні
Бухгалтерські проведення на підставі порівняльної відомості відображаються в журналі К-4.
В цілях забезпечення рентабельності діяльності підприємств громадського харчування і покриття витрат застосовують націнку громадського харчування. На відміну від торгової націнки у роздрібній торгівлі, торгова націнка у громадському харчуванні повинна відшкодовувати не лише витрати обігу, а й витрати на виготовлення власної продукції. Націнки на товари і продукти у громадському харчуванні визначаються у первинних документах з надходження і вибуття запасів. Такими документами є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накладні на внутрішнє переміщення. Торгові націнки підприємств громадського харчування, які відносяться до реалізованих страв за готівку не підлягають зазначенню у первинних документів. Згідно з ПСБО-9 “Запаси”, їх сума визначається шляхом складання розрахунку реалізованих націнок (методика складання розрахунку показана в темі 3 розділу 2). Зазначений розрахунок складається у бухгалтерії з метою визначення собівартості реалізованих товарів і продуктів у громадському харчуванні. Синтетичний облік торгових націнок на товари і продукти у громадському харчуванні ведуть на однойменному контрактивному рахунку 285.3. За дебетом рахунку відображають суму наданих покупцям знижок, суму зменшення націнок в зв`язку з нестачами та втратами запасів, а також в зв`язку з уцінкою. За кредитом – націнки на товари і продукти, які надійшли на підприємство громадського харчування. Вказані господарські операції, які збільшують або зменшують обороти за рахунком 285.3 були розглянуті в попередніх темах. Суми торгової націнки на реалізовані товари і продукти за місяць відображаються в обліку за дебетом рахунку 902.3 “Собівартість реалізованих товарів і продуктів у громадському харчуванні” з кредиту рахунку 285.3 “Торгова націнка на продукти і товари у громадському харчуванні” за методом "червоного сторно”. Слід зазначити, що підприємства громадського харчування мають право відкривати для обліку транспортно-заготівельних витрат рахунок 289.3 “ТЗВ на підприємствах громадського харчування”. Протягом місяця записи на цьому рахунку роблять у кореспонденції з рахунками 63, 66 та інших рахунків у залежності від змісту господарських операцій на підставі звітів матеріально-відповідальних осіб і доданих до них первинних документів, за кредитом на підставі розрахунку розподілу ТЗВ (порядок складання розрахунку, списання ТЗВ викладено у розділі 2). Сума ТЗВ, які належать до реалізованих товарів відображається в обліку за дебетом рахунку 902.3 і кредитом рахунку 289.3. Аналітичний облік торгової націнки у громадському харчуванні ведуть в книзі К-39 за методикою яка визначена для підприємств роздрібної торгівлі.
Контрольні питання: 1.Інвентаризація товарів і продуктів у громадському харчуванні: терміни та особливості здійснення. 2.Функції та завдання інвентаризаційних комісій. 3.Документування інвентаризації товарів і продуктів у громадському харчуванні. 4.Послідовність визначення результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування. 5.Фінансовий облік результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування. 6.Економічна природа торгової націнки результатів інвентаризації у бухгалтерії підприємств (закладів) громадського харчування. та її документування. 7.Синтетичний та аналітичний облік торгової націнки на товари, продукти у громадському харчуванні. Розрахунок реалізованої націнки згідно з П(С)БО 9 “Запаси”. Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|